Постанова № 37706803, 17.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2014 року

м. Полтава

Справа №816/747/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Марченко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Колективного підприємства Залізобетонних виробів №2 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (далі по тексту - позивач, Управління) до Колективного підприємства Залізобетонних виробів №2 (далі по тексту - відповідач, КП ЗБВ-2) про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 18 222 грн 66 коп.., посилаючись на несплату відповідачем заборгованості у добровільному порядку.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у прохальній частині позову просив розглядати справу без участі представника Управління.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

КП ЗБВ-2 у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 05514838 /а.с. 34-36/.

Відповідач у спірний період являвся суб’єктом солідарної системи пенсійного забезпечення та, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, перебував на обліку в Управлінні за реєстраційним номером 16295192/16294 /а.с. 22/.

КП ЗБВ-2 до Управління подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2010 року, в якому самостійно визначено належну до сплати суму страхових внесків в розмірі 15 673 грн 88 коп. /а.с. 6/.

Оскільки вказану суму страхових внесків відповідачем своєчасно не сплачено, за особовим рахунком КП ЗБВ-2 відображено недоїмку /а.с. 7-9/.

Крім того, позивачем проведено позапланову перевірку КП ЗБВ-2 з питання дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року.

Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті від 25 січня 2011 року №16 порушення відповідачем вимог статті 19 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пункту 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України /а.с. 11-18/.

За наслідками перевірки відповідачу донараховано зобов’язання зі сплати страхових внесків загалом в розмірі 2548 грн 78 коп.

У зв’язку з несплатою КП ЗБВ-2 страхових внесків загалом в розмірі 18 222 грн 66 коп., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статей 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) КП ЗБВ-2 являлось платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За приписами статті 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Згідно з частиною шостою статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Розмір страхових внесків визначено Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400, а саме: 33,2% - від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

У відповідності до частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною першою статті 106 вказаного Закону визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Крім того, як встановлено пунктом 2 частини першої статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом.

В силу частини третьої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Абзацами 4-6 пункту 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що cуми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням сформовано та надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу від 01 листопада 2013 року №332 /а.с. 38/.

Зазначену вимогу відповідач отримав 11 листопада 2013 року, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3963000746260 /а.с. 38/.

Докази оскарження вказаної вимоги у встановленому законом порядку в матеріалах справи відсутні.

Як визначено частиною п’ятнадцятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

КП ЗБВ-2 доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.

Разом з тим, наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 18 222 грн 66 коп. підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

З огляду на викладене, вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими. А відтак, позов необхідно задовольнити у повному обсязі.

За відсутністю документального підтвердження понесених судових витрат, питання щодо їх розподілу суд не вирішує.

Керуючись статтями 7-11, 41, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Колективного підприємства Залізобетонних виробів №2 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з Колективного підприємства Залізобетонних виробів №2 (код ЄДРПОУ 05514838; 7-й Хорольський тупик, 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39603) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (код ЄДРПОУ 37895789; вул. 50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 18 222 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні 66 (шістдесят шість) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19 березня 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба