Вирок № 37695738, 19.03.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

19.03.2014

1-КП/359/2/2014

359/516/13-К

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 19» березня 2014 р.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Криворучка І.В.

за участю прокурора Очеретяного О.Г., Фомченкова В.М., Бондаренко К.С.,

обвинуваченого ОСОБА_5,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженця м. Донецьк, українця, гр. України, освіта вища, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_2р.н., безробітного, зареєстрованого у АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого, - у скоєнні злочинів, передбачених ст.368 ч.3; ст..15 ч.2, ст..368 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у наступному:

Наказом начальника Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС № 1 - «о» від 01.03.2012 року ОСОБА_5 призначено в порядку переведення до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС на посаду заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю.

Відповідно до положення про відділ перевірок платників управління податкового контролю Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, затвердженого 12.04.12р. заступником начальника Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС, ОСОБА_5 як заступник начальника управління - начальник відділу перевірок платників податків Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС очолював відділ перевірок платників податків управління податкового контролю, відповідав за стан організації роботи відділу, повне, своєчасне і якісне виконання поставлених перед відділом завдань, який згідно вказаного положення мав функцію: проведення документальних перевірок юридичних осіб, що зокрема містила такі процедури: підготовка та оформлення наказу та письмового повідомлення про проведення документальної перевірки та/або зустрічної звірки юридичних осіб, вручення платнику податків копії наказу та письмового повідомлення про проведення документальної перевірки, проведення документальних перевірок (зустрічних звірок) юридичних осіб, оформлення результатів перевірок, підготовка та направлення податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків за наслідками проведення перевірок, складання протоколів про адміністративні правопорушення на посадових осіб платників податку - юридичних осіб та направлення їх до судових органів для внесення постанов у справах про адміністративні правопорушення, аналіз даних інформаційно-аналітичних баз ДПС, відбір платників податків для формування проекту плану-графіку перевірок з урахуванням відбору ДПС України на основі ризиків щодо несплати податків.

Перелічені повноваження свідчать про те, що ОСОБА_5 виконував організаційно-розпорядчі обов'язки та постійно здійснював функції представника влади і відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України являвся службовою особою.

В середині квітня місяця 2012 року ОСОБА_5 викликав головного бухгалтера ТОВ «Логіка-Транс» ОСОБА_6, для вручення запиту щодо надання інформації про підприємство ТОВ «Логіка-Транс» та копій документів щодо господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ «Віп Союз» за 2011 рік.

Протягом наступного робочого дня ОСОБА_6 прибула до Бориспільської ОДПІ за адресою: вул. Котляревського, 2 м. Бориспіль, Київської області, де особисто від ОСОБА_5 в його службовому кабінеті отримала зазначений запит та залишила вказане приміщення.

Через 2 дні після вказаної події головний бухгалтер ТОВ «Логіка-Трснс» ОСОБА_6 прибула із запитуваною інформацією та документами до Бориспільської ОДПІ, де ОСОБА_5, займаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ, маючи спеціальне звання - інспектор податкової служби III рангу, в силу примітки 2 до ст. 368 КК України являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи свої владні повноваження у своїх корисливих інтересах, з метою особистого незаконного збагачення, при розмові із ОСОБА_6, яка відбулася в першій половині робочого дня в його службовому кабінеті в приміщенні Бориспільської ОДПІ за адресою: вул. Котляревського, 2 м. Бориспіль, Київської області, висунув ОСОБА_6 вимогу передати йому хабара в розмірі 5 ООО грн. за не проведення податкової перевірки у ТОВ «Логіка-Транс».

Не бажаючи настання негативних наслідків у вигляді податкової перевірки та можливого застосування до ТОВ «Логіка-Транс» фінансових санкцій, ОСОБА_6 порадившись з засновником ТОВ «Логіка-Транс» ОСОБА_7, були вимушені погодитися на вимогу ОСОБА_5 надати останньому 5 000 грн. за не проведення перевірки.

Наступного дня головний бухгалтер ОСОБА_6 прийшла до робочого кабінету ОСОБА_5 на 3 поверсі Бориспільської ОДНІ Київської області ДПС, в першій половині робочого дня, де передала йому обумовлену суму грошових коштів - 5 000 грн., що знаходилися в конверті, який ОСОБА_6 поклала, за вказівкою ОСОБА_5 у верхню шухляду його робочого столу.

