Постанова № 37703587, 27.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року 810/5407/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання – Роздобудько Я.В., за участю представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-2010»

до Сумської митниці Міндоходів (Відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві (Відповідач-2)

про визнання протиправним скасування рішень та стягнення надміру сплачених податків, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Дельта-2010» звернулась до суду з позовом до Сумської митниці Міндоходів та ГУ Державної казначейської служби України в м.Києві з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України Митного посту «Ромни» №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805170000/2013/00060 від 20.09.2013 р.

- стягнути з Державного бюджету України через ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві на користь ТОВ «Дельта-2010» суму надміру сплаченого податку на додану вартість та мита на загальну суму 32038,16 грн.

У обґрунтування своїх вимог вказує, що 20.09.2013 р. Відповідачем-1 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013 р. та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805170000/2013/00060 від 20.09.2013 р. товару, що надійшов позивачу.

Позивач вважає, що рішення Відповідача-1 про визначення митної вартості №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013 р. із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, гласності та прозорості, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Зазначає, що в результаті прийнятого рішення коригування митної вартості товару № 805170000/2013/000168/2 відповідно збільшився і митний платіж і податок на додану вартість, а саме: митний платіж (7%) збільшився на 7896,73 грн., а ПДВ (20%) збільшився на 24141,43 грн., що разом становить 32 038,16 грн.

Пояснює, що зазначена вище сума митного збору та ПДВ була також списана митним органом із попередньо сплаченого позивачем гарантійного платежу, який був здійснений у відповідності до платіжного доручення №2895 від 20.09.2013 р. на суму 400000,00 грн. Однак, не дивлячись на те, що позивач дав згоду на списання скоригованого митного збору та ПДВ з його рахунку, він не погоджується із тим, що таке коригування митної вартості товару є законним, про що було зазначено особисто декларантом під час проведення головним інспектором консультації.

У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач-1 - Сумська митниця Міндоходів проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що однією з форм митного контролю, відповідно до ч. 1 ст. 336 МК України, є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 МК України надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

При здійсненні роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, відповідно до п.2.5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 № 362, посадовою особою митного органу було проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

В зв’язку з чим, відповідно до ст. 53 МК України, посадовою особою митного органу було надіслано декларанту електронне повідомлення про необхідність надання документів, які підтверджують митну вартість товарів (перелік зазначений на зворотній стороні основного аркуша декларації митної вартості).

Декларант ознайомився із письмовою вимогою митного органу щодо надання документів. На зворотній стороні декларації митної вартості декларантом зроблено запис про надання всіх документів поданих до митного оформлення.

При опрацюванні пакету документів було виявлено недостовірні данні:

- відповідно до пункту 3 контракту від 18.06.2013 р. №Н-D/201-3-0618, платежі за кожну партію товару, здійснюються у формі 100% попередньої оплати після здійснення відвантаження відповідно до інвойсу, пакувального листа і копії оригінального коносаменту.

У наданому платіжному дорученні про здійснення попередньої оплати від 23.08.2013 р. №256 зазначено контракт №Н-D/2013-0618 від 18.07.13. Однак, до митного оформлення разом з митною декларацією було надано контракт №Н-D/2013-0618 від 18.06.13. Тобто, зазначені обставини свідчать про наявність розбіжностей в товаросупровідних документах.

- інвойс від 08.08.2013 р. №13НFTD013-ТВК містить інформацію щодо вартості товару з урахуванням розміру, малюнку та торгової марки тоді як, у митній декларації країни відправлення зазначена неповна інформація про найменування товару, що унеможливлює перевірку відповідності ціни ввезеного товару, ціні, за якою даний товар був оформлений в режимі експорту.

- поданий до митного оформлення коносамент № ZIMUQIN2770972 містить посилання на інвойс від 18.06.2013 р. Однак, до митного оформлення надавався інвойс від 08.08.2013 №13HFTD013-TBR.

- Лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №4158 від 17.09.2013 носить консультативний характер та не може бути визначальними для підтвердження заявленої митної вартості.

До того ж, сам висновок ДП "Укрпромзовнішекспертизи" в частині його оформлення не відповідає вимогам п.54, 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, фактично не є ні експертним висновком, ні звітом про оцінку майна (товару), і таким чином, не міг бути використаний для підтвердження митної вартості товарів.

За результатами проведеного аналізу цін на ідентичні та подібні товари, обміну інформацією з декларантом у вигляді консультації, та враховуючи, що надані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, митним постом «Ромни» Сумської митниці Міндоходів було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013 р. При винесенні рішення використано метод визначення митної вартості за другорядним методом за ціною договору щодо подібних товарів та враховано інформацію МД №125110007/2013/580973 від - 08.08.2013 р., МД №125110007/2013/376531 від 26.07.2013 р.

Свого представника у судове засідання Відповідач-1 не направив, хоча місце, дату, час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач– 2 – ГУ Державної казначейської служби України в м.Києві проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Вказує, що відповідно до п. 15 Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 р. №104, Головне управління Казначейства є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах Державної казначейської служби України. У даному випадку, Головне управління несе відповідальність за своїми зобов'язаннями та ніяких порушень прав та законних інтересів Позивача не допускало.

Свого представника у судове засідання Відповідач-2 не направив, справу просив слухати за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2013 р., між Позивачем та Shandong Hengfeng Rubber & Plastic Co., Ltd в особі директора Лi Шенгфа (Постачальник), було укладено контракт № НD/2013-0618 поставки шин. Кількість, ціна та перелік товарів, які повинні бути поставлені позивачу, відображаються в інвойсах, які є невід’ємною частиною вказаного контракту.

08.08.2013р., Постачальник надав Позивачу інвойс №13HFTD013-TBR від 08.08.2013р., на поставку 152 шт. шин за ціною 74,00 дол. США за одну одиницю товару, 264 шт. шин за ціною 76,00 дол. США за одиницю товару, 114 шт. шин за ціною 85,00 дол. США за одну одиницю товару, 102 шт. шин за ціною 87,00 дол. США за одну одиницю товару, всього на загальну суму 49876,00 дол. США.

23.08.2013 p., Позивач сплатив на рахунок Постачальника суму інвойсу - 49876,00 дол. США, про що банком було зроблено відповідну відмітку на інвойсі № 13HFTD013-TBR від 08.08.2013р.

20.09.2013р., Позивач подав Відповідачу-1 вантажну митну декларацію (МД-2), щодо розмитнення нових вантажних автомобільних пневматичних гумових шин марки Changfeng, для вантажних автомобілів в кількості 632 шт., ввезених на підставі контракту № H-D/2013-0618 від 18.06.2013р., укладених позивачем з китайським постачальником Shandong Hengfeng Rubber & Plastic Co., Ltd в особі директора Лi Шенгфа.

Разом з Митною декларацією, 20.09.2013 р. Позивач надав Відповідачу-1 наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 125/2012/0001072 від 22.11.2012 p.; міжнародну CMR № 34266 від 16.09.2013 p.; коносамент ZIMUQIN2770972 від 10.08.2013 р.; платіжне доручення в іноземній валюті №256 від 23.08.2013р.; рахунок на оплату №37333 від 11.09.2013 p.; платіжне доручення №2855 від 13.09.2013р.; довідка про транспортні витрати №110913 (ІМ1) від 11.09.2013 р.; рахунок на оплату страхування № 37335 від 11.09.2013 p.; платіжне доручення оплата за страхування №2856 від 13.09.2013 р.; прайс-лист виробника від 08.08.2013 p., завірений радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП); висновок про вартістні характеристики товару ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №4158 від 17.09.2013 р.; інвойс (фактура) 13 HFTD013-TBR від 08.08.2013 р.; договір добровільного страхування вантажу № 00319/03 від 08.08.2013р.; контракт (зовнішньоекономічний договір) № H-D/2013-0618 від 18.06.2013р; гарантійний лист (додаток №1 до договору №ТЕ 250613-1 від 25.06.2013р.); заявка на ТЕП від 31.07.2013р.; договір транспортного експедирування № ТЕ 250613-1 від 25.06.2013 p.; довідка про валютні цінності №33 від 08.07.2013р.; сертифікат відповідності UA1.009.0207799-13 від 18.09.2013; відмітка про радіологічний контроль № 2761 від 10.08.2013р.; сертифікат походження С133719001690583 від 08.08.2013 р.; сертифікат якості № 371900213065006 від 20.08.2013 р; митна декларація по експорту товару 421620130160070707 від 10.08.2013р. завірена радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП).

