Ухвала суду № 37709592, 19.03.2014, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1676/14-ц

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу

19 березня 2014 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Н.Л.Луців-Шумська, розглянувши матеріали заяви ЛМКП "Львівводоканал" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення, -

в с т а н о в и л а :

17 березня 2014 року ЛМКП "Львівводоканал" звернулося в суд про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення з ОСОБА_2, в розмірі 2977,55грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).

ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.

З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що заборгованість боржника за оплату послуг водопостачання та водовідведення станом на 01.02.2014року складає 2977,55грн. Проте, згідно довідки про стан розрахунків заборгованість почала нараховуватись з січня 2002 року. Станом на березень 2011 року заборгованість вже становила 954,36грн. Заявник просить стягнути суму боргу з врахуванням цієї заборгованості. З цього вбачається пропуск стягувачем позовної давності, щодо вимог про стягнення боргу за період до березня 2011р.

Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що у прийнятті заяви ЛМКП "Львівводоканал" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення слід відмовити.

Відповідно до п.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви.

Відтак позивачу слід повернути 121,80гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 96, 99, 100, 210 ЦПК України,-

у х в а л и л а :

у прийнятті заяви ЛМКП "Львівводоканал" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення - відмовити.

Повернути ЛМКП "Львівводоканал" сплачені 121 гривню 80коп. судового збору по платіжному дорученню №3022/1 від 24 лютого 2014року в місцевий бюджет Шевченківського району м. Львова р/р31219206700007, МФО 825014, Код ЄДРПОУ 22389441, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська