Ухвала суду № 37698687, 03.03.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/9355/13-а

03.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Воробйової С.О. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Букуєва М. А.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кремінським РВУМВС України в Луганській обл. від 16 січня 1998 року,

представник відповідача, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про відкладення розгляду справи

розглянувши апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Сидоренко Д.В. ) від 16.01.14 по справі № 801/9355/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК (вул. Крейзера, 6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2014 у справі №801/9355/13 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про скасування постанови - позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції Державного архітектурно - будівельної інспекції в Автономної Республіки Крим про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №148 від 30.08.2013 року.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі №801/9355/13- а від 16 січня 2014 р., ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2014 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Розпорядженням голови суду від 03.03.2014 року відбулася заміна колегії суддів Горошко Н.П. та Кондрак Н.Й. здійснена заміна на суддів Воробйову С.О. та Єланську О.Е.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 03.03.2014, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець Дзюбан Сергій Миколайович звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК про визнання дій неправомірними та скасування постанови. 05.11.2013 року представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд визнати дії заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК неправомірними (незаконними) в частині винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності № 148 від 30.08.2013 року, скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності № 148 від 30.08.2013 року в розмірі 11470,00 грн. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.11.2013 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання дій заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АРК неправомірними (незаконними) в частині винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності № 148 від 30.08.2013 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що постанова про накладення штрафу не відповідає вимогам діючого законодавства, винесена з порушенням процедури та прийнята без об'єктивного розгляду. Позиція позивача мотивована тим, зокрема, що у протоколі про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності було зазначено про те, що розгляд справи про правопорушення відбудеться 18.09.2013 року. Проте, постанову про накладення штрафу прийнято раніше встановленого строку, а саме 30.08.2013 року, чим, на думку позивача, порушено його право на надання пояснень, заперечень і доказів виконання вимог припису про усунення порушень.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовом не погодився та просив відмовити у його задоволенні. Позиція відповідача обґрунтована тим, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення у сфері містобудівної діяльності, що виявилось у розміщенні споруди та її експлуатації без відповідного дозволу на експлуатацію. У строк до 30.08.2013 року позивачу було приписано усунути виявлені порушення. Проте, у встановлений строк позивачем вимоги припису не були виконані. Зазначене стало підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу. Враховуючи сукупність вказаних доводів відповідач вказав на відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови та для задоволення позовних вимог.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі по тексту - Закон №3038).

Відповідно до статті 26 Закону №3038 передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно частини 8 статті 39 Закону № 3038 встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у тому числі за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, передбачена Законом України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі по тексту - Закон №208).

Так, відповідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону № 208 суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення з невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат. Контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (державний архітектурний контроль) згідно із положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Постанова №553).

Згідно пункту 7 Постанови № 553 передбачено проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю позапланових перевірок, у тому числі з підстав перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

В пунктах 16,17 Постанови № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (пункт 22 Постанови № 553).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 208 штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови.

Так, постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову (стаття 5 Закону № 208).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог законодавства, в межах наданих повноважень посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим 15.08.2013 року видано припис №412 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно із приписом за результатами позапланової перевірки встановлено порушення статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підпункту 1.1. частини 6 статті 2 Закону "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", що виявилось в експлуатації або використанні об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а саме: споруди на території смт. Чорноморське від загорожі рятувальної станції до пляжної зони, яка перебуває в обслуговуванні ДП "Чорноморнафтогаз".

Як вбачається у приписі зазначено про те, що з метою усунення виявлених порушень від ОСОБА_2 вимагається надати належні документи, дозволяючи будівництво та експлуатацію об'єкта, що знаходиться на території смт. Чорноморське від загорожі рятувальної станції до пляжної зони, що перебуває в обслуговуванні ДП "Чорноморнафтогаз", у термін до 20.08.2013 року включно.

Приписом № 417 від 20.08.2013 року за наслідками позапланової перевірки повторно встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв'язку з чим у термін до 30.08.2013 року йому приписано зупинити експлуатацію об'єкта та знести об'єкт: споруду розмірами приблизно 6 на 20 метрів, розташовану на території смт. Чорноморське від загорожі рятувальної станції до пляжної зони, що перебуває в обслуговуванні ДП "Чорноморнафтогаз".

Позаплановою перевіркою виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог припису №417 від 20.08.2013 року посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим встановлено невиконання вимог припису, чим порушено статтю 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Дані позапланової перевірки зафіксовані в акті від 30.08.2013 року.

Враховуючи виявлені перевіркою порушення, відповідачем 30.08.2013 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийнято постанову № 148 від 30.08.2013 року, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та притягнено до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 11470,00 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем постанови № 148 від 30.08.2013 року про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, судом встановлено наступне.

Відповідно статті19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 10 частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що принцип своєчасності прийняття рішення, окрім іншого, означає прийняття рішення у межах встановлених строків і дотримання суб'єктом владних повноважень цих строків.

Частиною 1 статті 251 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) визначено, що строком є певний період у часі, зі впливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Порядок вчинення дій в останній день строку встановлений статтею 255 ЦК України. Згідно з частиною 1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Приписом № 417 від 20.08.2013 року від позивача вимагалось усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності до 30.08.2013 року.

Визначення припису суб'єкту господарювання щодо усунення порушень наведено у частині 8 статті 7 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно до вказаної норми приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Таким чином, приписом суб'єкту господарювання встановлюється певний строк для усунення порушень, який закінчується у день, встановлений для усунення порушення.

З огляду на вказані положення законодавства, згідно із приписом № 417 від 20.08.2013 року, останній день, до закінчення якого позивач мав можливість усунути виявлені перевіркою порушення, припадає на 30.08.2013 року.

Однак, до закінчення встановленого строку, а саме 30.08.2013 року відповідачем було прийнято постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", що виявилось у невиконанні вимог вказаного припису.

Згідно з положеннями цивільного законодавства щодо перебігу строку позивач 30.08.2013 року ще мав можливість виконати вимоги припису.

Таким чином, зазначене вище свідчить про те, що постанову № 148 від 30.08.2013 року було прийнято Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим передчасно, без дотримання принципу своєчасності прийняття рішення.

Як вбачається з пунктом 1 частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Що свідчить про те, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просив суд скасувати постанову Інспекції Державною архітектурно-будівельною інспекцією в АР Крим № 148 від 30.08.2013 року.

У частині 2 статті 11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, підсумовуючи обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає необхідним визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державною архітектурно-будівельною інспекцією в АР Крим № 148 від 30.08.2013 року.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно квитанцією №21664.310.1 від 30.09.2013 року позивачем сплачений судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 98, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 16.01.14 у справі №801/9355/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська