Вирок № 37704749, 19.03.2014, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 1-кп/702/8/14

Справа № 702/1250/13-к

В И Р О К

І МЕНЕМ У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді- Мазай Н.В.

з участю секретарів - Мусіч Ю.М., Морозюк І.П., Ставській І.М.,

Лещенко О.Л., Прилуцькій О.І., Шмунь Л.І., Подолянюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальне провадження № 1-кп/702/8/14 у справі № 702/1250/13-к про обвинувачення :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше притягуваного до кримінальної відповідальності 22.03.2010 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю прокурорів - Бебешка М.М., Костюка О.С.

захисника потерпілого - ОСОБА_6

захисника обвинуваченого - ОСОБА_7

потерпілого - ОСОБА_8

обвинуваченого - ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5, 19 квітня 2013 року, близько 23 години, знаходячись біля приміщення будинку культури, що розташоване в с. Долинка Монастирищенського району Черкаської області, під час суперечки з ОСОБА_8, яка виникла між ними на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс йому один удар кулаком в обличчя, спричинивши ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва та підборіддя справа з розривом слизової оболонки рота, що відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому розгляді свою вину у вчиненні кримінального злочину не визнав повністю, цивільні позови прокуратури Монастирищенського району та потерпілого не визнав повністю та показав, що 19.04.2013 року він знаходився в с. Долинка, неподалік будинку культури, біля магазину разом з ОСОБА_32, ОСОБА_9, приблизно о 23 год.. До них підійшли ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які повідомили, що близько 10 хлопців, біля будинку культури прийшли їх бити, вони всіх розганяють і завклубом в зв»язку з цим закрив клуб. Хлопці попросили їх, щоб вони поїхали подивились. Він не член громадського формування, не співробітник міліції, але просто хотів зрозуміти для чого вони прийшли. Під»їхавши до будинку культури, біля фонаря, на дорозі, він побачив 9 чоловік, які стояли гуртом. Вийшовши з машини, він підійшов до них, і коли він підійшов до них вони стали в рядок. Він запитав з якою метою вони прийшли. Відповіді на своє запитання він не почув, після чого побачивши в деяких хлопців сторонні предмети він запитав хто старший. В його присутності нікого не били, але хлопці були налаштовані рішуче. В них були палиці, вони сварилися між собою, в деяких були можливо гумові палиці, можливо арматура, що може підтвердити завклубом, який бачив, коли закривав клуб, що деякі хлопці діставали під деревами палиці. Палиці були не у всіх, але в потерпілого точно була дубінка, і ще в трьох чоловік. Вийшов ОСОБА_8, як він потім дізнався, і на відстані витягнутої руки хотів нанести йому удар в область шиї, голови, зверху донизу, замахнувшись на нього гумовою палицею перемотаною ізолентою, чорного кольору, 40 см довжиною. Він відскочив від удару, потерпілий палицею по ньому не попав, бо він ухилився та наніс йому удар правою рукою в область обличчя, кулаком. При нанесенні потерпілому удару в його руці не було ніяких сторонніх предметів і удар він наніс потерпілому рукою. Удар ОСОБА_8 він наніс з метою самозахисту. Удар можна було не наносити та забрати в потерпілого палку, але спрацювала реакція самозахисту і коли він наносив потерпілому удар вважав, що є реальна небезпека нанесення йому удару. Між тим як потерпілий замахнувся на нього палицею та нанесенням йому удару пройшли лічені секунди. Від удару потерпілий відійшов і присів, при цьому палицю тримав в руках, а він відійшов від нього і більше ударів йому не наносив. Йому ніхто тілесні ушкодження не наносив. Після цього ОСОБА_9 забрав в потерпілого цю палицю. Конфлікт стався між будинком культури і сільською радою. Біля нього стояв ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_13 з якими він розмовляв. Потім він підійшов до потерпілого, запитав як його звати і він відповів, що ОСОБА_8. На його запитання з якою ціллю вони прийшли ОСОБА_8 відповів, що йому призначив зустріч ОСОБА_16, який втік, а вони просто прийшли на дискотеку, хлопців не зачіпали та не кричали. ОСОБА_9 забрав в потерпілого палицю, довжиною півметра, сказавши при цьому, що в них на дискотеку з палицями не ходять та хотів і в інших забрати палиці. ОСОБА_8 товариш з с. Лукашівка просив повернути палицю і все буде нормально. Він хотів знайти спільну мову з ОСОБА_8, матеріально вирішити конфлікт, але спільної мови не знайшов, потерпілий відмовився. Він намагався залагодити конфлікт та запропонував потерпілому матеріальне відшкодування грішми, але він відмовився. Він залишив йому номер мобільного телефону своєї тітки, бо в нього на той момент не було. По даному номеру потерпілий наступного дня говорив з ОСОБА_9.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_5, його вина у вчинені злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування, судового розгляду, та досліджених у судовому засіданні, а саме :

- показаннями потерпілого ОСОБА_8, який показав, що 19.04.2013 року він приїхав до друзів в с. Лукашівка. Вони вирішили піти на дискотеку в с. Долинка. Прийшовши до клубу в с. Долинка вони побачили, що там вже нікого не було. Рухаючись в сторону с. Лукашівка, тобто додому, біля них зупинився невідомий автомобіль, жовтого кольору, з якого вийшло 4 чоловіки. Серед них він знав лише ОСОБА_5, так як раніше приїздив в с. Долинка грати в футбол. Вони спитали звідки вони прийшли, з якою метою та хто старший. Він сказав, що він з с. Княжа Криниця, а інші хлопці з с. Лукашівка. Так як він був старший він сказав про це. Після цього, приблизно через хвилину, ОСОБА_5 наніс йому удар в щелепу. В нього в руках ніяких сторонніх предметів не було як під час конфлікту, так і перед цим в с. Лукашівка, і він нікому нічого не показував. В його товаришів також ніяких сторонніх предметів не було. В обвинуваченого він особисто ніяких сторонніх предметів не бачив, але може сказати, що предмети були, можливо кастет, а можливо щось інше залізне, оскільки удар був нанесений кулаком, але було таке враження, що на кулаку щось було. Більше ніхто ніяких ударів не наносив. Після удару він просто відвернув голову, не присідав, не падав, в нього йшла кров, він не міг нормально говорити, одразу сказав, що в нього зламана щелепа. Більше до нього ніхто з компанії ОСОБА_5 не підходив. Після цього він відійшов в сторону, а ОСОБА_5 відійшов до машини. В нього ніхто ніяких предметів після нанесення удару не забирав. Потім обвинувачений повернувся та побачивши, що в нього йде з рота кров, намагався все залагодити мирно, без міліції. Ініціатором мирного залагодження конфлікту був ОСОБА_5. Вони обмінялися телефонами, а потім пропонували їм випити пива, але вони відмовились та пішли додому. Прийшовши додому він ліг відпочивати. Вранці його побачила мати та вони поїхали в лікарню, а потім вже приїхали працівники міліції. Матері він розповідав, що його вдарив один хлопець, та говорив про кастет. Більше, крім як того дня коли стався конфлікт, обвинувачений не намагався його залагодити і з даним питанням до нього не звертався.

- показаннями свідка ОСОБА_18, який показав, що вони, всього їх було 8 чоловік, прийшли в с. Долинка в клуб. З с. Лукашівка в с. Долинка вони йшли пішки, їх ніхто не підвозив. На дискотеку в с. Долинка прийшли близько 22-23 год. Прийшовши до клубу та привітавшись з завклубом останній їм повідомив, що клуб закривається, так як вже пізня година. Вони вирішили йти додому і до них під»їхала біла машина з якої вийшло три чоловіки. ОСОБА_5, як він вже зараз дізнався, на той момент його не знав, запитав хто головний. ОСОБА_8 сказав, що він головний і ОСОБА_5 наніс йому лівою рукою удар в правий бік щелепи. Між запитанням та ударом пройшло секунд вісім. Після удару ОСОБА_8 на землю не падав, відійшов в бік, присів та сказав йому, що йому зламали щелепу, в нього був повний рот крові, щелепа була зміщена в сторону, а обвинувачений відійшов до машини де відкрив та закрив двері. В цей момент до потерпілого підходив якийсь чоловік, один з тих, що приїхали на машині, але чого він підходив не пам»ятає. Потім обвинувачений повернувся та просив вибачення в ОСОБА_8. В ОСОБА_8 ніяких сторонніх предметів не було та в своїх товаришів він не бачив сторонніх предметів. В той день в них конфліктів з жителями с. Долинка не було і ніхто по телефону з товаришів не спілкувався з жителями с. Долинка, ні по дорозі в с. Долинка, ні в с. Долинка. Інші особи з компанії ОСОБА_5 не чинили неправомірних дій, більше ударів ніхто не наносив, нічого в них не забирали. В нього дружні стосунки з потерпілим і він предмету схожого на гумовий кийок в нього не бачив ніколи;

- показаннями свідка ОСОБА_19, яка показала, що вона проживає в с. Княжа Криниця і потерпілий у справі є її рідними сином. В п»ятницю 20 квітня її син повідомив їй, що він йде до своєї дівчини в с. Лукашівка і вона бачила як він одягався та йшов з дому. Сторонні предмети, а саме дрючки, гумові палиці син з собою, не брав, взяв лише мобільний телефон. Видимих тілесних ушкоджень в сина, коли він йшов з дому не було. Вдома ніяких палиць, гумових дрючків, син не зберігав. Повернувся син додому біля часу ночі нічого їй не сказавши про те, що його побили. Вранці вона побачила на подушці сина кров та виявила в сина тілесні ушкодження. Після цього син сказав, що його побили при цьому розповів, що вони пішли в с. Долинка в клуб з товаришами. В с. Долинка вони йшли з клубу з хлопцями. До них під»їхала машина з якої вийшли четверо хлопців. Один з них запитав хто старший і оскільки всі інші товариші сина були молодші, то син відповів, що він старший. Після цього не пояснюючи нічого йому ОСОБА_5 наніс один удар кастетом по челюсті, в результаті чого син отримав два переломи. Про те, що обвинувачений бив саме кастетом повідомив син та сказав, що він сам бачив кастет. Син про причину побиття не говорив та не розповідав про конфлікт з ОСОБА_5 до цього. Вона викликала швидку допомогу. Після звернення в районну лікарню їм дали направлення в м. Черкаси де сину і робили операцію. Вона розмовляла з товаришами сина і вони пояснювали все так само як розповідав її син. Про те, що її син намагався нанести удар ОСОБА_5 ніхто з товаришів сина не говорив, казали, що в них в руках нічого не було. Приводів в міліцію сина за порушення громадського порядку чи спричинення комусь тілесних ушкоджень не було. Син зараз знаходиться на лікуванні, лікує зуби за кордоном;

