Ухвала суду № 37704078, 11.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6365/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області від 29 березня 2013 року №704/0000731702/64 та №705/0000741702/65.

В обгрунтування адміністративного позову, позивач вказує на реальний характер господарських операцій, здійснених між ним та ТОВ «Інтер Груп Союз» за період, що перевірявся.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на правомірність висновків відповідача, викладених в акті від 12 березня 2013 року №1019/17-2/2377505177/44.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець та є платником податку на додану вартість.

Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 12 березня 2013 року №1096/17-2/2377505177/44.

В ході проведеної перевірки відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем вимог:

п.п.138.2 п.138, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 3634,06 грн., в тому числі: за 2011 р. в розмірі 3634,06 грн.;

п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 4846,00 грн., в тому числі за липень 2011 р. у сумі 2955,00 грн.; за серпень 2012 р. у сумі 1104,00 грн., за вересень 2011 р. у сумі 787,00 грн.;

п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, завищено задекларовані показники у рядку 10.1 Декларації «Підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» на загальну суму 52893,74 грн., в тому числі жовтень 2010 р. на суму ПДВ 5265,77 грн. за листопад 2010 р. на суму ПДВ 2825,88 грн., за грудень 2010 р. на суму ПДВ 1907,89 грн., за січень 2011 р. на суму ПДВ 3110,54 грн., за лютий 2011 р. на суму ПДВ 828,91 грн., за березень 2011 р. на суму ПДВ 13634,66 грн., за травень 2011 р. на суму ПДВ 8206,52 грн., за червень 2011 р. на суму ПДВ 291,48 грн., за лютий 2012 р. на суму ПДВ 2254,08 грн., за березень 2012 р. на суму ПДВ 4937,70 грн., за квітень 2012 р. на суму ПДВ 5327,71 грн., за травень 2012 р. на суму ПДВ 4302,60 грн., та завищено задекларовані показники у рядку 1 Декларації «Підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків за нульовою ставкою» на загальну суму 57199,73 грн., в тому числі, за жовтень 2010 р. на суму ПДВ 5544,64 грн., за листопад 2010 р. на суму ПДВ 3033,01 грн., за грудень 2010 р. на суму ПДВ 2542,92 грн., за січень 201 р. на суму ПДВ 3831,74 грн., за лютий 2011 р. на суму ПДВ 891,10 грн., за березень 2011 р. на суму ПДВ 14183,41 грн., за травень 2011 р. на суму ПДВ 8802,30 грн., за червень 2011 р. на суму ПДВ 385,10 грн., лютий 2012 р. на суму ПДВ 2386,17 грн., березень 2012 р. на суму ПДВ 5256,48 грн., квітень 2012 р. на суму ПДВ 5718,84 грн., травень 2012 р. на суму ПДВ 4624,02 грн.;

ст.9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податку та інших обов'язкових платежів», «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум триманого з нього податку», затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 р. №1020, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. №46/18784, абз. «б» п.176.2 ст.176, п.119.2 ст.119 ПК України, а саме: ФОП ОСОБА_2 не подано до Білоцерківської ОДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за 1 квартал 2011 р., 3 квартал 2011 р., 4 квартал 2011 р., 1 квартал 2012 р., 2 квартал 2012 р. та не відображено суму виплаченого доходу фізичним особам-підприємцям.

На думку відповідача всі господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентом ТОВ «Інтер Груп Союз» за період, що перевірявся не мали реального характеру та не спричинили настання правових наслідків.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 29 березня 2013 року: №704/0000731702/64, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 4846,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 211,50 грн.; №705/0000741702/65, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в розмірі 3634,06 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1418,51 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомлення - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції, здійснені між позивачем та ТОВ «Інтер Груп Союз» за період, що перевірявся мали реальний характер. А відтак, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та правомірно віднесено витрати, понесені ним при здійсненні даних господарських операцій до складу його валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З системного аналізу положень ст.ст. 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України вбачається наступне.

Витрати платника податків - це будь-які його витрати, понесені ним під час здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є якою є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та повинна бути підтверджена первинними документами, складеними під час здійснення господарської операції.

Умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, зареєстрованого як платник податку на додану вартість.

Так, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Інтер Групп Союз» (Постачальник) укладено договір купівлі - продажу від 01 липня 2011 року №010711/2, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, кількість та асортимент якого визначається в видаткових накладних, а Покупець зобов'язується оплатити цей товар на умовах, що визначається цим договором.

На виконання умов даного договору, його сторонами складені видаткові накладні та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. З названих документів вбачається, що за договором від 01 липня 2011 року №010711/2 позивачем придбано товар, а саме рукавиці, скло для щитка зварювальника, автошини, герметик та інше з зазначенням одиниці виміру, кількості товару, ціни за одиницю, вартість по кожній позиції та загальна вартість поставленого по кожній партії товару.

Оплату за придбаний у ТОВ «Інтер Групп Союз» товар позивачем проведено шляхом перерахування коштів на поточний рахунок його контрагента, підтвердженням чого є виписка по рахунку, платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи.

В подальшому, отриманий від ТОВ «Інтер Групп Союз» товар позивачем був використаний при здійсненні його господарської діяльної, підтвердженням чого є договір з ПАТ «Трібо» від 10 січня 2011 року №1-30/304-11, з ТОВ «Грунтех» від 22 червня 2011 року №20 та виписані на виконання їх умов видаткові та податкові накладні.

За даними веб - сайту http://minrd.gov.ua/anulir свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Інтер Групп Союз» анульоване тільки 15 квітня 2013 року, тобто на час виписання податкових накладних ФОП ОСОБА_2, даний контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарські операції, здійснені між позивачем та ТОВ «Інтер Групп Союз» за період, що перевірявся мали реальний характер. Витрати понесені позивачем при здійсненні таких операцій є його витратами в розумінні Податкового кодексу України, а податкові накладні даного контрагента є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по те, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.