Ухвала суду № 37699919, 31.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 250/3968/13-ц Номер провадження 22-ц/775/754/2014

Головуючий І інстанції Ус О.В. Єдиний унікальний номер 250/3968/13-ц Номер провадження 22-ц/775/12658/13Категорія 43Доповідач Барков В.М.У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 рокум. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Маширо О.П.,

суддів Баркова В.М.,

Зайцевої С.А.,

при секретарі Сачко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2013 року по справі за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року позивач обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги посилаючись на те, що останні мешкають та є споживачами послуг в квартирі АДРЕСА_1, однак їх не оплачують. В зв'язку з цим станом на 01 травня 2013 року утворилася заборгованість в розмірі 1 486 грн. 18 коп. яку просив стягнути разом із індексом інфляції в сумі 69 коп., трьома процентами річних в сумі 7 грн. 43 коп. та судовим збором в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2013 року позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2012 року по 30 квітня 2013 року включно в розмірі 1 486 грн. 18 коп., індекс інфляції 0,69 грн., 3% річних - 7,43 грн., а також з кожного по 76 грн. 47 коп. у відшкодування судових витрат.

З таким судовим рішенням не погодилися відповідачі та в своїй апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального права і невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які просили скаргу задовольнити, пояснення представника обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Даниленко В.В., яка просила скаргу відхилити, вивчивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив всі доводи сторін, дав правильну правову оцінку встановленим фактам і доказам і зробив правильний висновок про те, що заборгованість за надані послуги з теплопостачання підлягає стягненню, оскільки відключення квартири відповідачів від системи теплопостачання будинку визнано незаконним.

В рішенні суду з цього приводу приведені відповідні мотиви, які є переконливими.

Судом встановлено, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 3).

За вказаною адресою на ім'я відповідачів відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 відповідно до якого їм нараховуються платежі за комунальні послуги з теплопостачання.

Заборгованість за ці послуги за розрахунками позивача за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року включно становить 1 486 грн. 18 коп. (а.с. 4).

Відповідно до акту, затвердженого 16 травня 2012 року рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП, квартира відповідачів відключена від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП будинку (а.с. 16).

Заперечуючи проти позовних вимог та ухваленого у справі рішення, відповідачі посилалися на те, що вони законно відключили квартиру від системи теплопостачання, оскільки діяли на підставі рішення Ясинуватської міської ради від 27 січня 2012 року № 14/538 та рішення комісії з надання дозволів на відключення від систем централізованого теплопостачання виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 02 жовтня 2012 року, якими був наданий дозвіл на таке відключення (а.с. 38-39, 40-41, 46-59).

Проте з такими доводами погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2012 року, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Ясинуватської міської ради від 27 січня 2012 року № 14/538 «Про надання згоди на відключення від систем централізованого опалення» (а.с. 35).

Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2013 року, яка також набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з надання дозволів на відключення від систем централізованого теплопостачання виконавчого комітету Ясинуватської міської ради викладене в протоколі № 1 від 02 жовтня 2012 року (а.с. 42-45).

Оскільки рішення Ясинуватської міської ради про надання відповідачам дозволу на відключення квартири від системи центрального опалення визнано судом протиправним та скасовано, відповідачі відключили свою квартиру від системи теплопостачання незаконно.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та стягнув заборгованість за послуги з теплопостачання.

Не можна також погодитися і з доводами скарги щодо неправомірності стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних за прострочення оплати комунальних послуг.

Згідно із ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 20 червня 2012 року у справі № 6-68цс12) правовідношення, яке виникло між сторонами на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) щодо отримання грошових коштів за надані послуги, є грошовим зобов'язанням.

У зв'язку з цим на зазначені правовідносини поширюється дія норми ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Частиною 1 статті 29 вказаного Закону встановлено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги щодо відсутності між сторонами договірних відносин безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість укладення договору на надання житлово-комунальних послуг між власником квартири у багатоквартирному будинку та обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», яке не є балансоутримувачем цього будинку.

Отже, доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, були предметом дослідження суду першої інстанції і не впливають на правильність його висновків.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді