Постанова № 37701570, 17.03.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2014 року 10:50

Справа №801/1932/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Яковлєва С.В.,

за участю секретаря Баценко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим

до Державного підприємства "Санаторій "Форос"

про стягнення заборгованості у сумі 62091,87 грн.

за участю представників:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державного підприємства "Санаторій "Форос" (далі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 62091,87 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 11.11.2013 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2012 року у справі № 2а-13478/12/0170/13 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.12.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 11.11.2013 року , та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 07.03.2014 року прийнято адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим до Державного підприємства "Санаторій "Форос" про стягнення заборгованості у сумі 62091,87 грн., до провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Яковлєва С.В. із привласненням справі № 801/1932/14.

Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 17.03.2014 року, не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, 17.03.2014 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та додаткові докази по справі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, враховуючи належним чином повідомлення сторін про час, день та місце судового розгляду, приймаючи до уваги клопотання позивача, ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 14.02.1992 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державного підприємства "Санаторій "Форос", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.09.2010

На підставі наданої заяви відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим та, відповідно, є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування були визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин) було визначено , що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи та Пенсійний фонд.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин) загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб і суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, набутий страховий стаж (далі - звіт) до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду) та його форму передбачені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152.

Відповідно до пункту 2.2 цього Порядку фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно з частиною 6 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин), страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. (ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин).

Ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Ч. 13 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин) встановлювалось, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків, зокрема шляхом звернення до суду з позовом про стягнення.

Із набранням чинності Законом № 2464-VI ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” була скасована (підпункт “й” пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону).

Водночас відповідно до абзацу п’ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що заборгованість у зв’язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли до 1 січня 20111 року, мають бути стягнуті і після цієї дати, оскільки вказана заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 2 та пункту 7 частини дев’ятої статті 106 Закону №1058-IV.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року (справа №21-318а13).

Судом встановлено, що відповідно до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, поданого відповідачем позивачу в порядку звітності, сума страхових внесків за 2009 рік, 2010 рік становить 63710,83 грн.

Вказана сума частково сплачена в розмірі18710,83 грн., отже сума недоїмки складає 45000,00 грн.

За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) відповідачем страхових внесків до Пенсійного фонду, позивачем було прийнято: рішення від 03.10.2012 року №287 про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.10.2004 по 20.09.2012, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058 від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 8733,34 грн. та пені у сумі 36284,91 грн.; рішення від 10.10.2012 року №291 про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України № 1058 від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 17073,62 грн.

Зазначені рішення отримані відповідачем, про що свідчать відмітки на рішення про застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення позивача у встановленому законом порядку не оскаржені.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняті з порушенням діючого законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № Ю 099 від 01.02.2013 року про сплату боргу в сумі 107091,87 грн.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням часткової сплати, складає 62091,87 грн.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Санаторій "Форос" (98690, АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, р/р 260001347901 у Ф КРУ ВАТ «Фінанси та кредит» м. Сімферополь, МФО 384889, ЄДРПОУ 20670777) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АРК (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Садова, 4, ОКПО 22300300, р/р 2560670549012 у КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805) 62091,87 грн. (шістдесят дві тисячі дев’яносто одна гривня 87 коп.) заборгованості.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.