Ухвала суду № 37700622, 17.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 р. Справа № 127282/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільного Українсько-американського підприємства «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс» до Державної податкової адміністрації у Закарпатській області, Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними дій та визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

08.07.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними дії Державної податкової адміністрації в Закарпатській області по проведенню документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-американське підприємство Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс» щодо взаємовідносин з фірмою «Барон» (РФ) за період з 01 листопада 2006 року по 01 січня 2010 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 09 червня 2010 року за № 6/23-60/33698164 та про скасування та визнання нечинними податкові повідомлення-рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції від 22 червня 2010 року за № 0000612340/0, за №0000622340/0 та № 0000632340/0.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що документальна невиїзна перевірка позивача щодо взаємовідносин з фірмою «Барон» (РФ) за період з 01 листопада 2006 року по 01 січня 2010 року, за результатом якої складено акт перевірки № 6/23-60/33698164 від 09 червня 2010 року, проведена Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області без достатніх на те законних підстав.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Берегівської об'єднаної податкової інспекції Закарпатської області від 22.06.2010 року № 0000612340/0, № 0000622340/0, № 0000632340/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільного Українсько-американського підприємства «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс» витрати понесені по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 коп. В решіт позовних вимог відмовлено.

Берегівська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області постанову оскаржила, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що фактично між ТОВ «Берег Фудс» та ТОВ «Барон» договір за №1/2.а від 02.11.2006 року на переробку давальницької сировини було укладено з метою приховати інший договір, який вони насправді вчинили - договір купівлі-продажу, а тому відносини між ними повинні регулюватись тим договором, який сторони насправді вчинили - договором купівлі-продажу №1/2а від 02.11.2006 року, а не договором на переробку давальницької сировини (про що свідчать інвойси на вивіз готової продукції поданих при експорті продукції).

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 15.1.1. ч. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 15.1.2. ч. 15.1. ст. 15 зазначеного Закону податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-американське підприємство «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс» 16.12.2005 року було зареєстроване Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області, про що видано Свідоцтво серії А00 № 848764 про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 118).

Згідно Довідки АБ № 223606 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28 січня 2010 року, датою первинної реєстрації позивача є 16.12.2005 року, місцезнаходженням є: 90260, Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, будинок 239, ідентифікаційний код 33698164 (а.с. 119).

29.11.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Барон» уклало Договір № 1/2.а з додатками з товариством з обмеженою відповідальністю «Спільного Українсько-американського підприємства «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс» щодо операцій з давальницькою сировиною (а.с. 42-63).

Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області складено Акт № 6/23-60/33698164 від 09 червня 2010 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ СУАП «СГВПК Берег-Фудс» щодо взаємовідносин з фірмою «Барон» (РФ) за період з 01 листопада 2006 р. по 01 січня 2010 р. яким зафіксовано порушення закону (а.с. 11-31).

ТзОВ «Спільного Українсько-американського підприємства «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс» за вих. №102 від 14 червня 2010 року надало Державній податковій адміністрації у Закарпатській області свої заперечення до Акту № 6/23-60/33698164 від 09 червня 2010 року, відповідно до яких заперечує проти зазначених в Акті № 6/23-60/33698164 від 09 червня 2010 року порушень закону (а.с. 32-34).

ДПІ у Закарпатській області за № 1098/10/23-60 від 16 червня 2010 року надала ТзОВ «Спільного Українсько-американського підприємства «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс» відповідь Про розгляд заперечення до акту перевірки, відповідно до якої висновок акту перевірки щодо заниження податку на прибуток на суму 7941103,0 грн. та податку на доданку вартість на суму 3093846,0 грн. залишено без змін (а.с. 35-38).

На підставі Акту № 6/23-60/33698164 від 09 червня 2010 року, Берегівська ОДПІ Закарпатської області 22 червня 2010 року прийняла податкові повідомлення-рішення: №0000632340/0 на суму 2170787,0 грн., №0000622340/0 на суму 2767267,0 грн., №0000612340/0 на суму 5984335,0 грн. які були отримані позивачем (а.с. 39-41).

Згідно кредитних повідомлень від 16 лютого 2007 року, 27 лютого 2007 року, 28 лютого 2007 року, 12 березня 2007 року, 23 березня 2007 року, 02 квітня 2007 року, 05квітня 2007 року, 06квітня 2007 року, 11вітня 2007 року, 13вітня 2007 року, 17 квітня 2007 року, 18 квітня 2007 року, 25 квітня 2007 року, 27 квітня 2007 року, 03 травня 2007 року, 07 травня 2007 року, 11 травня 2007 року, 23 травня 2007 року, 10 липня 2007 року, 11 липня 2007 року, 13 липня 2007 року, 26 липня 2007 року, 01 серпня 2007 року, 10 серпня 2007 року, 14 серпня 2007 року, 16 серпня 2007 року, 17 серпня 2007 року, 21 серпня 2007 року на виконання договору №1/2, а від 02.11.2006 року ООО «Барон» перераховувались позивачу кошти (а.с.87-114).

Про виконання договору №1/2.а від 02.11.2006року між ООО «Барон» і ТзОВ «Спільне Українсько-американське підприємство «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс» свідчать інвойси, вантажно-митні декларації (а.с.120-165).

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0474/302000046/09 від 19 червня 2009 року складеного в адмінбудинку Виноградівської митниці, ОСОБА_1., який станом на 29 листопада 2006 року займав посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-американське підприємство «Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія «Берег-Фудс», допустив порушення митних правил, передбачених статтями 352, 355 Митного кодексу України (а.с.184-186), що підтверджується листами Брянської митниці, Глухівської митниці, листом Управління Служби Безпеки України № 58/6-424 від 03 лютого 2010 року та інвойсами (а.с. 187-198).

Згідно Постанови про закриття кримінальної справи та виділення матеріалів про порушення митних правил від 24.12.2010 року щодо незаконного переміщення через митний кордон України давальницької сировини товару «гороху зеленого свіжемороженого, кукурудзи цукрової свіжомороженої, банок консервних металічних, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, кримінальну справу № 606, порушену за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, закрито провадження за відсутністю в діянні складу злочину, тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України; виділено з кримінальної справи № 606 та направлено в прошитому і пронумерованому вигляді до Виноградівського районного суду для розгляду по суті наступні матеріали за протоколом про порушення митних правил № 0474/302000046/09 від 19 червня 2009 року (а.с.199-205).

Відповідно до п. 1. ст. 2. розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» до 01 січня 2011 року встановлено мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо суб'єктів малого підприємництва, крім проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок.

Згідно статті 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 4. та ч. 5. ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 235 ЦК України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року, за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» № 327/95-ВР, 15.09.1995, операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції, при цьому обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати по доставці цієї сировини до виконавця.

Відповідно до п. 15.1.1. ч. 15.1. ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 15.1.2. ч. 15.1. ст. 15 зазначеного Закону податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року у справі №2а-2692/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний