Рішення № 37698378, 12.03.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року

справа № 919/232/14

За позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

(вул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01030) в особі

Севастопольської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

(вул. Генерала Петрова, 15, м. Севастополь, 99011)

до військової частини А4515

(в/ч А4515, м. Севастополь-13, 99013)

про стягнення заборгованості у розмірі 990,73 грн.

Суддя Архипенко О.М.

Представники сторін не з’явились.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Севастопольської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до військової частини А4515 (далі - відповідач) про стягнення 990,73 грн, у тому числі: суми основного боргу – 922,89 грн; пені у розмірі 45,37 грн; суми інфляційних втрат у розмірі 12,00 грн; 3% річних у розмірі 10,47 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 14, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 174, 193, 216 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди місця в стійці СКУ, для встановлення обладнання №34-434 від 01.01.2010 в частині своєчасного та повного внесення орендної плати за період з 01.07.2013 по 30.09.2013.

Ухвалою суду від 27.02.2014 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/232/14 (суддя Сімоходська Д.О).

Ухвалою суду від 04.03.2014 справу прийнято до провадження суддею Архипенко О.М.

Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не поінформував.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у порядку, встановленому процесуальним законом, явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 ГПК України, у відсутність представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2010 між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (найменування якого змінено на ПАТ «Укртелеком») (Орендодавець) та військовою частиною А4515 (Орендар) укладено договір оренди місця в стійці СКУ, для встановлення обладнання №34-434 (далі - Договір).

За умовами пункту 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування місце в стійці СКУ, розташоване в м. Севастополі (с. Любимовка) у будинку №1-А по вул. С. Перовської, висотою 1 Юніт, для розміщення стаціонарного комплекту ОЛТ SHDSL гнучкого мультиплексора доступу.

Згідно з пунктом 2.1 Договору передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна, вказаного в пункті 1.1 цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до Орендаря з відповідними наслідками.

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.

Орендна плата за базовий (вересень 2010 р.) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 227,15 грн з ПДВ (20%) за 1 U (Юніт) / місце в стійці СКУ (Додаток 3) (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 3.2.1 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком дефляції.

За умовами пунктів 3.4, 3.5 Договору Орендар оплачує експлуатаційні витрати на утримання майна окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками Орендодавця в розмірі 25% від суми орендної плати. У разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься Орендарем до дня фактичної передачі Орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна.

Пунктом 6.1.3 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє до 30.09.2013 (пункт 12.1 Договору).

Як установлено судом, позивач свої зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме передав відповідачеві об’єкт оренди, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі від 01.11.2010 (додаток 1 до Договору).

Натомість, відповідач умови Договору порушив: орендну плату та інші платежі не перераховував, внаслідок чого у нього перед позивачем за період з 01.07.2013 по 30.09.2013 утворилась заборгованість в сумі 922,89 грн, що і стало причиною звернення останнього до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

За приписами частин першої та шостої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 762 ЦК України та умовами Договору (пункт 3.1) на відповідача покладено обов’язок щомісячно не пізніш 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, перераховувати орендну плату та інші платежі за Договором, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На виконання умов Договору Орендодавцем своєчасно виставлялися Орендареві рахунки із зазначенням розміру належної до сплати орендної плати та інших платежів, а саме: №858107/13-785 від 31.07.2013; №858107/13-983 від 31.08.2013, №858107/13-1006 від 30.09.2013. Також позивачем надано до матеріалів справи акти про надані послуги підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, а саме: №858107/13-785 від 31.07.2013 на суму 310,85 грн; №858107/13-983 від 31.08.2013 на суму 310,85 грн; №858107/13-1006 від 30.09.2013 на суму 310,85 грн.

Таким чином, за умовами Договору, останній платіж за спірний період (01.07.2013 – 30.09.2013) відповідач був зобов’язаний здійснити в строк до 27.10.2013.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів погашення заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2013 по 30.09.2013 у розмірі 922,89 грн, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного вище, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за Договором у розмірі 922,89 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, враховуючи допущене відповідачем прострочення виконання обов’язку щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 45,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 12,00 грн та 3% річних у розмірі 10,47 грн.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом пункту 8.2 Договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх відповідність вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 45,37 грн, інфляційних втрат у розмірі 12,00 грн та 3% річних у розмірі 10,47 грн суд визнає такими, що також підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Севастопольської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до військової частини А4515 про стягнення заборгованості у розмірі 990,73 грн, - задовольнити повністю.

Стягнути з військової частини А4515 (в/ч А4515, м. Севастополь-13, 99013; ідентифікаційний код 07945732) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Севастопольської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (вул. Генерала Петрова, 15, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 01190103) заборгованість у розмірі 922,89 грн (дев’ятсот двадцять дві грн 89 коп.), пеню у розмірі 45,37 грн (сорок п’ять грн 37 коп.), інфляційні втрати у розмірі 12,00 грн (дванадцять грн 00 коп.), 3% річних у розмірі 10,47 грн (десять грн 47 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн 00 коп.).

Повне рішення складено 17.03.2014.

Суддя О.М.Архипенко

919/232/14/4622/14