Рішення № 37708455, 12.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2014 Справа № 905/646/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка (ідентифікаційний код 00131268)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко Продукт», м.Артемівськ (ідентифікаційний код 33771799)

про стягнення заборгованості за договором підряду №190310-0300ц2.3/22 від 19.03.2010р. у розмірі 10116,48грн., інфляції в сумі 61,16грн., 3% річних у розмірі 396,77грн.

за участю представників:

від позивача: Хмара І.О. за довіреністю №21-14 «Д» від 01.01.2014р.,

від відповідача: не з'явився

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко Продукт», м.Артемівськ про стягнення заборгованості за договором підряду №190310-0300ц2.3/22 від 19.03.2010р. у розмірі 10116,48грн., інфляції в сумі 61,16грн., 3% річних у розмірі 396,77грн.

Ухвалою від 31.01.2014р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/646/14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №190310-0300ц2.3/22 від 19.03.2010р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10116,48грн. та підстави для нарахування інфляції в сумі 61,16грн., 3% річних у розмірі 396,77грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №190310-0300ц2.3/22 від 19.03.2010р., кошторису витрат, актів виконаних робіт з оперативного та ремонтно-експлуатаційного обслуговування обладнання №8 за серпень 2012р., №9 за вересень 2012р., №10 за жовтень 2012р., №11 перерахунок за жовтень 2012р., заяви про зустрічні однорідні вимоги, акту звіряння взаємних розрахунків.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 32, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 20, 173-175, 193 Господарського кодексу України.

14.02.2014р. позивачем надано клопотання в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, за яким останній просить суд витребувати довідку державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оскільки у бюджеті на 2014 рік ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не передбачено таку статтю витрат, як отримання витягів, довідок та виписок з Єдиного державного реєстру.

Однак, до вказаного клопотання позивачем додано для долучення до матеріалів справи виписку з сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», яка містить відомості щодо юридичної адреси відповідача.

Таким чином, з огляду на наявну в матеріалах справи виписку з сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», господарський суд не вбачає доцільності у витребувані у державного реєстратора довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у зв'язку із чим, вищевказане клопотання суд залишає без задоволення.

Під час розгляду справи відповідач не забезпечив явку свого представника в судові засідання 19.02.2014р. та 12.03.2014р., не обґрунтував свою позицію щодо відхилення вимог позивача, наданим ст. 22 ГПК України правом на представлення нових доказів, які б у встановленому порядку спростовували викладені позивачем обставини не скористався.

Відповідно до ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з випискою з сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», яка міститься в матеріалах справи, зазначена наступна адреса реєстрації ТОВ «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко Продукт»: 84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Чайковського, буд.31. Така ж адреса відповідача зазначена позивачем у позовній заяві.

Вся рекомендована кореспонденція направлялась відповідачу за вказаною, адресою, про що свідчить конверт-повернення із зазначенням «закінчення строку зберігання поштового відправлення».

Пункт 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011року передбачає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

19.03.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (підрядник) та Товариством з обмеженою від повільністю «АПКО ЗП «Еко продукт» (замовник) укладено договір підряду №190310-0300ц2.3/22 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання з оперативно-технічного обслуговування та ремонту обладнання приєднань 6кв «ТП-245 №1», «ТП-245 №2» на ПС Красносельська-110кв Центральних ЕС ВАТ «Донецькобленерго» (п.1.1. Договору).

За п.8.1. Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом одного року.

Відповідно до п.8.3. Договору якщо за один місяць до спливу строку дії цього договору жодна з сторін не потребує його припинення або внесення змін, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах та на той же строк.

Доказів наявності вимог припинення Договору сторонами суду не представлено, у зв'язку із чим, суд робить висновок, що Договір діє.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що вартість робіт, що виконуються підрядником, зазначених в п.1.1. цього договору, встановлюється у відповідності до кошторису витрат (додаток №1) та складає на рік 56736,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 9456,00грн.

За п.4.1. Договору оплата робіт, що виконуються підрядником у відповідності до п.1.1. цього договору, здійснюється щомісячно до 20-го числа поточного місяця шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника суми у розмірі 4728,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 788,00грн.

Так, сторонами складено акти виконаних робіт з оперативного та ремонтно-експлуатаційного обслуговування обладнання №8 за серпень 2012р. на суму 4728,00грн., №9 за вересень 2012р. на суму 4728,00грн., №10 за жовтень 2012р. на суму 4728,00грн., №11 перерахунок за жовтень 2012р. на суму -1067,52грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Відтак, кінцевий термін здійснення розрахунків за виконані роботи у розмірі 4728,00грн. за актом №8 за серпень 2012р. становить 19.08.2012р., 4728,00грн. за актом №9 за вересень 2012р. становить 19.09.2012р., 3660,48грн. за актом №10 за жовтень 2012р. становить 19.10.2012р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлений Договором строк замовник не здійснив повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого у відповідач перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 13116,48грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за Договором у розмірі 3000,00грн.перед позивачем вважається погашеною на підставі заяви ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №06-3996 від 30.11.2012р.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове погашення відповідачем суми заборгованості за Договором у розмірі 3000,00грн.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 10116,48грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 10116,48грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 396,77грн. та інфляційні втрати у розмірі 61,16грн., нараховані за періоди з 21.08.2012р. по 28.01.2014р. на суму 4728,00грн., з 21.09.2012р. по 28.01.2014р. на суму 4728,00грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, який не суперечить приписам чинного законодавства України, судом встановлено, що позивачем невірно визначено суму нарахування.

Здійснивши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд визначив, що сума нарахування становить 396,51грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за вказаний позивачем період, який не суперечить приписам чинного законодавства України, судом встановлено, що позивачем вірно визначено суму нарахування.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 396,51грн., позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 61,16грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко Продукт», м.Артемівськ про стягнення заборгованості за договором підряду №190310-0300ц2.3/22 від 19.03.2010р. у розмірі 10116,48грн., інфляції в сумі 61,16грн., 3% річних у розмірі 396,77грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко Продукт» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Чайковського, буд.31, ідентифікаційний код 33771799) Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, проспект Леніна, буд.11, ідентифікаційний код 00131268) суму основної заборгованості у розмірі 10116,48грн., 3% річних у розмірі 396,51грн., інфляційні втрати у розмірі 61,16грн., судовий збір у розмірі 1826,96грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2014р.

Суддя Ю.В. Сич