Постанова № 3770675, 10.04.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

категорія статобліку -6.6.4

Справа № 2-а-346/08/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турлакової Н.В.

при секретаря: Бітенко Є.О.

за участю сторін:

представника позивача: Логвінова С.С.

представників відповідача: Завада Ю.В., Піцик Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративний позов Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства Підприємство П'ятихатської виправної колонії №122 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Жовтоводська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Підприємство П'ятихатської виправної колонії №122 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області в якому, з урахуванням уточнень просить стягнути на користь держави суму податкової заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 261169,43грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач заснований як державне підприємство на загальнодержавній формі власності і зареєстрований П'ятихатською райдержадміністрацією 27.05.2002р. та знаходиться на обліку як платник податків і зборів у відділенні Жовтоводської ОДПІ у П'ятихатському районі. Станом на 11.06.2008р. за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 261169,43грн., з яких: узгоджені податкові зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 182156,94грн., узгоджені податкові зобов'язання по штрафним санкціям у розмірі 44798,71грн., плата за податковий кредит у розмірі 806,01грн., пеня що обліковується з особової картки платника 33407,77грн. Згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач просить стягнути зазначену заборгованість. Згідно додаткових пояснень направлених на адресу суду позивач, зазначив, що Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та інші нормативні акти не містять жодного посилання стосовно заборони податковому органу здійснювати функції до відповідача щодо примусового погашення податкового боргу. Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України «"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення , а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами(обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях».

Відповідач адміністративний позов не визнає, у відзиві на позов зазначає, що податковий борг виник у зв'язку з низьким фінансуванням підприємства з загального фонду Держбюджету. З березня 2007р. підприємством перераховано поточні зобов'язання та розстрочені зобов'язання згідно договору №5 від 27.09.2007р. на суму 116841грн., але в порушення ст..19 Конституції України податковий орган змінив цільове призначення платежу, у тому числі зі сплати податкових зобов'язань, перерахованих підприємством до бюджету держави. Вищевказані кошти позивачем зараховані в рахунок погашення заборгованості минулих років, починаючи з 22.04.2002р. по 30.11.2004р. крім того на вказану суму неправомірно нараховані штрафні санкції. В задоволені позову просив відмовити.

Представник позивач в судовому засіданні, згідно клопотання від 10.04.2009р. з урахуванням сплати відповідачем податкової заборгованості з 11.06.2008р. по 10.04.2009р. зменшив позовні вимоги та просив стягнути податкову заборгованість по податку на додану вартість з врахуванням різниці несплаченої суми, та з врахуванням наданих відповідачем заперечень додатково пояснив, що у відповідача був податковий борг який виник раніше і суми сплачені відповідачем, в рахунок погашення поточних платежів, відповідно до п. 17.1. 7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" були зараховані в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Представник відповідача в судовому засіданні посилаючись на доводи викладені ним в запереченнях та додаткові докази надані ним до матеріалів справи (копії платіжних доручень) зазначив, що частину податкової заборгованості у сумі 160771,17грн. він сплатив, що підтверджується копіями платіжних доручень, а податковий борг в сумі 62281 грн. він визнає та з врахуванням незадовільного стану фінансування з загального бюджету підпорядкованої йому бюджетної установи просить розстрочити виконання рішення терміном на 1 рік.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання не заперечував.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідач - Державне підприємство Підприємство П'ятихатської виправної колонії №122 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області зареєстроване П'ятихатською районною державною адміністрацією 27.05.2002р., ідентифікаційний код згідно витягу з ЄДРПОУ 08679793.

Відповідач взятий на облік як платник податків і зборів до Жовтоводської ОДПІ у П'ятихатському районі.

Між Жовтоводською об'єднаною державною податковою інспекцією у П'ятихатському районі та Підприємством П'ятихатської виправної колонії №122 укладено договір про розстрочення податкових зобов'язань відповідно рішення від 19.07.2001р. № 6 на загальну суму 18376,54грн. під сплату проценту за користування.

Згідно податкових повідомлень-рішень від 20.08.2007р. № 000026152/0 та 23.10.2007р. №000344152/0 до відповідача було застосовано суму штрафу у розмірі 10080,96грн. та 34717,75грн. відповідно.

За даними позивача за відповідачем с таном на 11.06.2008р. рахується податкова заборгованість у розмірі 261169,43грн., з яких: податкові зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 182156,94грн., узгоджені податкові зобов'язання по штрафним санкціям у розмірі 44798,71грн., плата за податковий кредит у розмірі 806,01грн., пеня що обліковується з особової картки платника 33407,77грн.

Однак, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем була здійснена сплата податкового боргу з податку на додану вартість, що підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи, із зазначенням призначення платежу :

 - платіжне доручення № 117 від 25 лютого 2007р. на суму 1930,82 призначення платежу оплата розстроченого платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 161 від 15 березня 2007р. на суму 5000,00 призначення платежу погашення податкового боргу по ПДВ, сплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 178 від 17 березня 2007р. на суму 6800,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 199 від 27 березня 2007р. на суму 2800,00 призначення платежу погашення перерахування часткової оплати поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 248 від 23 квітня 2007р. на суму 5000,00 призначення платежу часткова оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 217 від 5 квітня 2007р. на суму 6000,00 призначення платежу погашення податкового боргу по ПДВ, часткова оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 276 від 16 травня 2007р. на суму 8000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 329 від 6 червня 2007р. на суму 5000,00 призначення платежу погашення податкового боргу по ПДВ, часткова оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 378 від 22 червня 2007р. на суму 3000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 436 від 30 липня 2007р. на суму 4000,00 призначення платежу погашення податкового боргу по ПДВ;

- платіжне доручення № 437 від 30 липня 2007р. на суму 7100,00 призначення платежу - оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 407 від 20 липня 2007р. на суму 1000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 446 від 3 серпня 2007р. на суму 5600,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 503 від 23 серпня 2007р. на суму 5000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 528 від 12 вересня 2007р. на суму 5000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 528 від 10 вересня 2007р. на суму 5000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 542 від 18 вересня 2007р. на суму 3000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 549 від 21 вересня 2007р. на суму 3166,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 596 від 12 жовтня 2007р. на суму 5000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 582 від 8 жовтня 2007р. на суму 10000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 609 від 18 жовтня 2007р. на суму 5000,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 634 від 24 жовтня 2007р. на суму 5300,00 призначення платежу оплата розстроченого платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 671 від 15 листопада 2007р. на суму 300,00 призначення платежу оплата розстроченого платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 646 від 05 листопада 2007р. на суму 2800,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 683 від 21 листопада 2007р. на суму 4968,00 призначення платежу оплата розстроченого платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 680 від 19 листопада 2007р. на суму 6000,00 призначення платежу оплата розстроченого платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 718 від 30 листопада 2007р. на суму 5007,00 призначення платежу оплата розстроченого платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 726 від 06 грудня 2007р. на суму 1800,00 призначення платежу оплата поточного платежу по ПДВ; - платіжне доручення № 782 від 27 грудня 2007р. на суму 2538,00 призначення платежу відсотки по розстроченому ПДВ; - платіжне доручення № 894 від 18 лютого 2008р. на суму 1930,82 призначення платежу оплата розстроченого платежу ПДВ.

Проте як вбачається згідно пояснень позивача за відповідачем з 2002 р. обліковувався податковий борг, а отже суми з ПДВ перераховані позивачем в розмірі 160 771 грн. були направлені на погашення податкового боргу що виник раніше, та нараховані штрафні санкції в сумі 44798,71 грн. Крім того позивачем не заперечується, що відповідачем були своєчасно подані декларації з ПДВ, суми податкових зобов'язань були частково своєчасно сплачені відповідачем.

Згідно п. п. 3.1.1. статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Згідно ст.14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

В силу ст.14 вказаного Закону до переліку загальнодержавних податків належить податок на додану вартість.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно аб.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

П.1.3 ст.1 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг визначений як сума узгодженого податку, не сплачена у встановлений Законом термін. При сплаті податків існує єдина форма - перерахування узгодженої суми податку до бюджету. Зміст вказаної норми не містить будь-яких даних стосовно заборони платнику податків сплачувати податкові зобов'язання за наявності податкового боргу, не встановлює порядку та механізму сплати податкового боргу, та порядку та механізму стягнення такого боргу за рахунок сплачених платником податкових зобов'язань та не надає повноважень податковому органу змінювати цільове призначення платежу та без згоди платника розпоряджатись його коштами. Своєчасна сплата податкових зобов'язань є о обов'язком платника податків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конституційні права і свободи гарантується і не можуть бути скасовані (стаття 22 Конституції України).

Згідно зі статтею 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість виконання яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 1 першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» від 20.03.1952, ратифікованого Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Таким чином, вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Такі норми свідчать про те, що позивач має право самостійно визначати період та суму боргу, яку він бажає сплатити, тобто самостійно визначити призначення платежу. Така воля платника податків повинна бути дотримана і суб'єктом владних повноважень.

У відповідності зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. Серед прав органів державної податкової служби, передбачених статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не має права на переперевірку, а також самостійно, без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду визначити призначення платежу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач виконав вимоги чинного законодавства, щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, нарахованого за поточний період, в частині сплати 160 771 грн., що не заперечується позивачем, наявність податкового боргу за інші податкові періоди не може бути підставою для позбавлення права платника податків виконати належним чином обов'язок зі сплати поточних податкових зобов'язань. Державний контролюючий орган, яким є податковий орган, не має повноважень змінювати цільове призначення платежу, у тому числі зі сплати податкових зобов'язань перерахованих підприємством до бюджету, позовні вимоги в частині стягнення суми в розмірі 160 771 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення податкової заборгованості в розмірі 62 281грн., то з врахуванням їх обґрунтованості та визнання відповідачем суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.

В силу ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан відповідача відповідно до ст.263 КАС України, суд вважає клопотання відповідача, щодо розстрочення суми заборгованості таким, що підлягає задоволенню, а саме: виконання рішення в частині задоволених позовних вимог на суму 62 281 грн. підлягає розстроченню строком на один рік шляхом погашення заборгованості щомісячно рівними частинами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 160, 161, 162, 163,263 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства Підприємство П'ятихатської виправної колонії №122 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Підприємство П'ятихатської виправної колонії №122 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області на користь держави суму податкової заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 62281грн. (шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят одна гривня).

Виконання рішення розстрочити строком на 12 місяців шляхом погашення заборгованості щомісячно рівними частинами по 5190,09грн. (п'ять тисяч сто дев'яносто гривень, дев'ять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на постанову суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови складений 15.04.2009р.

 Суддя Н.В. Турлакова

З оригіналом згідно

Суддя

Постанова не набрала законної сили 15.04.2009р.

Суддя