Під час проведення головним інспектором консультації позивачем було повторно надано Відповідачу-1 всі перерахованні вище документи, а також платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 23.08.2013р., пакувальний аркуш до рахунку фактури №13HFTD013-TBR від 08.08.2013р. та каталог продукції виробника з технічними характеристиками 20.09.2013р.

Сума поставленого позивачу товару за інвойсом №13HFTD013-TBR від 08.08.2013 р. складає 49876 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 398658,87 грн. Вартість витрат на транспортування до Uа П/п «Одеський морський торговельний порт», згідно заявки № 2 від 31.07.2013 р. складеної до Договору транспортного експедирування № ТЕ 250613-1 від 25.06.2013р., складає 25782,22 грн. та витрати на страхування у відповідності до Договору добровільного страхування вантажу №00319/03 від 08.08.2013р. складає 1195,98 грн., отже для визначення митної вартості, позивач додав до ціни інвойсу транспортні витрати та витрати на страхування, що в сумі склало 425637,00 грн. (в еквіваленті становить 53251,23 дол. США). Від вказаної суми, Позивач розрахував митний платіж (7% - 29794,59 грн.) та податок на додану вартість (20% - 91086,33 грн.), та платіжним дорученням №2895 від 20.09.2013 р., сплатив на рахунок Сумської митниці Міндоходів відкритий у ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві гарантійний платіж 400 000,00 грн. з яких 120 880,92 грн. (91086,33 грн. + 29794,59 грн.) повинні бути списані за розмитнення партії товару.

20.09.2013 р. Відповідачем-1 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013 р. та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805170000/2013/00060 від 20.09.2013 р. товару, що надійшов ТОВ «Дельта-2010».

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Статтею 57 МК України викладені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту і вказано, що основним методом визначення митної вартості є ціна договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Застосування інших методів, визначених МК України можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Кодексу.

Статтею 58 МК України визначено виключний перелік методів визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування.

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Позивач вважає, що немає обмежень для застосування методу визначення митної вартості за ціною контракту при розмитненні партії товару згідно інвойсу № 13 HFTD013- TBR від 08.08.2013р.

Більше того, п.2 статті 58 МК України чітко визначені випадки, в яких не може використовуватися перший метод визначення митної вартості.

Згідно п. 2. ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інфойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На виконання вимог ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості товару, Позивачем були надані митному органу наступні документи: контракт (зовнішньоекономічний договір) № H-D/2013-0618 від 18.06.2013р; інвойс (фактура) 13 HFTD013-TBR від 08.08.2013р.; платіжне доручення в іноземній валюті № 256 від 23.08.2013 р.; міжнародну CMR № 34266 від 16.09.2013 p.; коносамент ZIMUQIN2770972 від 10.08.2013 р.; рахунок на оплату № 37333 від 11.09.2013 p.; платіжне доручення № 2855 від 13.09.2013 р.; довідка про транспортні витрати № 110913 (ІМІ)від 11.09.2013р.; рахунок на оплату страхування № 37335 від 11.09.2013 p.; платіжне доручення оплата за страхування №2856 від 13.09.2013 р.; прайс-лист виробника від 08.08.2013 p.; висновок про вартістні характеристики товару ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 4158 від 17.09.2013р.; договір добровільного страхування вантажу № 00319/03 від 08.08.2013 р.; договір транспортного експедирування №ТЕ 250613-1 від 25.06.2013 р.; митна декларація по експорту товару 421620130160070707 від 10.08.2013р.; інші товаросупровідні документи перелік яких зазначений в графі 44 ВМД від 20.09.2013 р. № 805170000/2013/002567.

