Ухвала суду № 37697178, 13.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року справа №812/9773/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е. Г., суддів Яманко В. Г., Васильєвої І. А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 р. у справі № 812/9773/13-а (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 13383.40 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2013 року Державне підприємство "Антрацит" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1465 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 13383.40 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 р. позов задоволено. Суд першої інстанції скасував рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області № 1465 від 30.07.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, стягнув з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Антрацит" документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 172,05 грн..

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування скарги відповідач зазначає про неправильний висновок суду першої інстанції щодо розповсюдження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку із порушенням справи про банкрутство позивача, оскільки дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсій та інше соціальне страхування.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство "Антрацит" є юридичною особою та має у своєму складі Відокремлений підрозділ "Управління матеріально-технічного забезпечення" Державного підприємства "Антрацит" без права юридичної особи.

Державне підприємство "Антрацит" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.

Відокремлений підрозділ належить до платників збору відповідно до ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

14 березня 2013 року Державним підприємством "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Управління матеріально-технічного забезпечення" до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий 2013 року, яким нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 87553,18 грн.(а.с.10-14).

ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за лютий 2013 року платіжними дорученнями № 134 від 14.03.2013, №№ 171,185 від 29.03.2013, на загальну суму 87553,18 грн., що підтверджується зазначеними платіжними дорученнями з відміткою «призначення платежу» (а.с. 15-17).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1465 від 30.07.2013 року до Державного підприємства "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Управління матеріально-технічного забезпечення" застосовано штрафні санкцій у сумі 8755,33 грн. та нарахована пеня - 4628,07 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період за період з 28.03.2013 по 31.05.2013. (а.с. 7).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій затримка у сплаті страхових внесків за період з 28.03.2013 по 31.05.2013 становить від 32 до 64 днів. (а.с. 7 зворотній бік)

Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив рішення відповідача до Пенсійного фонду України. Рішенням Пенсійного фонду України № 27494/03-10 від 16.10.2013 року скарга Державного підприємства "Антрацит" залишена без розгляду (а.с. 8-9).

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство щодо ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а. с. 18).

Постановою Вищого господарського суду України від 19 грудня 2013 року у справі № 913/124/13-г припинено провадження у справі 913/124/13-г про банкрутство Державного підприємства "Антрацит".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату винесення рішення заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті в умовах дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у позивача відсутня та не було встановлено порушень позивачем строків та повноти сплати єдиного внеску за спірний період.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Проблемою даного спору є наявність у органу Пенсійного фонду права на здійснення зарахування сплачених після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів особою, відносно якої порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, сум єдиного внеску в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені, які виникли до дати введення мораторію.

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з ч. 6 ст. 25 вказаного Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відтак, зарахування в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені сплачених сум єдиного внеску у разі наявності у платника заборгованості є обов'язком органу Пенсійного фонду.

Враховуючи вищевказане для з'ясування питання щодо законності рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі необхідно встановити чи своєчасно та у повному обсязі Державним підприємством "Антрацит" в особі відокремленого підрозділу "Управління матеріально-технічного забезпечення" сплачувався єдиний внесок за лютий 2013 року року.

Разом з тим, приписи цього Закону до правовідносин, що розглядаються, повинні застосовуватися з урахуванням того, що відносно ДП «Антрацит» ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. в справі № 913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина 1).

Частиною 3 цієї правової норми визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Виходячи з наведеного можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Відтак, під час дії мораторію зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, в тому числі щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Стосовно зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання. Тож оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.01.2013 р. в справі № 913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Тобто, на стягнення недоїмки з єдиного внеску ДП «Антрацит», яка утворилася станом на 9 січня 2013 року, розповсюджується заборона стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, та забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Разом з тим, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 у справі № 812/8086/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2014 року, скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 06.08.2013 № Ю-789 про сплату недоїмки у сумі 155 379,78 грн. у зв'язку з відсутністю у ВП "Управління матеріально - технічного забезпечення" ДП "Антрацит" поточної заборгованості з сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.08.2013, тобто, встановлено факт відсутності у позивача поточної заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.08.2013 року. Зазначеними рішеннями та матеріалами справи також підтверджено, що єдиний внесок, нарахований самостійно ВП «Управління матеріально-технічного забезпечення» ДП «Антрацит» за лютий 2013 року та відображений у відповідному звіті своєчасно та в повному обсязі сплачений на рахунки Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області, що підтверджено платіжними дорученнями № 134 від 14.03.2013, №№ 171,185 від 29.03.2013, на загальну суму 87553,18 грн. (а.с. 15-17, 40-47)

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що відокремленим підрозділом ДП «Антрацит» єдиний внесок за лютий 2013 року сплачений своєчасно та у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи поточні зобов'язання з єдиного внеску за лютий 2013 р. були погашені ДП «Антрацит» у березні 2013 р., а відповідачем сплачені поточні платежі були направленні в погашення суми боргу, на який розповсюджувався мораторій, що і обумовило виникнення заборгованості.

Оскільки, зарахування сплачених позивачем сум єдиного внеску як поточних платежів за лютий 2013 р., в рахунок наявної заборгованості, штрафів та пені за періоди до введення в дію мораторію, є заходом, спрямованим на забезпечення виконання позивачем зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до введення в дію мораторію, таке зарахування після введення в дію мораторію ухвалою господарського суду від 09.01.2013 р. є протиправним.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно неврахування судом п. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки, згідно зазначеної норми, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Тобто, дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих поточних сум страхових внесків.

Оскільки зарахування сплачених після введення в дію мораторію поточних сум єдиного внеску здійснено в рахунок заборгованості, штрафів та пені, які виникли до введення і дію мораторію та на які поширюється дія мораторію, доводи апелянта є безпідставними.

На підставі викладеного, колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 195, ст.196, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 р. у справі № 812/9773/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 р. у справі № 812/9773/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий Е.Г. Казначеєв

Судді В.Г. Яманко

І.А. Васильєва