Ухвала суду № 37710081, 04.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2014 р. м. Київ К/9991/11957/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року

у справі № 2а-5182/08/2070

за позовом Акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року, адміністративний позов Акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» (далі - АТ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла»; позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова; відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001332330/0 від 31 серпня 2007 року, № 0001862330/1 від 14 листопада 2007 року, № 0001852330/1 від 14 листопада 2007 року, № 0001862330/2 від 05 березня 2008 року, № 0001852330/2 від 05 березня 2008 року, № 0001862330/3 від 15 квітня 2008 року, № 0001852330/3 від 15 квітня 2008 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку АТ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої складено акт № 1157/23-14085922 від 23 серпня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001332330/0 від 31 серпня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 048 040,00 грн. (524 020,00 грн. - основний платіж, 524 020,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001332330/0 від 31 серпня 2007 року в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 262 010,00 грн., а також збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 110 850,00 грн. (73 900,00 грн. - основний платіж, 36 950,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), що стало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0001862330/1 від 14 листопада 2007 року, № 0001852330/1 від 14 листопада 2007 року, № 0001862330/2 від 05 березня 2008 року, № 0001852330/2 від 05 березня 2008 року, № 0001862330/3 від 15 квітня 2008 року, № 0001852330/3 від 15 квітня 2008 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 6.1, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним застосуванням бази оподаткування податком на додану вартість за ставкою « 0» відсотків при проведенні експортних операцій з підстав їх непідтвердження належним чином оформленими вантажними митними деклараціями.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган вказував на те, що отримувач товару-нерезидент «LORENT MEDIA LLC» (США) не отримував коду платника податків та не подає податкову звітність.

Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР передбачено, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2002 року № 243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Постанова № 243) для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

Як встановлено судами, на вантажних митних деклараціях № 953188 від 07 квітня 2006 року та № 551966 від 02 березня 2007 року, долучених позивачем до матеріалів справи, наявна відмітка митного органу про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, що свідчить про їх належне оформлення.

В свою чергу, контролюючим органом жодних доказів на підтвердження безтоварного (фіктивного) характеру проведених операцій не надано. Зокрема, лист Державної податкової адміністрації України від 25 жовтня 2006 року, наявністю якого відповідач обґрунтовує неправомірність застосування позивачем бази оподаткування податком на додану вартість за ставкою « 0» відсотків, не містить конкретної та вичерпної інформації стосовно відсутності реєстрації компанії «LORENT MEDIA LLC» (США) та, відповідно, статусу вказаної юридичної особи саме на момент здійснення спірних фінансово-господарський операцій, а також не містить відомостей про порушення нерезидентом законодавства США.

А відтак, враховуючи реальний характер операцій з вивезення продукції за межі митної території України, що, зокрема, підтверджується вантажними митними деклараціями, які відповідають вимогам Постанови № 243, та наявністю інформації про компанію «LORENT MEDIA LLC» (США) в базі даних підприємств на офіційному сайті секретаріату штату Орегон, а також з огляду на ненадання податковим органом будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, висновок судових інстанцій про задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слід визнати правильним.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.