З аналізу частини першої та другої ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 р. №3018-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Всі необхідні документи, які підтверджують задекларовану Позивачем митну вартість товару, були надані Відповідачу-1. Зауважень до основних документів, які визначають митну вартість товару, а це є: контракт (зовнішньоекономічний договір) № Н-D/2013-0618 від 18.06.2013 р., інвойс (фактура) 13 НFTD013-TBR від 08.08.2013 р. платіжне доручення в іноземній валюті №256 від 23.08.2013 р. у Відповідача-1 не було.

Розбіжності в документах, які були вказані Відповідачем-1 у рішенні про коригування митної вартості товарів №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013р., а саме: «товар не повністю відповідає даним заявленим декларантом та зазначених в митній декларації країни відправлення. В коносаменті вказаний номер рахунка, але дата відрізняється від дати рахунка», на думку суду, є такими, що не можуть впливати на митну вартість товару:

- у митній декларації країни відправлення вказано такіж данні, як і у митній декларації №805170000/2013/002567 від 20.09.2013р., а саме, вартість товару, кількість товару та розмір шин, але без зазначення маркування, що ніяким чином не може вплинути ні на ідентифікацію розмитнюваного товару ні на його вартість;

- у коносаменті вказаний номер інвойса 13 НFTD013-TBR з зазначенням дати 18.06.2013 р., яка є датою укладення контракту (зовнішньоекономічний договір) №Н- Р/2013-0618 від 18.06.2013 р., що є лише технічною помилкою. Крім того, повний пакет документів надавався Відповідачу-1 при проведенні ним консультацій, а тому всі технічні неточності можливо було з’ясувати шляхом співставлення документів.

З викладеного вище вбачається, що всі розбіжності, на які вказано Відповідачем-1 в рішенні про коригування митної вартості товарів №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013 р. не впливають на визначення митної ватрості розмитнюваного товару, а тому прийняте Відповідачем-1 рішення про коригування митної вартості товарів №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013р. є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Аналіз положень ч.3 ст. 53 та ст.ст. 54, 58 МК України свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов’язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для і визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Іншого підтвердження тому, що Позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів, Відповідачем-1 в рішенні про коригування митної вартості товарів не вказано.

Натомість, ціна розмитнюваного товару, яка була задекларована позивачем підтверджується інвойсом, прайс-листом завіреним радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі, висновком №4158 від 17.09.2013 р. щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №Н-0/2013-0618 від 18.06.2013 р., який розроблявся ДП «Укрпромзовнішекспертиза». Даний документ подавався декларантом до митного органу, але не був взятий до уваги.

Суд також вважає необґрунтованим визначення Відповідачем-1 митної вартості товару на підставі цінової інформації щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби: МД № 125110007/2013/376531 від 26.07.2013 р. та МД №125110007/2013/580973 від 08.08.2013 р., оскільки, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об’єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

За таких викладених вище обставин, суд вважає, що у Відповідача-1 не було законних та обгрунтованих підстав відмовляти Позивачу в застосуванні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а тому застосування другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору, щодо подібних товарів), як і будь-якого наступного методу визначення митної вартості з боку Відповідача-1 є протиправним.

За таких обставин суд вважає, що рішення Сумської митниці Державної митної служби України Митного посту «Ромни» №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805170000/2013/00060 від 20.09.2013 р. винесені протиправно і мають бути скасовані.

Щодо повернення надміру сплачених позивачем сум ввізного мита та ПДВ суд вважає, за необхідне вказати наступне.

Частиною 7 ст. 55 МК України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У п. В графи 48 МД-2 №805170000/2013/002576 від 20.09.2013 р. відображено подробиці розрахунків. Строка 2 та 4 п.В графи 48 МД-2 вказує на розмір донарахованого митного платежу та ПДВ, який був сплачений у відповідності до ч. 7 ст. 55 МК України для випуску товару, що декларувався позивачем у вільний обіг.

