Ухвала суду № 37703673, 04.03.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4672/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Ткачука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання незаконним рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №7617153 від 05 листопада 2013 року, зобов'язання перенести до Державного реєстру речових прав відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння-житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями, посвідченого 29.07.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_5

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився за заявою про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що 22.10.2013 року ОСОБА_3 звернулась до Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо проведення державної реєстрації права власності (форма власності - приватна) на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1). Крім заяви, позивач подала наступні документи: договір купівлі-продажу домоволодіння - житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями, номер 1511, виданий 29.07.2009р., видавник: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_5; витяг з Державного реєстру правочинів, номер 7556149, виданий 29.07.2009р., видавник: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_5; витяг про реєстрацію права власності, номер 23513848, виданий 06.08.2009р., видавник: Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації; технічний паспорт, номер 637, виданий 24.07.2009р., видавник: Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації; постанова Хмельницького окружного адміністративного суду №2270/11230/11 від 17.10.2011р.; ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду №2270/11230/11 від 24.01.2012р.; ухвала Вищого адміністративного суду України №К/9991/14644/12 від 30.05.2013р.; ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду №822/2787/13-а від 16.07.2013р.

За результатами розгляду заяви від 22.10.2013 року та доданих до неї документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №7617153 від 05.11.2013 року, яким відмовлено ОСОБА_3 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Рішення про відмову у реєстрації права власності прийняте з посиланням на п. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703.

Під час розгляду заяви та доданих документів встановлено, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, зокрема, за договором купівлі-продажу домоволодіння - житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями, номер 1511, власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3. В ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/9991/14644/12 від 30.05.2013 зазначено, що право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_4 на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду №2-36/2010р. від 16.06.2010р. У зв'язку з цим, державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до Старокостянтинівського районного суду було надіслано запит, у відповідь на який відповідач отримав копію рішення Старокостянтинівського районного суду №2-36/2010р. від 16.06.2010р., яке набрало законної сили, та згідно з яким за ОСОБА_4 визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Не погодившись із таким рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області при прийняті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №7617153 від 05.11.2013 року діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

При перевірці поданих позивачем документів державним реєстратором було встановлено, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/9991/14644/12 від 30.05.2013 зазначено, що право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_4 на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду №2-36/2010р. від 16.06.2010р.

Державний реєстратор направив запит до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з проханням надати копію рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2010 року №2-36/2010 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, Старокостянтинівської державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, договорів дарування і купівлі-продажу, визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту проживання із спадкоємцем (а. с. 38).

01 листопада 2013 року до реєстраційної служби надійшла копія вказаного рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили 30 листопада 2010 року. Згідно з резолютивною частиною зазначеного рішення за ОСОБА_4 визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а. с. 40-42). Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області набрало законної сили після укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, поданого позивачем як правовстановлюючий документ для реєстрації права власності.

Крім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_4 29 березня 2012 року (а. с. 37).

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини та вимоги чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що державний реєстратор, приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №7617153 від 05.11.2013 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2013 року скасовано рішення, яким зобов'язано Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації зареєструвати право власності за ОСОБА_4, то реєстраційний орган зобов'язаний скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4

Рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 позивачем не оскаржувалось, а внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав можливе у випадку прийняття судом рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації прав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 березня 2014 року .

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.