Таким чином, ОСОБА_5, перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС в середині квітня місяця 2012 року, о першій половині робочого дня, займаючи відповідальне становище, шляхом вимагання отримав хабара у розмірі 5 000 грн. за не проведення податкової перевірки у ТОВ «Логіка-Транс».

Сума 5 000 грн. більш ніж в 5 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є значним розміром.

Органом досудового слідства зазначені умисні дії, що виразилися в одержанні службовою особою хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої влади та службового становища, у значному розмірі, службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. З ст. 368 КК України.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що, в липні 2012 року при проведенні моніторингу даних «Автоматизована інформаційна система «Аудит» головним державним ревізором-інспектором відділу перевірки платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ ОСОБА_8 виявлено акти перевірок TOB «Biп Союз» та ТОВ Скай метр», в яких вказано, що всі операції купівлі-продажу проведених даними підприємствами визнаються не дійсними. Одним із контрагентів TOB «Biп Союз» та ТOB «Скай метр» виявилося ТОВ «Автоцентр Бориспіль», яке перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ.

У зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій між вказаними підприємствами та ТОВ «Автоцентр Бориспіль» Бориспільською ОДПІ службовим особам вручено запити № 3478/10/22-2/КТ та 3 3485/10/22-2/КТ від 12.07.12 про надання інформації по господарським відносинах із ТОВ «Скай метр» і ТОВ «Biп Союз» та її документального підтвердження.

На виконання даних запитів ТОВ «Автоцентр Бориспіль» 19.07.12р. надано до Бориспільської ОДПІ засвідчені копії необхідних документів, які, заступником начальника управління - начальником відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ ОСОБА_5 розписано для опрацювання на головного державного ревізора - інспектора ОСОБА_8

Після опрацювання наданих документів ОСОБА_8 викликала службових осіб ТОВ «Автоцентр Бориспіль» до Бориспільської ОДПІ для отримання повідомлення про проведення перевірки.

Будучи уповноваженим представником ТОВ «Автоцентр Бориспіль», ОСОБА_7, не бажаючи проведення податкової перевірки діяльності підприємства, самостійно звернувся до заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ ОСОБА_5 з метою з'ясування питань щодо проведення перевірки.

07 вересня 2012 року ОСОБА_5, займаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ, маючи спеціальне звання - інспектор податкової служби III рангу, в силу примітки 2 до ст. 368 КК України являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, використовуючи свої владні повноваження у своїх корисливих інтересах, з метою особистого незаконного збагачення, при розмові із ОСОБА_7, яка відбувалася в його службовому кабінеті в приміщенні Бориспільської ОДПІ за адресою: вул. Котляревського, 2, м. Бориспіль Київської області, висунув ОСОБА_7 вимогу передати йому хабар в розмірі 10 000 гривень за не проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль». У разі відмови в передачі хабара Бориспільською ОДПІ буде проведено позапланову документальну перевірку, на проведення якої начальником Бориспільської ОДПІ ОСОБА_9 вже підписано відповідний наказ, який ОСОБА_5 пред'явив ОСОБА_7.

Не бажаючи настання негативних наслідків у вигляді проведення позапланової податкової перевірки та можливого застосування до ТОВ «Автоцентр Бориспіль» фінансових санкцій, ОСОБА_7 вимушений був погодитися на вимогу ОСОБА_5 В такому разі останній запевнив ОСОБА_7, що перевірка проводитися не буде, а підприємству необхідно буде надати уточнені розрахунки по декларації ПДВ.

Надалі при зустрічах із ОСОБА_7 10.09.12р. та 12.09.12р. ОСОБА_5 запевнив останнього, що у разі передачі хабара в розмірі обумовленої суми перевірка ТОВ «Автоцентр Бориспіль» проводитися не буде, тим самим створюючи умови для одержання ним хабара.

При зустрічі із ОСОБА_7 в своєму службовому кабінеті в приміщенні Бориспільської ОДПІ ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправність своїх дій, а тому побоюючись бути безпосередньо затриманим при отриманні хабара, вирішив отримати грошові кошти через двох посередників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і вказав ОСОБА_7, щоб той передав грошові кошти в сумі 10 000 гривень за не проведення податкової перевірки TOB «Автоцентр Бориспіль» ОСОБА_10 В свою чергу ОСОБА_10 мав передати грошові кошти ОСОБА_11, а той віддати їх ОСОБА_5

Виконуючи вказівку про передачу грошових коштів ОСОБА_10, ОСОБА_7 зустрівся із останнім на площадці для стоянки автомобілів на трасі Київ-Харків в напрямку м. Бориспіль неподалік від АЗС «Сокар». Знаходячись в салоні свого автомобіля, ОСОБА_7 передав ОСОБА_10, який не був обізнаний із злочинним намірами ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 10 000 гривень для подальшої передачі через ОСОБА_11 ОСОБА_5 за не проведення податкової перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль».

