Ухвала суду № 37708673, 11.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 березня 2014 року Справа № 911/1943/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСеліваненка В.П.,суддів:Владимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Могил С.К., Шевчук С.Р.,розглянувши заявуспоживчого товариства "Настуся"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 13.01.2014у справі№ 911/1943/13за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"доспоживчого товариства "Настуся"простягнення 20 375,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до споживчого товариства "Настуся" про стягнення штрафних санкцій у сумі 20 375,00 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2046А від 06.04.2012.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2013 у справі № 911/1943/13 позов задоволено; стягнуто із споживчого товариства "Настуся" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" 20 375,00 грн штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна".

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2014 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 скасовано, а рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 залишено в силі.

Споживче товариство "Настуся" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2014 у справі № 911/1943/13, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення "з висновком про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин".

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2007 у справі № 33/2, від 03.08.2011 у справі № 13/600, від 27.09.2007 у справі № 35/180-07, від 09.07.2013 у справі № 5020-1276/2012, від 02.04.2009 у справі № 8/488/08, на постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.03.2010, від 26.11.2002 та на постанову Верховного Суду України від 25.03.2002 у справі № 17/6 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 612, 613 Цивільного кодексу України та статті 221 Господарського кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 у справі № 911/1943/13 заявнику було надано строк до 03.03.2014 для усунення недоліків, допущених при оформлені заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2014, а саме - зобов'язано подати суду документ про сплату судового збору в належному розмірі.

Заявником усунуто відповідні недоліки у встановлений строк.

Згідно з частиною третьою статті 11120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, останній вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Звертаючись з даною заявою, заявник доводить наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права щодо відсутності підстав для стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу.

У прийнятті постанови від 13.01.2014 у справі № 911/1943/13, про перегляд якої просить заявник, та постанов від 12.12.2007 у справі № 33/2, від 03.08.2011 у справі № 13/600, від 27.09.2007 у справі № 35/180-07, від 09.07.2013 у справі № 5020-1276/2012, від 02.04.2009 у справі № 8/488/08, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах неоднаково застосував норми матеріального права, а саме: статті 612, 613 Цивільного кодексу України та статтю 221 Господарського кодексу України та дійшов протилежних висновків щодо наявності підстав для стягнення штрафних санкцій, внаслідок чого було ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Так, у справах № 33/2, № 13/600, № 35/180-07, № 5020-1276/2012, № 8/488/08 Вищий господарський суд України з посиланням на відповідні норми дійшов висновку про те, що відповідач не може нести відповідальності у вигляді штрафу за договором через прострочення (невиконання) позивачем своїх зобов'язань за тим же договором. Натомість у постанові з даної справи № 911/1943/13 суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах згадані норми Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України до спірних відносин не застосував.

Разом з тим судовими рішеннями, на які у заяві, поданій в порядку розділу ХІІ2 ГПК України, може здійснюватись посилання на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, можуть бути лише рішення судів касаційних інстанцій, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим посилання заявника на постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.03.2010, від 26.11.2002 та на постанову Верховного Суду України від 25.03.2002 у справі № 17/6 не беруться до уваги.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Допустити справу № 911/1943/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя В. Селіваненко Судді С. Владимиренко Т. Добролюбова С. Могил С. Шевчук