- показаннями свідка ОСОБА_20, який показав, що він з товаришами був в клубі в с. Лукашівка. Потім вони вирішили йти в клуб в с. Долинка і разом їх було сім чоловік. Прийшовши в клуб в с. Долинка вони виявили, що клуб вже зачинявся і завклубом закривав його. Вони вийшли на дорогу, розмовляли між собою та вирішили йти додому. Конфлікт стався ввечері, приблизно після 23 години. Біля них зупинився автомобіль. З автомобіля вийшов обвинувачений та ще двоє. Обвинувачений запитав хто з них старший. Потерпілий ОСОБА_8 був серед них самий старший тому сказав, що старший саме він. Обвинувачений його вдарив по лиці в щелепу з лівого боку і потерпілий присів. Він побачив, що в потерпілого кров та немає зуба. Обвинувачений наносив удар якимось предметом. Він бачив «кастет» в обвинуваченого, він тримав його в руці, одразу коли вийшов з машини. Кастет було видно з боків кулака, поверх кулака нічого видно не було. Колір кастету він назвати не може, так як «кастет» був в руці обвинуваченого. Він стояв від обвинуваченого і потерпілого на відстані 2-3 метрів справа зі сторони потерпілого. Після удару обвинувачений сказав, що зараз піде в машину щось візьме і вони порозбігаються. Він пішов до автомобіля, жовтого мікроавтобуса, того, яким вони під»їхали до них, відкрив пасажирські двері, поклав кастет, а потім повернувся до них. Потерпілий обвинуваченому ударів не наносив та його не зачіпав. В потерпілого в руках перед ударом ніяких сторонніх предметів не було. В с. Долинка вони йшли всі разом з потерпілим і в нього сторонніх предметів він не бачив. Потерпілий не був в стані алкогольного сп»яніння, вони не вживали спиртні напої. Обвинувачений спочатку після конфлікту, пропонував гроші, вибачався перед ним, але ОСОБА_8 сказав, що у всьому розбереться міліція. На місці, де відбувся конфлікт в сторону клуба зліва, а освітлення з правої сторони, через дорогу. Інші жителі с. Долинка під час конфлікту присутні не були, а підійшли вже після удару;

- показаннями свідка ОСОБА_21, який показав, що ОСОБА_8 був в с. Лукашівка і вони вирішили йти в клуб в с. Долинка на дискотеку. Їх разом було 6 чоловік і самий старший серед них був ОСОБА_8. Прийшовши в с. Долинка в клуб, завклуб повідомив, що клуб закривається. Вони вийшли з клубу та пішли по вулиці в сторону школи. До них під»їхала машина в якій був підсудний, та ще 2 чоловіки. Підсудний вийшов з машини, підійшов до ОСОБА_8, спитав хто головний. ОСОБА_8 сказав, що головний він і підсудний його вдарив рукою по обличчю, нанісши йому один удар. Після удару потерпілий впав, обвинувачений пішов до машини, а потім потерпілий встав, вийшов на дорогу до фонаря, до нього підійшов обвинувачений і вони почали розмовляти. ОСОБА_8 тримався за щелепу та сказав, що йому вибили зуби. В потерпілого йшла кров, коли він відкривав рот, було видно, що в нього зміщена щелепа. Підсудний сказав, щоб потерпілий написав розписку, що немає претензій. Перед нанесеним обвинуваченим потерпілому удару, в потерпілого нічого в руках не було. Потерпілий та інші особи удари не наносили. У підсудного сторонніх предметів в руках він не бачив, був далеко;

- показаннями свідка ОСОБА_22, який показав, що до них приїхав ОСОБА_8 і вони вирішили поїхати в с. Долинка на дискотеку. Вони приїхали в с. Долинка, коли клуб вже закривався і вони вирішили йти додому. Пройшовши 200-300 метрів, до них під»їхала машина з якої вийшли 2 молодих чоловіка, а потім підійшов ще один. Один з них підійшовши, запитав хто з них старший і більше між ними, до нанесення удару, ніяких розмов не було. Оскільки ОСОБА_8 був старший за них всіх, сказав що він, відійшовши від них. В потерпілого ніяких предметів не було і він на обвинуваченого не замахувався. Підсудний вдарив його рукою, здається лівою, в щелепу, нанісши потерпілому один удар. ОСОБА_8 присів, в нього з рота пішла кров, були зміщені зуби, що він бачив зазирнувши йому до рота на його прохання. Обвинувачений після удару відійшов до машини і погрожував всіх перестріляти, але коли повернувся, погрозу не виконав. Потім підсудний підійшов до потерпілого просив в нього вибачення та почав пропонувати йому гроші, пропонував, щоб потерпілий також його вдарив в щелепу. Він був від учасників конфлікту на відстані 3-4 метри. Інші особи, які були з обвинуваченим потерпілому ударів не наносили. Сторонні предмети в обвинуваченого він не бачив. В потерпілого та інших з їх компанії, ніяких сторонніх предметів, зокрема палиць, гумових кийків не було. Конфліктів з жителями с. Долинка в них не було і вони ні з ким не сварилися, не билися, крім даного конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_8;

