Постанова № 37696505, 12.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 р. Справа № 818/8417/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Міндоходів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 818/8417/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Міндоходів

про скасування рішення і стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці Міндоходів, в якому просив суд:

- скасувати рішення Сумської митниці Міндоходів від 26.04.2013 р. № 805130000/2013/000083/1 про коригування митної вартості товарів;

- стягнути з Державного бюджету України 5 852,53 грн. надмірно сплаченого мита та 118 220,99 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.10.2008 р. між ПАТ "Сумихімпром" (покупець) та компанія "Ransweel Trading Limited" (продавець) укладено контракт № 27-01/10-08 про поставку сірки комової на умовах DAF Російсько - Український кордон. Відповідно до специфікації від 02.04.2013 р. № 32, поставка сірки в квітні - червні 2013 р. здійснювалась в розмірі 45000 т по ціні 103 доларів США за 1 тону. Специфікацією від 23.07.2010 р. № 15 до розділу 3 контракту внесено зміни, а саме: визначено вантажовідправником товару ТОО "Тенгизшевройл". Товар відвантажувався з Республіки Казахстан, а тому залізничні накладні та експортна декларація складались саме ТОО "Тенгизшевройл". Для оформлення товару (сірки технічної газової грудкової вагою 5 857 650 кг) до Сумської митниці було подано митну декларацію від 26.04.2013 р. № 805130000/2013/004752, якою визначено ціну товару - 103 доларів США за 1 тону (за першим методом).

26.04.2013 р. відповідачем прийнято рішення № 805130000/2013/000083/1 про коригування митної вартості товарів на рівні 115,5 доларів США за 1 метричну тону за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а) та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/00079. Підставою для прийняття рішення стало ненадання позивачем витребуваних митним органом додаткових документів. Таке рішення Сумської митниці призвело до сплати ПАТ "Сумихімпром" додаткових платежів у сумі 5852,53 грн. мита та 118220,99 грн. податку на додану вартість. Це рішення позивач вважає протиправним, прийнятим з порушенням норм Митного кодексу України, та просить його скасувати.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.13 року позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення і стягнення суми задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці Державної митної служби України № 805130000/2013/000083/1 від 26 квітня 2013 року про коригування митної вартості товарів, що поставляються на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, поштове відділення № 12, код ЕДРПОУ 05766356, розрахунковий рахунок 26001935387000 в ПАТ "КБ НАДРА", МФО 380764) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 118220,99 грн. (сто вісімнадцять тисяч двісті двадцять грн. 99 коп.), а також суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 5852,53 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві грн. 53 коп.) та повернути витрати на сплату судового збору в розмірі 2 482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.10.2008 р. між ПАТ "Сумихімпром" (покупець) та компанією "Ransweel Trading Limited" (продавець) укладено контракт № 27-01/10-08 (а.с.9-11). Предметом вказаного контракту, згідно п. 1.1, є сірка технічна газова грудкова, чешуйована, рідка ГОСТ 127.1-93. 02.04.2013 р. сторонами контракту було підписано специфікацію № 32 до контракту від 01.10.2008 р. № 27-01/10-08 про поставку в квітні - червні 2013 р. сірки грудкової за ціною 103 доларів США за тону в кількості 45000 тон на суму 4 635 доларів США (а.с.14).

Вищевказаний товар в кількості 5 857 650 кг було імпортовано на митну територію України залізничним транспортом, що підтверджується копіями накладних (а.с.16-105).

Для митного оформлення імпортованого товару позивачем було подано до Сумської митниці митну декларацію від 26.04.2013 р. № 805130000/2013/004752 (а.с.106-112).

В ході митного оформлення товару посадовою особою Сумської митниці письмово витребувані документи для визначення митної вартості товару згідно ст. 53 Митного кодексу України (а.с.112).

Додатково позивачем було подано наступні документи: лист "Ransweel Trading Limited" від 26.04.2013 р. № 02 (а.с.115), лист ПАТ "Сумихімпром" від 26.04.2013 р. № 27-1340 (а.с.114) та копія митної декларації країни відправлення від 17.04.2013 р. №50505/170413/004120, від 12.04.2013 р. №50505/120413/0003866.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення товару документів, посадовою особою митного поста "Суми-центральний" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.04.2013 р. № 805130000/2013/000083/1, згідно якого основний метод не застосовувався, тому що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. Використано другорядний метод визначення вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а), оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеними до нього. Підстави для визначення митної вартості є цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України: № 600080000/2013/000128 від 08.01.2013 р. (а.с.121-122).

У зв'язку із поданням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 26.04.2013 р. № 805130000/2013/00079 (а.с.116-120).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Сумської митниці Державної митної служби України № 805130000/2013/000083/1 від 26 квітня 2013 року про коригування митної вартості товарів порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

У свою чергу, згідно з частинами першою-третьою ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 50 МК України, відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 334 Митного кодексу України, особи, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до підпунктів 2.4 - 2.7, 2.9 - 2.10 пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом, зокрема:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

- перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

- перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

- перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів, перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

Разом з тим, в процесі дослідження інформаційних даних товаросупровідних документів та перевірки достовірності складових митної вартості товарів, заявлених позивачем у митній декларації (далі - МД) 805130000/2013/004752 від 26 квітня 2013 року, посадовою особою митного поста "Суми-центральний" Сумської митниці встановлено такі обставини.

