Постанова № 37696401, 11.03.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа № 909/1075/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючої судді Галушко Н.А.

суддів Гриців В.М.

Орищин Г.В.

Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Коломийський завод сільськогосподарських машин» м. Коломия №469 від 18.12.2013 р. (вх. №01-05/257/14 від 17.01.2014 року).

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2013 року

у справі №909/1075/13

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Коломийський завод сільськогосподарських машин» м. Коломия

про відшкодування нанесених збитків в сумі 24 836, 00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Чернов Р.М.

від відповідача - Кривошеєв М.М., Кіф'як Н.О. - представники ; Зарічний І.Ф. - керівник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ ГПК України , учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2013р. у справі № 909/1075/13 (суддя Михайлишин В.В. ) позовні вимоги задоволено повністю, а саме: стягнено з ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області 24 836, 00 грн. нанесених збитків, а також 1 720,50 грн. сплаченого судового збору.

ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» подано апеляційну скаргу № 469 від 18.12.13р. (вх. № 01-05/257/14 від 17.01.14 ), в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області № 909/1075/13 від 28.11.13р. скасувати, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, винесеним з порушенням законодавства.

Зокрема, скаржник зазначає, що підприємство ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» у відповідності до відомості про державне майно за станом на 01.01.2013 р. складеної за результатами інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду даного товариства, але перебуває на його балансі, проведеної комісією ВАТ «Коломиясільмаш» належали дизель-генератори ДГМА-48-м2 в кількості 2 одиниць та баки ємністю 1,5 куб. в кількості 2 одиниць. Скаржник вважає, що судом не враховано, що згідно протоколу інвентаризаційної комісії ВАТ «Коломиясільмаш» від 25 листопада 2013 року на підставі того, що вищезазначене рухоме майно (обладнання, машини та ін.) не може бути включене в єдиний реєстр об'єктів державної власності так як в сферу управління об'єктами державної власності входить тільки нерухоме майно, згідно ст.12 Закону України « Про управління об'єктами державної власності», дизель-генератори ДГМА-48- м2 в кількості 2 одиниць та баки ємністю 1,5 м. куб. в кількості 2 одиниць вилучені з обліку як державне майно, що не ввійшло до статутного фонду, але залишені при цьому на загальному бухгалтерському обліку основних засобів.

Також, скаржник зазначає, що регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області проведено перевірку стану ефективного використання та збереження державного майна, що не включене до статутного фонду ВАТ «Коломиясільмаш», але перебуває на його балансі, та встановлено, що майно цивільної оборони в кількості 4 одиниць (2 дизель-генератори та 2 баки) перебувають у незадовільному стані, про що складено відповідний акт від 10.04.2013року. У висновку зазначеного акту встановлено, що об'єкти цивільної оборони - сховища в кількості 2 шт. (блок А, блок Б) знаходяться в незадовільному стані - затоплені. Інженерні мережі теж знаходяться в незадовільному стані. Майно цивільної оборони в кількості 4 одиниць ( 2 дизель-генератори та 2 баки) розміщено в сховищах і, відповідно, теж затоплено.

Скаржник вказує на те, що зазначене майно комісія не бачила, оскільки воно є затоплено, а тому не могла встановити його технічний стан. В той же час технічна комісія ВАТ «Коломиясільмаш», ознайомившись з технічною документацією та ситуацією щодо дизель-генераторів (2шт.) у своєму інженерному висновку зазначила, що вказані дизель-генератори не перебували жодного дня в експлуатації, знаходяться у консервації і в разі розконсервації та проведенні певних профілактичних робіт по технічному обслуговуванню можуть бути придатними для використання за призначенням. Щодо баків 1,5 куб. м. (2 шт.), то вони призначені для збереження запасу харчової води, тому як правило виготовляються з нержавіючої сталі або харчового алюмінію і відповідно не піддаються корозії.

Скаржник зазначає, що за результатами зазначеного акту позивачем 24.04.2013 року складено акт оцінки збитків, які завдано суб'єкту господарювання в особі Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області. Зазначені акти рецензовані зав. сектором оцінки державного майна О.Терешкун, яка має право на проведення робіт з експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України, згідно сертифікату № 2067 від 25.11.2000 року. Згідно вказаних актів сума збитків складає 24 836, 00 грн.

На думку скаржник, оскільки перевірку стану ефективного використання та збереження державного майна, оцінку збитків та рецензування оцінки збитків проводилось одним суб'єктом господарювання в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, який у даній справі є позивачем, тобто заінтересованою особою, зазначена сума збитків є вдвічі більшою первинної вартості майна.

Не погоджується скаржник з зазначенням в акті оцінки збитків, що вони нараховані внаслідок розкрадання (нестачі, знищення, псування) такого майна, а саме: дизель-генераторів ДГМА-48-м 2 в кількості 2 штуки та баків ємністю 1,5 м. куб. в кількості 2 шт., бо факту розкрадання (нестачі, знищення, псування) цього майна не встановлено.

