Рішення № 37708840, 11.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23000/13 11.03.14

За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Страхова

компанія "К"Ю БІ І Україна"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 28467,00 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Басовська К.О. (дов. б/н від 02.09.2013 року)

Від відповідача не з`явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.03.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Страхова компанія "К"Ю БІ І Україна" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (далі за текстом - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 28 467,00 грн. за договором страхування автотранспорту № CAS0014830 від 06.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/23000/13, розгляд справи призначено на 14.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2014 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.01.2014 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.12.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу №910/23000/13 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року справу № 910/23000/13 прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 11.03.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу №910/23000/13 передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засіданні 11.03.14 року з`явився представник позивача та підтримав заявлені вимоги у повному обcязі. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 11, 525, 526, 530, 993, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2012 року між позивачем (далі по тексту - позивач, страховик) та Публічним акціонерним товариством «Київський вітамінний завод», в особі директора В. І. Телявського (страхувальник) був укладений договір про страхування автотранспорту № CAS0014830, предметом якого є страхування транспортних засобів, зокрема, Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки № 9124745 про дорожньо-транспортну пригоду від 24.01.2013 року, вбачається, що 12.12.2012 р. в 11 год. 40 хв. в м. Севастополі на вул. Отрадная, 15 сталося зіткнення двох автомобілів Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Nissan Primera, державний реєстраційний НОМЕР_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: передня центральна частина.

14.12.2012 року Публічне акціонерне товариство «Київський вітамінний завод» звернулося до позивача з повідомленням про настання страхового випадку по страхуванню автомобіля та відповідальності автовласників.

На підставі повідомлення страхувальника від 14.12.2012 року та страхового акту № 1500008483 від 13.03.2013 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 28 467, 00 грн. Публічному акціонерному товариству «Київський вітамінний завод» (шляхом перерахування на рахунок міні СТО СПД ОСОБА_3, що не заборонено діючим законодавством), що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням № 000022254 від 14.03.2013 р.

Як вбачається з постанови Ленінського районного суду м. Севастополя, від 21.12.2012 року у справі № 2703/13797/2012 провадженні № 3/2703/4342/2012, водій ОСОБА_4 12.12.2012 року в 11 годин 40 хвилин, керуючи транспортним засобом автомобіль Nissan Primera, державний реєстраційний НОМЕР_2, в м. Севастополі по вул. Отрадная не вибрав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження вищевказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності, у вигляді накладення штрафу, постановою Ленінського районного суду м. м. Севастополя, від 21.12.2012 року у справі № 2703/13797/2012 провадженні № 3/2703/4342/2012.

Відповідач за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/9741258, який діяв на 12.12.2012 року, застрахувало цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4 (страхувальником) автомобіля Nissan Primera, державний реєстраційний НОМЕР_2, а отже саме відповідач у справі є відповідальним за вину вказаної особи у настанні ДТП щодо заподіяних збитків. За зазначеним полісом, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Nissan Primera, державний реєстраційний НОМЕР_2.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 28 467, 00 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Позивач як страховик за договором про страхування автотранспорту № CAS0014830 від 06 січня 2012 року відповідно до платіжного доручення № 000022254 від 14.03.2013 року здійснив виплату власнику пошкодженого транспортного засобу Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 страхове відшкодування у розмірі 28 467, 00 грн., що обчислювалося виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу за вирахуванням франшизи у розмірі 600, 00 грн. Таким чином, відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», стягненню з відповідача підлягає відшкодування в розмірі 28 467, 00 грн., яке позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4, власника (страхувальника) автомобіля Nissan Primera, державний реєстраційний НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано відповідачем, що підтверджується витягом з бази МТСБ України та полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/9741258.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_4, який керував автомобілем Nissan Primera, державний реєстраційний НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 21.12.2012 року у справі № 2703/13797/2012 провадженні № 3/2703/4342/2012.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором про страхування автотранспорту № CAS0014830 від 06 січня 2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як вбачається зі Звіту № 44 про оцінку автомобіля Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, наявного в матеріалах справи, проведеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Fusion, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 32 693, 57 грн.

Як вбачається із страхового акту № 1500008483 від 13.03.2013 року, наявного в матеріалах справи, сума страхового відшкодування складає 28 467, 00 грн.

На підставі повідомлення страхувальника від 14.12.2012 року та страхового акту № 1500008483 від 13.03.2013 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 28 467, 00 грн. Публічному акціонерному товариству «Київській вітамінний завод», що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення.

За приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 28 467, 00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Із витягу з бази МТСБ України наданого позивачем та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/9741258 не вбачається ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну та вбачається розмір франшизи за полісом - ноль.

Враховуючи зазначене суд вирішуючи справи виходив із положень п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну потерпілих, становить 50 000, 00 грн. на одного потерпілого, доказів іншого матеріали справи не містять.

Факт звернення позивача до відповідача з заявою про страхове відшкодування, підтверджений матеріалами справи.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 28 467, 00 грн.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на виконання свого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, викладеного у позовній заяві не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю Бі І Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 25395057) 28 467 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко