Постанова № 37706474, 18.03.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1602/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Протасенко С.О. (довіреність від 30.01.2014 № 4/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області до Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» про стягнення суми податкового боргу в розмірі 191464,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2014 року Ленінська ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» про стягнення суми податкового боргу в розмірі 191464,00 грн., в обґрунтування якого зазначає наступне.

ЛКП «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській ОДПІ м. Луганська.

Станом на березень 2013 року підприємство має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 191464,00 грн.

Сума заборгованості визначена самостійно платником у податковій декларації з ПДВ від 19.02.2014 № 9008221929.

Позивачем уживалися заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: відповідачу було направлено податкову вимогу від 13.07.2012 № 1261. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просив суд стягнути заборгованість в розмірі 191464,00 грн. з ЛКП «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.02.1992 (арк. справи 16-17) та згідно з довідкою від 26.06.2009 № 707 з 13.04.1996 за № 656/85 перебуває на податковому обліку в позивача (арк. справи 15).

За відповідачем виник податковий борг податку на додану вартість в розмірі 191464,00 грн. Сума грошового зобов'язання визначена самостійно платником у податковій декларації від 19.02.2014 № 9008221929 (арк. справи 11-14).

З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме: відповідачу було направлено податкову вимогу від 13.07.2012 № 1261 (арк. справи 10). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 7-9).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області до Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» про стягнення суми податкового боргу в розмірі 191464,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Луганського комунального підприємства «Комбінат зеленого господарства та благоустрою» (91019, м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, буд. 1, ід. номер 03340660) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 191464 грн. 00 коп. (сто дев'яносто одна тисяча чотириста шістдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 19 березня 2014 року.

Суддя І.О. Свергун