Постанова № 37701441, 18.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа№ 910/14519/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Копитової О.С.

за участю представників сторін:

від заявника: Марченко І.А. - представник за дов. № 13-1110090 від 13.08.2013;

ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Косякевич С.О. (постанова господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року у справі № 910/14519/13);

від ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі на постанову господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року у справі № 910/14519/13 (суддя Пасько М.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс Плюс», м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.13 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено підготовче засідання суду та зобов'язано арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 40 від 31.01.13) надати суду заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 порушено провадження у справі № 910/14519/13 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Брокерсервіс Плюс», визнано публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» кредитором боржника на суму 10081673,62 грн, яке зобов'язано подати за власний рахунок у п'ятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів про що надати суду докази.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича, якого зобов'язано: надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів; реєстр вимог кредиторів боржника; організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Призначено наступне - попереднє засідання суду.

Ухвалою попереднього засідання від 12.11.2013 визнано кредиторами ТОВ «Брокерсервіс Плюс»: ПАТ «Комерційний банк «Надра» на суму 10 087 408,62 грн. та Державну податкову інспекцію у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на суму 7 283 449,65 грн; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 17 370 858,27 грн; зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Косякевича С.О. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори та надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника, а також визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/14519/13.

Постановою господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року у справі № 910/14519/13 (суддя Пасько М.В.) було визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Брокерсервіс Плюс"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича; підприємницьку діяльність банкрута визнано такою, що завершилася; cтрок виконання всіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення, встановлення кредиторів відсутнього боржника та повідомлення їх (кредиторів) про визнання відсутнього боржника банкрутом, надати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури протягом двох тижнів з моменту опублікування (оригінал примірника газети), у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд, провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута; зобов'язано Державного реєстратора за місцем знаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру запис про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та відомості про ліквідатора боржника.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначену постанову, справу направити до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном.

Апеляційна скарга мотивована порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 22, 27, 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 205, 209 ,215 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник стверджує, що ліквідатором банкрута Косякевичем С.О. не у повній мірі здійснено заходи, передбачені ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

04.03.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду ліквідатором банкрута Косякевичем С.О. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує вимоги апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову місцевого господарського суду - без змін.

04.03.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує вимоги апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову місцевого господарського суду - без змін.

В судовому засіданні 18.03.2014 року представник ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» заперечував вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиви на неї.

Ліквідатор банкрута Косякевичем С.О. в заперечував вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиви на неї.

Представники скаржника в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, що не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з вимогами ст. 38 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Як вбачається з матеріалів справи місцевим господарським судом, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України було встановлено, що пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника тобто потенційних інвесторів, господарському суду чи комітету кредиторів, не надходило.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Відповідно до ст. 7 Закону до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.

Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).

Відповідно п. 1 ст. 37 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону рішення про визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів.

Протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подається до господарського суду (ч. 7 ст. 26) .

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про, зокрема, звернення до господарського суду з клопотаннями про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), про припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до ч. 2 та ч. 9 ст. 26 Закону перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше ніж дві треті голосів. Наступні збори вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори. Кількість голосів кредиторів на зборах визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Збори комітету кредиторів відбулися 15.01.2014 ( протокол №1), на яких прийнято рішення про обрання голови комітету кредиторів, зокрема, схвалено звіт розпорядника майна за період з 13.08.2013 по 15.01.2014 та прийнято рішення про звернення голови комітету кредиторів до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Косякевича С.О.

Рішення обґрунтоване наявністю великої заборгованості перед конкурсними кредиторами та відсутністю пропозицій щодо санації боржника чи його інвестування.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію протоколу від 15.01.2014 № 1 зборів комітету кредиторів апеляційний суд вважає, що даний докази є належними та допустимими в розумінні ст. 34 ГПК України, що свідчать про легітимність рішень, прийнятих на цих зборах.

Процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди.

Відповідно до ст. 1 Закону неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності.

Як вбачається з матеріалів справи, звіту розпорядника майна та встановлено місцевим судом, що боржник неспроможний виконати свої зобов'язання перед кредиторами, майна недостатнього для погашення кредиторської заборгованості, кошти на р/рахунках боржника відсутні, автотранспортних засобів та нерухомого майна за боржником на праві власності не зареєстровано, наявні інші ознаки, що свідчать про припинення підприємницької діяльності боржника. Вказані обставини є правовою підставою визнання боржника банкрутом.

За таких обставин, враховуючи, що були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не надходило, місцевий суд, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.

Також, оскаржуваною постановою суду першої інстанції було призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Косякевича С.О.

Якщо інше не передбачено Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

За приписами ч. 2 ст. 97 та ч. 2 ст. 114 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особа, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів, яка не здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я, якій заборонено обіймати керівні посади, якій відмовлено в наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Законом, у разі якщо з часу такої відмови або скасування пройшло менше року, а також особи, які є заінтересованими у цій справі, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 114 Закону кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків передбачених цим Законом.

Тому, враховуючи надання суду першої інстанції арбітражним керуючим Косякевичем С.О. заяви про згоду на призначення його ліквідатором банкрута, що зареєстрована в установленому порядку та те що він не є заінтересованою особою стосовно боржника, на думку колегії суддів місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про доцільність його призначення ліквідатором банкрута.

Апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника стосовно умисного доведення до банкрутства боржника у даній справі, викладені в апеляційний скарзі, оскільки до останньої не додані на підтвердження даних доводів жодного належного та допустимого доказу згідно вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Інші викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалів справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в матеріалів справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року у справі № 910/14519/13 залишити без змін, апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Доманська

О.С. Копитова