- показаннями свідка ОСОБА_24, який показав, що потерпілий приїхав до них в с. Лукашівка. Потім вони з товаришами, які є свідками по даній справі, разом з потерпілим, їх було 7 чоловік, вирішили піти на дискотеку в с. Долинка. Потерпілий їм говорив, що до нього телефонував чоловік з с. Долинка та говорив щось погане, але хто саме телефонував, та що говорив він не уточняв. Він бачив в потерпілого ОСОБА_8, ще в с. Лукашівка, ще до того як вони мали йти на дискотеку в с. Долинка, він показував йому в клубі в с. Лукашівка, резинову біту, фабричну, довжиною 30 см., яку потерпілий показав йому не повністю діставши її з внутрішнього карману свого одягу. Біта була схожа на гумову міліцейську палицю. Була в розрізі кругла, темного кольору. Він бачив біту приблизно на відстані півтора-два метри, але впізнати її не може оскільки бачив її не повністю, та вже добре не пам»ятає, оскільки пройшло багато часу. Крім цього, в тому місці де потерпілий показував йому палицю було темно. Де потерпілий взяв біту, він йому не пояснював і йому не відомо чи брав потерпілий вказану біту з собою в с. Долинка, коли вони йшли на дискотеку. В с. Лукашівка вони йшли пішки і потерпілий з приводу біти нічого не пояснював. В клубі вже нікого не було, лише завклуб зачиняв клуб. Коли вони прийшли з с. Лукашівка в с. Долинка, ніяких тілесних ушкоджень в потерпілого не було. Вони вийшли на дорогу і коли стояли на дорозі з іншого боку під»їхав автомобіль в якому було три особи, в тому числі і обвинувачений. Вийшовши з автомобіля обвинувачений запитав в них хто старший і більше ніякої розмови не було. Після цього обвинувачений наніс потерпілому кулаком удар. Між тим як обвинувачений спитав хто старший, та ударом, минула хвилина. Після удару обвинуваченим, потерпілий обернувся на прямих ногах, стояв не присідав, сплюнув зуби та кров і конфлікт припинився. Обвинувачений після удару був на місці та розмовляв з потерпілим. Він не бачив, чи були в обвинуваченого в момент удару сторонні предмети на кулаці чи в кулаці. В потерпілого в руках він не бачив чи щось було і потерпілий не чинив неправомірних дій по відношенню до обвинуваченого. Після удару він не бачив, щоб обвинувачений чи інші чоловіки, які були з ним забирали в потерпілого чи інших хлопців, з їх компанії, будь що з рук. Він знаходився від потерпілого на відстані 1-1,5 м і вони були в полі його зору, потерпілий постійно був біля нього. В с. Долинка він не пам»ятає чи була біта в потерпілого. В той день всі були вдіті в куртки, і можливо, він припускає, що потерпілий міг сховати біту під курткою. Після удару до потерпілого підходив чоловік, який був разом з обвинуваченим та щось йому говорив. Ті двоє осіб, які були з обвинуваченим ніяких неправомірних дій не чинили, тільки про щось розмовляли. Коли вони зібралися вже йти додому, обвинувачений пропонував їм випити з ними пива в честь примирення;

- показаннями свідка ОСОБА_25, який показав, що влітку 2013 року, приблизно о 9-10 годині, вони з друзями, їх було сім осіб, поїхали до клубу в с. Долинка. Конфліктів з жителями села в цей день ні в кого з них не було. Прийшовши в клуб вони побачили, що він закритий, напевно через закінчення робочого часу. Повертаючись додому, їх обігнав мікроавтобус, жовтого кольору з якого вийшло троє осіб, серед яких був ОСОБА_5. Він запитав, хто старший. ОСОБА_8 відповів, що він старший і ОСОБА_5 його вдарив. Удар наносився правою рукою в лице біля щелепи з лівої сторони. Потерпілий у відповідь на удар нічого не робив, одразу присів. Одразу після того, як ОСОБА_8 присів, до нього жоден зі сторони обвинуваченого не підійшли. Потім ОСОБА_5 повертався до автомобіля, з якою метою він не знає. ОСОБА_5 погрожував розстрілом та пішов до автомобіля, щось біля ручника чи клав, чи ховав. Але коли він повернувся і коли йшов до ОСОБА_8, руки були назад. Коли повернувся, ОСОБА_5 почав просити у потерпілого, щоб все обійшлося без міліції. Ті особи, які були з обвинуваченим не вчиняли жодних дій. Після нанесення удару ОСОБА_5, між присутніми особами більше ніяких дій не вчинялось. Після цього між потерпілим та обвинуваченим відбулася розмова, обвинувачений пропонував потерпілому гроші. Він безпосередньо бачив, як був нанесений цей удар тому, що стояв поряд з правої сторони, на відстані 4-5 метрів. Він бачив у ОСОБА_8 ушкодження, а саме зміщення щелепи, та вибиті 2 зуба, йшла кров. До нанесення удару він не бачив у потерпілого будь-яких тілесних ушкоджень. У жодного з їх компанії не було сторонніх предметів. В ОСОБА_8 він також сторонніх предметів він не бачив. Конфлікт закінчився тим, що їм пропонували випити пива, вони відмовились та пішли додому. За час його знайомства з ОСОБА_8 він в нього ніяких гумових палиць не бачив і він йому нічого не показував;