Скаржник вважає, що при розгляді справи судом не враховано, що п. 1.3 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999 року «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна, а п. 1.4. чітко визначені способи управління державним майном, а саме :

- здійснення приватизації;

- передача майна в оренду;

- передача майна у комунальну власність;

- передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади;

- передача майна господарським товариствам...на умовах відповідного договору безоплатного зберігання;

- списання об'єктів державної власності;

- використання захисних споруд цивільного захисту ( цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб.

Скаржником зазначено, що між ВАТ «Коломиясільмаш» договору зберігання майна з державним органом приватизації в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області не було укладено і відповідно жодних зобов'язань щодо зберігання майна перед ним немає.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідності до відомості про державне майно станом на 01.01.2013 року складеної за результатами проведеної інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин», але перебуває на його балансі, до державного майна, що не включене до статутного капіталу, але обліковується на балансі ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин», належить в т.ч. дизель - генератор ДГМА-48- м 2 в кількості 2 одиниць та бак ємністю 1,5 м куб. в кількості 2 одиниць (а.с.12).

Періодично ВАТ "Коломийський завод сільськогосподарських машин" здійснює інвентаризацію вказаного майна та про її результати повідомляє регіональне відділення (копія листів акціонерного товариства № 1/08 від 15.01.2013 року та № 1/111 від 09.04.2013 року (а.с.11,13) із відомостями інвентаризації державного майна.)

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області проведено перевірку стану ефективного використання та збереження державного майна, що не включене до статутного фонду ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин», але перебуває на його балансі та встановлено, що майно цивільної оборони в кількості 4 одиниць (2 дизель-генератори та 2 баки) перебувають у незадовільному стані, про що складено акт від 10.04.2013 року. та зроблено висновок, що об»єкти цивільної оборони - сховища в кількості 2 шт. (блок А, блок Б) знаходяться в незадовільному стані - затоплені. Інженерні мережі теж знаходяться в незадовільному стані. Майно цивільної оборони в кількості 4 одиниць (2 дизель-генератори та 2 баки) розміщене в сховищах і, відповідно, воно теж затоплене. Отже, вищевказане державне майно не використовується, бо знаходиться у незадовільному стані.

За результатами вищезазначеної перевірки позивачем 24.04.2013 року відповідно до Методики оцінки майна, затв. постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2003р. №1891, що визначає порядок визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, складено акт оцінки збитків, які завдано суб'єкту господарювання в особі Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області внаслідок псування майна (а.с.23-25). Зазначені акти рецензовані зав. сектором оцінки державного майна О.Терешкун, яка має право на проведення робіт з експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України, згідно сертифікату №2067 від 25.11.2000 року. Згідно вказаних актів сума збитків складає 24 836, 00 грн. (а.с.31-34).

Як вбачається із матеріалів справи, 03.07.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено листа № 11-14-01402 (а.с.35-36) щодо відшкодування державі нанесених збитків.

В матеріалах справи відсутні та не надані відповідачем в ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції докази сплати збитків на загальну суму 24 836, 00 грн.

Відповідно до пункту 4 Наказу Фонду Державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 року за № 414/3707 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно із пунктом 3.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого вищевказаним наказом № 908/68 від 19.05.1999 року, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу I Книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу I Книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань.

Пунктом 4 зазначеного Положення на Регіональні відділення Фонду державного майна України покладено обов'язок щодо звітності про стан управління державним майном, яке не ввійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, у порядку, визначеному наказом Фонду державного майна України від 09.06.1999 року № 1077 "Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій стосовно державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але залишилось у них на балансі".

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Оскільки, відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується за загальним правилом за наявності вини несправного боржника.

У цивільному праві діє припущення (презумпція) вини особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань.

Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Виходячи з цих засад має встановлюватися і наявність або відсутність вини.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення також їх внаслідок наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище -наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ч.2 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

З огляду на викладене, враховуючи те, що на відповідача покладено обов'язок щодо збереження майна - дизель - генераторів ДГМА-48-м2 в кількості 2 одиниць та баків ємністю 1, 5 м. куб. в кількості 2, дії (бездіяльність) відповідача, щодо його збереження призвели до псування останнього, судом правомірно розцінюються як протиправна поведінка відповідача, внаслідок якої позивач зазнав збитків на суму 24 836, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України часник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. (ч.2 ст.224 ГПК України).

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що власне дії скаржника щодо збереження спірного майна стали наслідком понесення позивачем збитків, а відтак, наявний причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Норма ст. 43 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть бути підтвердженні іншими засобами доказування.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, щодо неправомірності оцінки збитків спірного майна.

Щодо заперечень скаржника, що між ВАТ «Коломиясільмаш» договору зберігання майна з державним органом приватизації в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області не було укладено і відповідно жодних зобов'язань щодо зберігання майна перед ним немає, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 216 ГК України потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі, тобто обов'язок відшкодування збитків прямо випливає з положень закону, тому не потребує додаткового узгодження між сторонами договірних відносин саме право на відшкодування збитків.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2013р. у справі № 909/1075/13залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.03.2014р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

суддя Гриців В.М.

суддя Орищин Г.В.