Постанова № 3770095, 25.03.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Україна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку - 6.6

 Справа № 2а-13445/08/0470  

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 березня 2009 року місто Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Н.В.

при секретарі Михалевич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «МЕТРО-КОРД СВ», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Дніпропетровська міська рада про визнання установчих документів недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

01 грудня 2008 року Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі - Позивач або ДПІ у Кіровському районі) звернулась до Приватного підприємства «МЕТРО-КОРД СВ» (далі - Відповідач або ПП «МЕТРО-КОРД СВ»), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Дніпропетровська міська рада про визнання недійсним запису у журналі обліку реєстраційних справ Виконкому Дніпропетровської міської ради від 07 березня 2006 року про проведення державної реєстрації Відповідача з моменту реєстрації та визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію (07.03.2006 р.) та свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «МЕТРО-КОРД СВ» з моменту його видачі.

02 грудня 2008 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 06 лютого 2009 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю, а саме визнати установчі документи ПП «МЕТРО-КОРД СВ» недійсними

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, з клопотанням або заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру і це підтверджується підписом відповідної службової особи, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без його присутності, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «МЕТРО-КОРД СВ» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07 березня 2006 року з присвоєнням ідентифікаційного номеру 34229356, є платником податків та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 березня 2006 року № 04437649, юридичною адресою підприємства є: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 15-А.

Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 0612 керівником Приватного підприємства «МЕТРО-КОРД СВ» є ОСОБА_1.

В ході проведення заходів, спрямованих на перевірку законності реєстрації Приватного підприємства «МЕТРО-КОРД СВ» фахівцями ДПІ у Кіровському районі було встановлено, що ОСОБА_1 не здійснювала дій для реєстрації зазначеного підприємства. З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що у 2006 році нею було загублено її паспорт, до діяльності підприємства вона не має ні якого відношення, про місцезнаходження підприємства їй нічого невідомо. Також з пояснень виходить, що ОСОБА_1 за дозволом у дозвільну систему на виготовлення печаток і штампів не зверталась, договорів та будь-яких фінансових документів відносно діяльності Відповідача не підписувала, осіб здійснювати фінансово-господарську діяльність не уповноважувала.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 № 755 (далі - Закон України № 755) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 3 та частиною 2 статті 38 Закону України № 755 визначено, що дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію юридичних осіб. Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Статтею 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509 (далі - Закон України № 509) передбачені функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя).

Права органів державної податкової служби закріплені статтею 11 Закону України № 509, зокрема, пункт 17 частини 1 статті 11 встановлює право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що органи державної податкової служби мають право на звернення до суду з позовом про припинення юридичних осіб, взятих ними на податковий облік.

Як вже було зазначено вище, Приватне підприємство «МЕТРО-КОРД СВ» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07 березня 2006 року з присвоєнням ідентифікаційного номеру 34229356, є платником податків та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 березня 2006 року № 04437649, юридичною адресою підприємства є: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 15-А. Керівником Приватного підприємства «МЕТРО-КОРД СВ» є ОСОБА_1.

В якості підтвердження обставин того, що ОСОБА_1 не мала намірів створювати будь-яких суб'єктів підприємницької діяльності та займатися фінансово-господарською діяльністю, позивач посилається на надані нею пояснення, які, в свою чергу, були відібрані працівниками ДПІ у Кіровському районі.

Відповідно до статті 62 Конституції України та статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає ці пояснення неналежними доказами підтвердження обставин незаконної реєстрації та діяльності ПП «МЕТРО-КОРД СВ».

Також, необхідно звернути увагу на те, що позивач надав акт від 14 листопада 2006 року та акт від 18 вересня 2007 року про те, що зазначене підприємство за юридичною адресою не знаходиться, але, як вже було зазначено вище, відповідно до частини 2 статті 38 Закону України № 755 підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 0612, який було надано позивачем, запис про відсутність юридичної особи відсутній.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Тобто, докази, які були надані Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська, не підтверджують того, що ПП «МЕТРО-КОРД СВ» було зареєстровано незаконно та підстав для визнання недійсним запису у журналі обліку реєстраційних справ Виконкому Дніпропетровської міської ради від 07 березня 2006 року про проведення державної реєстрації чи визнання його установчих документів недійсними не має.

Пункт 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, відносяться до компетенції адміністративних судів. Також, відповідно до пункту 8 часини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем в адміністративній справі може бути суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Однак такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем в адміністративній справі лише у випадках передбачених частиною 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Як вже було зазначено вище, пунктом 7 частини 1 статті 11 Закону України № 509, встановлено право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Тобто, проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку, що чинним законодавством України не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно із частиною 9.3 статті 9 зазначеного Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97 (далі - Закон України № 168/97) передбачено, що особи, які підпадають під визначення платників податку згідно статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Частиною 9.5. статті 9 Закону України № 168/97 визначено, що заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

Відповідно до частини 9.8. статті 9 Закону України № 168/97 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

б) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

в) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

г) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.

Таким чином, проаналізувавши зазначені вище норми, суд дійшов висновку, що вони передбачають анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість саме податковим органом, у зв'язку з чим вимоги ДПІ у Кіровському районі в частині визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість також є безпідставними, оскільки норми вказаного закону не передбачають підстав для визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Отже, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обов'язок закріплює і частина 1 статті 13 Закону України № 509, відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Суд, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «МЕТРО-КОРД СВ», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Дніпропетровська міська рада про визнання недійсним запису у журналі обліку реєстраційних справ Виконкому Дніпропетровської міської ради від 07 березня 2006 року про проведення державної реєстрації Відповідача з моменту реєстрації та визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію (07.03.2006 р.) та свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «МЕТРО-КОРД СВ» з моменту його видачі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 17, 50, 70, 71, 86, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «МЕТРО-КОРД СВ», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Дніпропетровська міська рада про визнання установчих документів недійсними - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копію постанови надіслати сторонам.

Текст постанови в повному обсязі виготовлений 30.03.2009 року.

Суддя Н.В. Захарчук