- показаннями свідка ОСОБА_26, який показав, що в квітні місяці 2013 року вони з друзями, всього їх було 6-7 чоловік, прийшли в с. Долинка, до місцевого клубу. В той час коли вони йшли по дорозі, вже в с. Долинка, на зустріч їм під»їхав мікроавтобус. З нього вийшов хлопець та ще два чоловіки. Хлопець запитав хто старший. Інших розмов не було. Оскільки ОСОБА_8 був старший, він відповів, що він. Хлопець підійшов до нього і через кілька секунд відбувся удар. Удар був по звуку дуже сильний і ОСОБА_8 присів. Після цього з боку ОСОБА_5 ніяких дій не було. Інші чоловіки, які були з ОСОБА_5 ніяких неправомірних дій не чинили. ОСОБА_5 пішов до машини, а потім повернувся. Він припускає, що ОСОБА_5 наніс удар потерпілому кастетом, оскільки він почув дуже сильний звук. Безпосередньо він кастет не бачив, але припустив про його існування, саме через те, що була велика сила удару від якого потерпілий присів і крім цього, після нанесення удару ОСОБА_5 пішов до автомобіля при цьому тримаючи руку в кишені. Потерпілий не міг чинити вже опору, він відійшов назад та присів і до нього після удару ніхто з тих чоловіків, які були в мікроавтобусі не підходив. В потерпілого та інших чоловіків їх компанії він ніяких сторонніх предметів не бачив. Після конфлікту ОСОБА_5, та ті два чоловіки, які були з ним, пропонували залишити номер телефону, щоб вирішити все мирно. Після нанесеного потерпілому ОСОБА_5 удару, вони підійшли до потерпілого та бачили, що в потерпілого були тілесні ушкодження, а саме було вибито кілька зубів, зуби змістилися, йшла кров, він не міг нормально опускати щелепу та нормально розмовляти. До цього він в потерпілого видимих тілесних ушкоджень не бачив. Після удару, вони ще приблизно хвилин 10 розмовляли, а потім ОСОБА_5 та два чоловіки поїхали, а вони пішли додому. Він особисто в потерпілого ні під час конфлікту, ні раніше чи пізніше, ніяких предметів не бачив, і він йому їх не показував. В с. Долинка вони йшли на дискотеку і будь-яких розмов про можливе з»ясування стосунків не було;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що він разом з обвинуваченим та шофером сиділи вечері на лавочці і до них підбігли хлопці з с. Долинка, а саме ОСОБА_12, ОСОБА_10 та повідомили, що їх прийшли бити хлопці з с. Лукашівка. Вони під»їхали на машині і біля школи та сільської ради зустріли натовп хлопців, які їм були невідомі. Вони вийшли до них з машини, а ОСОБА_5 підійшов за ними позаду і запитав хто в них старший. Потерпілий відповів, що старший він і замахнувся на нього гумовою палицею, намагаючись нанести йому удар. ОСОБА_5 відбиваючи цю палицю, наніс потерпілому один удар рукою, в яку саме частину тіла він не бачив. Чи наніс удар потерпілий ОСОБА_5 він не бачив, але бачив, як потерпілий замахнувся на ОСОБА_5. Потім він вихопив в потерпілого цю палицю, оскільки відстань на якій він був від потерпілого йому дозволяла це зробити. Палиця була фабричного виробництва, з матеріалу гума, округлої форми на кінці, приблизно 50 см, мала ручку на якій був мотузок, чорного кольору. Крім цього, на палиці також була речовина коричневого кольору, схожа на клей. Хлопці, які прийшли з с. Лукашівка почали забирати в нього з рук палицю. Вони сказали, що якщо він поверне палицю вони підуть, і конфлікт закінчиться. Він палицю їм не віддав і вони не змогли в нього її забрати, оскільки він надів на руку мотузок, який був на ручці палиці. Після удару потерпілий з ними розмовляв, спочатку сказав, що напише заяву, а потім сказав, якщо повернуть палицю, він писати заяву не буде. Після удару обвинувачений та інші не відходили нікуди. В інших учасників конфлікту, в тому числі і в обвинуваченого, він сторонніх предметів не бачив. Вже йдучи додому він переламав палицю навпіл і на даний час вона складається з двох частин. Наступного дня до нього приїхали працівники міліції, але він гумову палицю їм не віддав, а віддав її вже слідчому, оскільки вважав, що вона має доказове значення;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який показав, що він разом з ОСОБА_12, ОСОБА_10, хлопцем на ім»я ОСОБА_15 та ще з одним хлопцем виходили з клубу, йшли вже додому та побачили натовп людей, які кричали. В їх адресу погрози не лунали, протиправних дій в їх бік хлопці з с. Лукашівка не робили. Вони злякалися та почали тікати. Раніше він чув, як ОСОБА_15 по телефону домовлявся битися з потерпілим ОСОБА_8 з с. Лукашівка. Він з ОСОБА_12, ОСОБА_10 побігли вперед, а ОСОБА_15 з іншим хлопцем бігли позаду. Хлопці з с. Лукашівка прийшли до ОСОБА_15, а він побачивши їх втік. Біля магазину вони побачили дорослих чоловіків ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_28. Вони повідомили їм, що прийшли хлопці їх бити, хоча домовлялися з іншим хлопцем битися. Вони поросили їх їм допомогти і ОСОБА_5 пішов з ними, а інші чоловіки поїхали на машині. Коли вони прийшли туди, то чоловіки на машині вже приїхали. Вони вийшли з машини, а він стояв збоку. ОСОБА_5 підійшов до натовпу та запитав хто в них старший. Потерпілий вийшов і сказав, що старший він і замахнувся палицею чи «дубінкою» на ОСОБА_5 намагаючись нанести йому удар, але не достав його і самого удару не було. Коли потерпілий замахнувся на ОСОБА_5 дубінкою, яка була в нього в правій руці, і ОСОБА_5 побачив це, то відбив лівою рукою дубінку, а правою рукою наніс кулаком удар потерпілому в лице, в щелепу. Сторонніх предметів в ОСОБА_5 не було і він наніс потерпілому правою рукою удар в обличчя. Після удару потерпілий присів, потім сам підвівся і відійшов в бік, де розмовляв з обвинуваченим. Про, що саме вони говорили він не чув. На землю потерпілий не падав. Більше ніяких ударів не було. Після удару в потерпілого йшла кров. Потім дядько ОСОБА_9 забрав в потерпілого дубінку, вже після того, як ОСОБА_5 вдарив потерпілого;