Як вже було зазначено вище, поставка даного товару здійснювалась за зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу № 27-01/10-08 від 1 жовтня 2008 року, укладеним Позивачем із компанією "Ransweel Trading Limited" (Великобританія) (а.с.9-10).

Відповідно до пункту 1.1 цього контракту, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві "сіру технічну газову комову, гранульовану, чешуйовану, рідку ГОСТ 127.1-93".

Згідно рахунку - фактури № 63 від 02.04.2013 здійснювалась поставка 15000 т. сери технічної газової комової на суму 1 545 000,00 дол. США по ціні 103,00 дол. США за одну тону метричну.

В наданих до митного оформлення документах, а саме в накладних на перевезення товару в гр.6 зазначено: «По договору с Рансвил Трейдинг Лимитед» ч/з ООО «Экотехінвест». «Технотранс» - под. код 6977180439. Собственность ПАО «Сумихимпром». Однак будь-яких документів на підтвердження домовленостей з ТОВ «Екотехінвест» Позивачем не надавались.

Крім того, в рахунку-проформі №5215 до експортної митної декларації №50505/170913/0010525 зазначено, що покупцем виступає ООО «Экотехинвест», а ПАТ «Сумихимпром» зазначено лише як «грузоотримувача».

Підтвердженням того, що зазначений товар направлявся до ПАТ «Сумихимпром» є залізнична накладна до експортної митної декларації №50505/170913/0010525 ( отправка №К0394634)

Крім цього, колегія суддів бере до уваги посилання відповідача на наступні обставини:

Як свідчить з умов Договору, пунктом 3.6 зовнішньоекономічного контракту визначено, що протягом 3-х календарних днів з дати відвантаження Продавець направляє Покупцеві кур'єрською поштою рахунок-фактуру на фактично відвантажену кількість товару.

За пунктом 3.4 цього ж контракту датою відвантаження є дата оформлення митних документів в країні вантажовідправника, відмічені штемпелем митниці.

Так, відповідно до залізничних накладних та митної декларації країни відправлення (згідно відбитків штампів комітету митного контролю Мінфіну Республіки Казахстан) датою відвантаження є 13.04.2013, 18.04.2013. Тобто, рахунок-фактура на дану поставку товару не може датуватися раніше, ніж 13.04.2013. В нашому випадку, декларантом Позивача надано до митниці рахунок-фактуру № 63 від 02.04.2013, що свідчить про те, що даний документ не стосується даної (спірної) поставки товару, а належить до пакету товаросупровідних документів на іншу поставку, що відбувалась раніше.

Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею (для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина п'ята статті 54 Митного кодексу України).

Так, у відповідності до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Керуючись частинами третьою та четвертою статті 53 Митного кодексу України 6 грудня 2012 року інспектором митниці у письмовому вигляді на зворотній сторінці декларації митної вартості № 805130000/2013/004752 затребувано такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначені договором (угодою, контрактом);

3) копію митної декларації країни - відправлення;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

про що декларанта ознайомлено і це підтверджується його особистим підписом.

Також декларантові роз'яснено право подання будь-яких інших документів, що на його думку можуть мати значення для митного оформлення товару та проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

На виконання вимоги щодо надання додаткових документів (зазначеній на зворотному аркуші декларації митної вартості № 805130000/2013/004752) декларантом Позивача 26.04.2013 року додатково надано такі документи:

1. Лист «Ransweel Trading Limited» №2 від 26.04.2013року.

2. Лист ПАТ «Сумихімпром» №27-1340 від 26.04.2013року.

3. Копія митної декларації країни відправлення № 50505/170417/004120 від 17.04.13 року та № 05055/120413/0003866 від 12.04.13 року.

Також, на цій же зворотній сторінці декларації митної вартості товарів вчинено записи про відсутність можливості надати інші додатково затребувані документи.

Після отримання додаткових документів, інспекторами митниці за результатами опрацювання документів встановлено, що декларантом позивача заявлені неповні, необ'єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.

Разом з тим, пунктом 3.6 зовнішньоекономічного контракту визначено, що протягом 3х календарних днів з дати відвантаження Продавець направляє Покупцеві кур'єрською поштою рахунок-фактуру на фактично відвантажену кількість товару. Згідно ж платіжних доручень, наданих декларантом Позивача, оплата товару відбулась раніше, ніж було отримано Позивачем рахунок- фактуру.

Інших документів декларантом Позивача надано не було та запропоновано інспектору митниці перейти до проведення консультації.

Згідно з частиною 21 статті 58 Митного кодексу України, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

У відповідності до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, пунктом 6 Указу Президента України від 25 серпня 1994 року встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками відповідача про те, що декларантом Позивача заявлені неповні, необ'єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

У зв'язку з викладеним, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів за іншим методом, між митним органом і декларантом проведено консультацію, про що зроблено відповідний запис на зворотному боці вищезазначеної декларації митної вартості. (а.с. 112)

Відповідно до частини першої та другої статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому, їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Отже, Сумською митницею, з урахуванням приписів ст.ст. 51, 53-55, 59, 61 МК України та зважаючи на неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, було правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 600080000/2012/000128 від 08.01.13 року відповідно за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що Сумська митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України з питань митної справи, а тому підстави для визнання недійсними Рішення про коригування митної вартості товарів Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 818/8417/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішення і стягнення суми відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.