У відповідності до п. 2 Порядку взаємодії та обміну інформацією між органами Державного казначейства України органами Державної митної служби України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами, що контролюється митними органами, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України та Державної митної служби України від 31.07.2002 р. №150/417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2002 р. за №660/6948, із змінами внесеними наказом Державного казначейства України та Державної митної служби України від 05.12.2006 №322/1082, «Належні Державному бюджету України митні платежі та інші податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - митні платежі), не пізніше наступного робочого дня після дати повного оформлення вантажної митної декларації перераховуються митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в розрізі митних органів та кодів класифікації доходів бюджету».

Підпунктом 41.1.2. пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу передбачено, що митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Під митними платежами розуміються податки, що відповідно до Податкового кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Зміна митної вартості, у тому числі за ініціативою та за рішенням митного органу, призводить до відповідної зміни розміру митних платежів та до змін у структурі податкових зобов’язань декларанта, які підлягають сплаті у зв’язку з митним оформленням товарів.

У даному випадку, внаслідок прийняття Відповідачем-1 рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2013 р. № 805170000/2013/000168/2, Позивачем сплачено до бюджету України митні платежі у розмірі 152919,08 грн., що перевищує митні платежі, які підлягають сплаті до бюджету Позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною позивачем на 32038,16 грн.

Вищезазначене рішення про коригування митної вартості товарів, винесене Відповідачем-1, змусило позивача понести додаткові витрати при розмитненні товару, оскільки платежі були розраховані виходячи з 538 447,49 грн. (в еквіваленті складає 67 364,88 дол. США), митний платіж 7% становить 37 691,32 грн.(29794,59 грн. + 7896,73 грн.) та податок на додану вартість 20% становить 115227,76 грн. (91086,33 грн. + 24141,43 грн.).

Відповідно до ст. 27 МК України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов’язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду,

Відповідно до листа Сумської митниці Міндоходів №7.1/1.2-09/4017 від 03.12.2013 р., (копія наявна у матеріалах справи) митні декларації №805170000/2013/002503 від 12.09.2013 р. та №805170000/2013/002576 від 20.09.2013 р. оформлені зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України, а саме внесення грошової застави на депозитний рахунок митниці. На даний час кошти перебувають на депозитному рахунку митниці (на картці-особовому рахунку Вашого підприємства). Якщо протягом терміну (80 днів) передбаченого п.5 ст.55 МК України, митна вартість заявлена декларантом не буде підтверджена, суми наданих фінансових гарантій у розмірі 35510,69 грн. (в т.ч. 020-8752,63 грн., 028 – 26758,06 грн.) за МД №805170000/2013/002503 від 12.09.2013 р. та 32038,16 грн. (в т.ч. 020 – 7896,73 грн., 028 – 24141,43 грн.) за МД №805170000/2013/002576 від 20.09.2013 р. відповідно до п.8 ст.313 МК України будуть перераховані до Державного бюджету України із сум грошової застави.

Листом №7.1/1.1-09/4193 від 11.12.2013 р. Відповідач-1 повідомив позивача, що закінчується термін, визначений ст.55 МК України, надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів за митними деклараціями №805170000/2013/002503 від 12.09.2013 р. та №805170000/2013/002576 від 20.09.2013 р. станом на 10.12.2013 р. заявлена декларантом митна вартість товарів не підтверджена.

Тому, суми фінансових гарантій будуть перераховані до Державного бюджету України із сум грошової застави. Отже, на момент розгляду справи по суті вказані кошти перераховані до Державного бюджету України.

Статтею 25 Бюджетного Кодексу визначено, що Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр); здійснює реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 7 цього ж Положення №460/2011, Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

При цьому, відповідно до пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Скасування незаконного рішення митного органу без задоволення позовних вимог щодо стягнення надмірно сплаченого податку на користь позивача, не в повній мірі поновлює його порушені права, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 60, 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України Митного посту «Ромни» №805170000/2013/000168/2 від 20.09.2013 р.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805170000/2013/00060 від 20.09.2013 р.

4. Стягнути з Держаного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-2010» (ідентифікаційний код 36998136) суму надміру сплаченого податку на додану вартість та мита на загальну суму 32038,16 грн.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" сплачений судовий збір у сумі 354 (триста п'ятьдесят чотири) грн. 79 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 березня 2014 р.