- показаннями свідка ОСОБА_12, який показав, що вони вже зібралися йти додому з клубу, коли побачили з другої сторони натовп людей. Він чув інформацію в с. Долинка, що погрожували бійкою, але не знав чи з с. Лкашівки, просто чув, що по телефону сварилися і намічалася бійка. З боку натовпу в їх адресу погроз не було, але вони злякалися та побігли в різні боки. Він, ОСОБА_11, ОСОБА_10 підбігли до ОСОБА_5, ОСОБА_28 і ОСОБА_9 та розповіли їм про натовп. Він з ОСОБА_8 повернулися до натовпу. В ОСОБА_8 в руках був продовгуватий предмет, можливо палка, але він не бачив, щоб ОСОБА_8 ним щось робив. Вони розмовляли і він почув удар, схожий на ляпас. Повернувшись, він побачив, що ОСОБА_8 поточився, стояв на ногах, присів, але не впав. Піднімався потерпілий самостійно. ОСОБА_9 в нього забрав дубінку, а потім хтось хотів в ОСОБА_9 її забрати, але не зміг. Безпосередній момент удару він не бачив, оскільки був від них на відстані 10 м, розмовляв з іншими хлопцями, які були на мотоциклі. Бачив, що в потерпілого розбите обличчя та йшла кров. Він особисто спілкувався з потерпілим та бачив, що йому важко говорити. Сторонніх предметів в обвинуваченого в руках він не бачив ні до удару, ні після;

- показаннями свідка ОСОБА_29, який показав, що він йшов в клуб та зустрів хлопців. Поговоривши з ними пішов до магазину. Біля магазину нікого не зустрів та повернувся назад. Зустрів хлопців на мотоциклі, які повідомили йому, що прийшли хлопці з»ясовувати стосунки. Він підійшов до них та з»ясував, що вони шукали хлопця на і»мя ОСОБА_16, не повідомивши йому для чого. Потім приїхав на мікроавтобусі ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_28 та вийшли з машини. ОСОБА_5 спитав хто старший, вийшов ОСОБА_8, як він дізнався вже пізніше в міліції. В ОСОБА_8 в руках був предмет довжиною 60 см, вже пізніше, коли вони забирали в потерпілого цей предмет, він побачив, що це гумова палиця. Потерпілий нічого не говорив до обвинуваченого, він швидко наблизився до обвинуваченого, а предмет в цей час був в нього в руці, внизу, на рівні поясу. Він нахилився до ОСОБА_5, зробив до нього крок, ривок і ОСОБА_5 його вдарив рукою в обличчя, в область щелепи. Обвинувачений, коли побачив, що на нього йде потерпілий, він не ухилявся від палиці, а відхиляючись наніс удар потерпілому. Від моменту коли потерпілий ривком пішов до обвинуваченого, при цьому тримаючи предмет в руці та ударом обвинуваченого, пройшли лічені секунди. Він вважає, що потерпілий вчиняв по відношенню до обвинуваченого неправомірні дії, але він не бачив, щоб потерпілий замахувався на обвинуваченого. Він знаходився на відстані близько метра від них, а саме ОСОБА_5 і потерпілий були один до одного обличчям, а він був ззаду ОСОБА_5, трохи в стороні. Потерпілий мав можливість нанести обвинуваченому удар. Інші особи удари не наносили. Після удару потерпілий не впав, але в нього йшла кров. Після удару потерпілий відійшов назад, а він з ОСОБА_9 зразу підбігли до нього та почали видирати в нього гумову палицю, яка була в нього в руках. Потерпілий нічого не пояснював. Хлопці просили повернути їм цю палицю, але вони її не повернули, а ОСОБА_9 забрав її і поклав в машину. Потім потерпілий відійшов з обвинуваченим в сторону на 5-6 метрів, а інші залишились. Він чув, що ОСОБА_5 спілкуючись з потерпілим говорив, що заплатить за лікування;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що в той вечір, коли була бійка, вони з товаришами вийшли з клубу в с. Долинка та побачили, що зі сторони с. Лукашівка йшло багато людей та щось вигукували. Вони подумали, що це їх йдуть бити та почали тікати до магазину. Від цих людей в їх адресу не лунало ніяких погроз, але вони злякалися. Разом з ним були ОСОБА_11, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_12. Біля магазину сиділи ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_28. Вони повідомили їм, що йдуть хлопці їх бити та попросили, щоб вони розібралися. Хлопці, які були з ним повернулися до клубу, ці що сиділи на лавці сіли в машину та поїхали, а він залишився біля магазину, дочекався хлопців та пішов додому. Момент бійки він не бачив;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 56мд від 17.05.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлено перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва та підборіддя справа з розривом слизової оболонки рота, що утворились від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від удару рукою, в час та за обставин, вказаних в постанові, відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров»я ( т. 1 а.с. 37-38);

- даними протоколу огляду предметів, постановою про приєднання предметів до матеріалів кримінального провадження як речових доказів від 02.08.2013 року, відповідно до яких оглянуто: дві частини розділеного предмета цилідрічної форми діаметром 31 мм, що виготовлений з матеріалу чорного кольору, схожого на гуму. Одна частина довжиною 27 см, містить біля торця отвір, в який петлею затягнутий шнурок сірого кольору, що служить темяком. На довжині 15 см містить виступаючі лінійні елементи, що утворюють чотирикутні западини розмірами 12х22 мм і являють собою елементи руків»я. Інша частина предмета довжиною 26,5 см, з однієї сторони містить поверхню розділення ( т. 1 а.с. 90, 91);

Суд вважає, що невизнання вини обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та посилання на наявність в його діях необхідної оборони, яка передбачена ст. 36 КК України, є ніщо іншим, як намаганням обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин та спростовується наступним.

Судом достовірно встановлено, що між діянням обвинуваченого ОСОБА_5, а саме нанесенням ним удару потерпілому ОСОБА_8 кулаком в щелепу, та отриманням потерпілим ОСОБА_8, тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, є причинний зв»язок, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 56мд від 17.05.2013 року ( т. 1 а.с. 37-38).

Згідно ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_25 показали в судовому засіданні, що в потерпілого в момент нанесення йому удару обвинуваченим в руках ніяких сторонніх предметів не було і він ніяких неправомірних дій в бік обвинуваченого не чинив.

Покази даних свідків ніким не спростовано і вони не містять між собою суперечностей, відповідають один одному та повніше відтворюють обстановку події та на думку суду, в силу їх тотожності, відсутності суперечностей, відповідають дійсності..

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_29, ОСОБА_12 показали в судовому засіданні, що в потерпілого в момент нанесення йому удару обвинуваченим ОСОБА_5 в руках був предмет, зокрема, свідок ОСОБА_9 показав, що це була гумова палиця, свідок ОСОБА_11, що це була палиця чи «дубінка», свідок ОСОБА_12 що був продовгуватий предмет, можливо палиця, свідок ОСОБА_29, що це був предмет довжиною 60 см, пізніше коли забирали даний предмет в потерпілого побачив, що це гумова палиця.

Разом з тим, суд вбачає в показах даних свідків суперечночті, неточності, зокрема:

- свідок ОСОБА_9 показав суду, що після удару обвинуваченим потерпілого, він вихопив палку в потерпілого, оскільки перебував на відстані, яка дозволяла йому це зробити, а свідок ОСОБА_11, показав, що після удару потерпілий присів, потім піднявся та відійшов в бік, де вже розмовляв з обвинуваченим, а потім ОСОБА_9 забрав в нього палку. Свідок ОСОБА_29 взагалі показав суду, що разом з ОСОБА_9 забирав палку в потерпілого, що суперечить навіть показам свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та показам самого обвинуваченого;

- свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 показали, що потерпілий замахувався на обвинуваченого предметом, який був в нього в руках, інші свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_29 показали, що вони не бачили, щоб потерпілий щось робив даним предметом, в тому числі і в частині неправомірних дій в бік обвинуваченого;

- свідок ОСОБА_29 показав суду, що потерпілий нічого не говорив до обвинуваченого, він швидко наблизився до обвинуваченого, а предмет в цей час був в нього в руці, внизу, на рівні поясу. Він нахилився до ОСОБА_5, зробив до нього крок, ривок і ОСОБА_5 його вдарив рукою в обличчя, в область щелепи. Обвинувачений, коли побачив, що на нього йде потерпілий, він не ухилявся від палиці, а відхиляючись наніс удар потерпілому.

Тобто, свідок ОСОБА_29 показав суду, що потерпілий тримав предмет внизу, на рівні пояса, нахилився до обвинуваченого, а на думку суду таке положення на яке вказує свідок, палиці в руках потерпілого, не властиве та не узгоджується з показами інших свідків, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_11, в частині замаху потерпілого палицею на обвинуваченого.

Крім цього, суд вважає, що свідок ОСОБА_9 мав реальну можливість віддати працівникам міліції гумову палицю, яку, з його слів, він забрав у потерпілого, в той день коли до нього вперше приходили працівники міліції, але не зробив цього, віддавши гумову палицю пізніше, а чому зробив саме так пояснив суду, що в зв»язку з доказовим значенням предмету - гумової палиці;

- з показів свідка ОСОБА_9, встановлено, що він розумів, що дана палиця має доказове значення, однак не дивлячись на це і не перебуваючи, на думку суду, в збудженому чи будь-якому іншому стані в зв»язку з подією, що заважав йому адекватно реагувати та розуміти свої дії, після завершення конфлікту, вже йдучи додому, фактично змінив вигляд доказу, а саме гумової палиці, переломавши її на дві частини. Пояснити свої дії, а саме те, що він переломав палицю вже набагато пізніше після завершення конфлікту, не в ході конфлікту, та не відразу після його завершення, в судовому засіданні не зміг;

- як показали всі свідки, і зі сторони обвинуваченого, і зі сторони потерпілого, одразу після нанесення обвинуваченим потерпілому удару, вони з місця події не йшли, а близько 10 хвилин, намагалися владнати конфлікт мирно, розмовляли. Однак, з показів свідків не встановлено, тобто жоден свідок не показав суду, що на протязі цього часу, після нанесення удару, хтось бачив гумову палицю в руках в свідка ОСОБА_9 та не вказав, що саме він з нею робив чи куди її дів.

