Постанова № 37709735, 11.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 р. Справа №805/2435/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:20

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс»

про надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» у розмірі 86 201,28 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» про надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» у розмірі 86 201,28 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Правовою підставою надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 86 201,28 грн. у відповідача виник на підставі несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 19 918,67 грн., податку на доходи фізичних осіб у сумі 23 161,59 грн., комунального податку у розмірі 83,40 грн., єдиного податку з юридичних осіб у сумі 6 326,00 грн., орендної плати за землю у розмірі 11 371,69 грн. та податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 25 339,93 грн.

Зазначає, що позивачем на виконання постанов суду по справах від 27.11.2012р. № 2-а/0570/14479/2012, від 03.12.2012р. № 2-а/0570/15484/2012, від 06.12.2012р. № 2-а/0570/15485/2012, від 17.12.2012р. № 2-а/0570/15486/2012 та від 06.12.2012р. № 2-а/0570/15487/2012 про стягнення з відповідача податкового боргу у загальному розмірі 86 201,28 грн., які набрали законної сили були спрямовані в банк інкасові доручення, які повернуті без виконання, що унеможливлює стягнути кошти за податковим боргом. Активи платника податків передані у податкову заставу. З урахуванням викладеного просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте через канцелярію суду надав клопотання та просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки в матеріалах справи наявна довідка поштового відділення про невручення відповідачу повістки, у зв’язку з незнаходженням останнього за адресою, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс», зареєстроване як юридична особа Амросіївською районною державною адміністрацією 30.07.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 32567678, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Амвросіївському районі Донецької області ДПС. (арк. справи 5-7 том 1).

Позивач - Державна податкова інспекція у Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України. Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Як встановлено судом, постановами Донецького окружного адміністративного суду по справах за позовом ДПІ у Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ТОВ «Автосервіс» від 27.11.2012р. № 2-а/0570/14479/2012, від 03.12.2012р. № 2-а/0570/15484/2012, від 06.12.2012р. № 2-а/0570/15485/2012, від 17.12.2012р. № 2-а/0570/15486/2012 та від 06.12.2012р. № 2-а/0570/15487/2012 про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункових рахунків у банках у загальному розмірі 86 201,28 грн. позовні вимоги позивача задоволені. (арк. справи 13-29 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи (арк. справи 30-32 том 1) позивачем на виконання зазначених вище постанов суду до ПАТ КБ «Приватбанк» були направлені інкасові доручення, які були залишені без виконання, у зв’язку з накладенням арешту за іншим виконавчим документом, про що свідчить відповідна відмітка банку. (арк. справи 30-32 том 1).

У зв’язку з тим, що вказані суми податкового зобов’язання не були сплачені за підприємством значиться борг перед бюджетом, який складає 86 201,28 грн. Сума заборгованості підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків, розрахунком суми позову (арк. справи 35-40 том 1).

За приписами п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, встановлена черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово податковим органом приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковим органом на адресу відповідача було направлено податкові вимоги від 05.06.2007р. та 07.08.2007р. №№ 1/95 та 2/114 (арк. справи 8-9 том 1).

Пунктами 88.1 - 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як передбачено п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на рухомого майна про реєстрацію обтяження від 12.03.2011р. № 30604099 зареєстровано право податкової застави (арк. справи 12 том 1), що також є передумовою для погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Законодавець чітко визначив, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, як захід щодо погашення податкового боргу платника податків є виключною нормою та може застосовуватись податковим органом лише у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків.

Як зазначалось судом раніше, постановами Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. № 2-а/0570/14479/2012, від 03.12.2012р. № 2-а/0570/15484/2012, від 06.12.2012р. № 2-а/0570/15485/2012, від 17.12.2012р. № 2-а/0570/15486/2012 та від 06.12.2012р. № 2-а/0570/15487/2012 про стягнення грошових коштів, що належать платнику податків з розрахункових рахунків у банках у загальному розмірі 86 201,28 грн. позовні вимоги позивача задоволені. (арк. справи 13-29 том 1).

Тобто, у відповідача на момент звернення до суду з даним позовом відсутні кошти на розрахункових рахунках в банках, що унеможливлює здійснити стягнення податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» про надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» у розмірі 86 201,28 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» про надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» у розмірі 86 201,28 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі – задовольнити повністю.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» у розмірі 86 201,28 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 березня 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 14 березня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.