Вирок № 37708563, 19.03.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/424/14-к

Номер провадження 1-кп/629/90/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Горчакової О.І.,

за участю:

секретаря судових засідань - Мухіної О.О.,

прокурора - Мазур М.С.,

потерпілі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - не з'явилися, подали письмові заяви про слухання справи за їх відсутності

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області у місті Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №12013220380001409 від 11.07.2013 року, щодо громадянина

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого с. Криштопівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив :

ОСОБА_6, наприкінці березня 2013 року, близько 04 години, точної дати в ході слідства встановити не представилося можливим, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в останньому під'їзді будинку АДРЕСА_2, де діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу зі сходів вищевказаного під'їзду , таємно викрав велосипед марки «Україна», вартістю 148 гривень, який належить ОСОБА_2

З викраденим ОСОБА_6 з місця пригоди зник та розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 11 липня 2013 року, близько 05 години, ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_3, де діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом підбору ключа проник до салону автомобіля ВАЗ 2103, звідки таємно викрав альпіністське обладнання, в комплект якого входить: вірьовки для промислового альпінізму в кількості 4 штук, системи для страхування марки «Екстрім Тревел», жумари марки «Вертикаль» в кількості 4 штук, карабіни марки «Конг» в кількості 26 штук, загальною вартістю 3000 гривень, яке належало ОСОБА_3

З викраденим, з місця пригоди зник та розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 3000 грн.

Крім того, наприкінці вересня 2013 року, близько 03 години, точної дати в ході слідства встановити не представилося можливим, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля п'ятого під'їзду будинку АДРЕСА_4, де діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом підбору ключа проник до салону автомобіля ВАЗ 21063, звідки таємно викрав автомагнітолу марки «Піонер 3000 U» вартістю 172 гривень, яка належала ОСОБА_4

З викраденим, з місця пригоди зник та розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 172 грн.

Факт скоєння ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень - злочину, визнано підсудним та підтверджується матеріалами кримінального провадження:

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе визнав у повному обсязі та пояснив обставини вчинення кримінального правопорушення. У скоєному щиро розкаявся.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, надали заяви у яких повністю підтвердили показання на досудовому слідстві, зазначили, що завдані збитки обвинуваченим їм відшкодовано у добровільному порядку. Матеріальних претензій до обвинуваченого вони не мають.

Враховуючи показання підсудного, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість вподальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів, відносно фактичних обставин справи, визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Суд знаходить, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані:

- за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

- за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Згідно ч. 3 ст. 12 КК України підсудний ОСОБА_5 вчинив злочини середньої тяжкості - ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий; на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; не перебуває на обліку у лікаря-нарколога; одружений, не працює; за місцем проживання характеризується посередньо; не інвалід; на обліку в туберкульозному диспансері не перебуває; іншими хронічними і важкими захворюваннями не страждає; не є депутатом; не є учасником бойових дій в Афганістані; не є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, невійськовозобов'язаний, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має (том 1 а.с. 41-47).

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання підсудному ОСОБА_5, суд визнає щиросердне розкаяння в скоєному, сприяння у розкритті злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному, не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочинів до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Підстав для застосування підсудному ст.ст.69, 69-1 КК України - не вбачається.

Суд призначає підсудному ОСОБА_5 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, остаточно визначивши покарання за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправити підсудного ОСОБА_5 та запобігти його злочинній діяльності можливо без його фактичної ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим ОСОБА_5 має бути засуджений із застосуванням до призначеної міри покарання ст.ст. 75, 76 КК України - на думку суду виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши іспитовий термін та поклавши на ОСОБА_5 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України із ОСОБА_5 необхідно стягнути процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням у справі експертиз у розмірі 648 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання за:

- ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

За сукупністю злочинів, в силу ч.1 ст.70 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_5, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він на протязі випробувального терміну тривалістю в 1 (один) рік не скоє нового кримінального правопорушення/злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Стягнути: з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1, судові витрати за проведення:

- товарознавчої експертизи № 78 від 14.01.2014 року у розмірі - 293 гривні 40 копійок (двісті дев'яносто три гривні 40 копійок) (т. 1 а.с. 27);

- товарознавчої експертизи № 118 від 11.01.2014 року у розмірі - 391 гривня 20 копійок (триста дев'яносто одна гривня 20 копійок) (т. 1 а.с. 6);

на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління внутрішніх справ України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази, а саме:

- автомагнітолу чорного кольору марки «Піонер», згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 21.01.2014 року (т. 1 а.с. 36) яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 37), - залишити йому за приналежністю.

Документи кримінального провадження №12013220380001409 від 11.07.2013 року, залишити у матеріалах кримінального судового провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: О. І. Горчакова