Свідок ОСОБА_24 показав суду, що він не може впізнати в речовому доказі, який знаходиться в кримінальному провадженні, саме ту гумову палицю, яку йому показував потерпілий ОСОБА_8 в с. Лукашівка, зокрема через те, що потерпілий повністю палицю не показував і також тому, що палиця, яку пред»явив йому суд, для огляду, складається з двох частин.

Крім того, згідно висновку дактилоскопічної експертизи № 59 від 19.08.2013 року ( т. 1 а.с. 95-98) на двох частинах предмету, схожого на гумову палицю, вилученого в ОСОБА_9 при проведенні слідчих (розшукових) заходів у кримінальному провадженні № 12013250220000202 за фактом хуліганських дій ОСОБА_5 19.04.2013 року біля будинку культури в с. Долинка Монастирищенського району, слідів дактилоскопічного походження, придатних для ідентифікації особи не виявлено, що на думку суду, спростовує покази свідка ОСОБА_9, в тому, що він на протязі деякого часу тримав в себе предмет «гумову палицю», яку відібрав саме у потерпілого, і на якій, у разі підтвердження показів свідка ОСОБА_9, повинні бути відбитки пальців, принаймі самого ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_8, що не відповідає даним висновку описаного вище.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з урахуванням тих суперечностей, які описані вище, суд не має підстав вважати, що в діях обвинуваченого були ознаки ст. 36 КК України, тобто необхідної оборони, а навпаки є склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України і він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом"якшують призначення покарання.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину вперше, вік обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому суд не вбачає.

Суд враховує те, що обвинуваченим вчинено злочин, який законом віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, об"єктом злочину є життя людини, що визнається в державі Україна найбільшою цінністю, відношення самого обвинуваченого до вчиненого злочину та до його наслідків, відсутність каяття у вчиненому, не відшкодування завданих збитків, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в максимальному розмірі, який передбачений в санкції ч. 1 ст. 122 КК України. Однак, при призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує позитивну характеристику обвинуваченого, обставини, які пом"якшують призначення покарання, вік обвинуваченого, він вважається, особою, яка немає судимості, та вважає за можливе, з урахуванням всих вищезазначених обставин, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов»язків, передбачених ст. 76 КК України. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого інших видів покарання, передбачених санкцією ч. 1 ст. 122 КК України та ст. ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Суд вважає, що цивільний позов потерпілого на суму 925 грн. 70 коп., матеріальна шкода, 10000 грн. моральна шкода, 2000 грн. послуги захисника, підлягає до задоволення частково, а саме в сумі 925 грн. 70 коп. матеріальної шкоди, та в розмірі 5000 грн. моральної шкоди та виходить з наступного.

При визначенні суми стягнення за завдану матеріальну шкоду потерпілому суд виходить з наданих доказів спричинення матеріальної шкоди та їх розміру, що підтверджено документально потерпілим ( т. 1 а.с. 30-31), а саме на суму 925 грн. 70 коп.

При визначенні суми стягнення за завдану моральну шкоду потерпілому суд виходить з характеру та тяжкості завданих потерпілому обвинуваченим тілесних ушкоджень, враховує глибину душевних страждань та фізичного болю, спричинених потерпілому, необхідність тривалого лікування, яке продовжується і в даний час, вік потерпілого, який є молодою людиною, також враховує і матеріальний стан обвинуваченого, який непрацює, та вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 5000 гривень моральних збитків, що буде відповідати принципам виваженості та розумності. Суд вважає, що потерпілий не довів суду спричинення йому моральної шкоди обвинуваченим на суму 10000 грн.

Суд вважає, що позов прокурора, в інтересах держави в особі КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків, вартості лікування потерпілого ОСОБА_8 в КЗ ««Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» в сумі 2374 грн. 20 коп., підлягає до задоволення повністю, так як підтверджений документально ( т. 1 а.с. 33).

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідно до ст. 124 КПК України, зокрема і стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого процесуальних витрат пов»язаних з залученням до участі у справі представника потерпілого -захисника, в сумі 2000 гривень, які підтверджені документально, згідно ч. 1 ст. 124 КК України.

Питання речових доказів, суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, згідно ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази у справі :

- дві частини предмету, схожого на гумову палицю, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області, після вступу вироку в законну силу та повернення їх судом в кімнату зберігання речових доказів Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області - знищити.

Цивільний позов прокурора Монастирищенського району задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» кошти затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_8 в сумі 2374 ( дві тисячі триста сімдесят чотири) гривні 20 коп., перерахувавши їх на рахунок : р/р 35422002001924 банк ГУДКСУ у Черкаській області код 02005585 МФО 854018.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 925 ( дев»ятсот двадцять п»ять) гривень 70 коп., 2000 ( дві тисячі) гривень 00 коп. послуги захисника, моральну шкоду в сумі 5000 ( п»ять тисяч ) гривень 00 коп., а всього шкоду в сумі 7925 ( сім тисяч дев»ятсот двадцять п»ять) гривень 70 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 195 ( сто дев»яносто п»ять) гривень 60 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи ( висновок експерта № 59 від 19.08.2013 року), перерахувавши їх на : отримувач : УДКСУ у м. Черкасах, Черкаської області, код отримувача : 38031150, р/рахунок : 31116115700002, банк : ГУДКСУ у Черкаській області, МФО : 854018, код платежу : 24060300.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку суду вручити негайно після його проголошення прокурору та обвинуваченому.

Копію вироку сторони можуть отримати після його проголошення.

Суддя : Н.В. Мазай