Однак, ОСОБА_5, виконавши необхідні за його задумом дії для отримання хабара від ОСОБА_7, не закінчив вчинення злочину з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_10 був затриманий співробітниками УСБУ в Київській області.

Органом досудового слідства зазначені умисні дії ОСОБА_5, що виразилися у вчиненні закінченого замаху на одержання службовою особою хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої влади та службового становища, у значному розмірі, службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, поєднане з вимаганням хабара, кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 368 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав у повному обсязі і пояснив, що дійсно 12.07.2012р. було виписано повідомлення про надання документів стосовно «Логіка Транс». Запит ОСОБА_8 вручала ОСОБА_6. Він ОСОБА_6 роз'яснив необхідність надати уточнюючий розрахунок, що б не проводити перевірок, для цього їй необхідно принести відповідні квитанції. Через місяць, оскільки квитанції надані не були, ОСОБА_8 провела перевірку і донарахувала 26000грн. З ОСОБА_6 він у квітні 2012р. не спілкувався, запит їй не вручав, хабар у неї не вимагав і не отримував. Стосовно «Автоцентр-Бориспіль», було тако ж вручено підприємству відповідний запит. Він при цьому присутній не був. Сума заборгованості складала близько 10000грн., яку необхідно було уточнювати. На початку вересня 2012р. до нього почав приходити ОСОБА_7 і задавав питання щодо проведення перевірок, і він ОСОБА_7 пояснив про необхідність надання уточнюючих розрахунків. 07.09.2012р. знову прийшов ОСОБА_7 і він ОСОБА_7 знову сказав про необхідність надання уточнюючих розрахунків. Він повідомив про те, що перевірка буде проведена. 10.09.2012р. ОСОБА_7 приходив з жінкою, яка представилась бухгалтером, він їй знову роз'яснив відносно розрахунків. З того дня він не хотів спілкуватись з ОСОБА_7. Він вийшов з кабінету і, в коридорі його наздогнав ОСОБА_7, якому він пояснив про надання документів. ОСОБА_7 йому ще задавав питання і він зрозумів, що ОСОБА_7 надавати розрахунків не хоче, а натомість, натякає на отримання хабара. 13.09.2012р. він зайшов до себе в кабінет і там застав ОСОБА_7. Він сказав, віддати квитанції, які мав принести ОСОБА_7, ОСОБА_10, бо не хотів з ним спілкуватись. Перші покази, в прокуратурі Київської області йому надрукували, і він, без адвоката, під тиском, вимушений був їх підписати. Про ці обставини він повідомляв слідчого, під час подальших допитів. Він вважає, що у ОСОБА_7 є підстави помсти йому, оскільки його підприємства постійно працювали з фіктивними підприємствами. Коли ОСОБА_7 казав про «десятку», він вважав, що це йшла мова про донарахування податку. Коли він питав, чи ОСОБА_7 не писав ні де заяву, він мав на увазі заяву у податковий орган про перехід на спрощену систему оподаткування. З ОСОБА_6 він вперше спілкувався у липні місяці 2012р., в своєму столі він нічого не знаходив. Він казав ОСОБА_7 передати документи ОСОБА_10, але його про це не повідомляв. Чому у ОСОБА_10 були вилучені грошові кошти він пояснити не може. Ні ОСОБА_7 ні ОСОБА_10 відносно грошей він нічого не казав. ОСОБА_11 він казав, що б той, при нагоді, забрав у ОСОБА_10 документи. Щодо СМС від ОСОБА_11, він може пояснити, що вони з ним є собаководами, і ОСОБА_11 просив його знайти дешевого корму для собаки. Цифра « 10» в СМС це вартість 1 кг. Корму - 10 грн. У ОСОБА_11 не було Інтернету і він просив здійснити замовлення, бо замовлення великої партії коштує дешевше. Про місце і час зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_10 йому відомо не було. Згідно своїх посадових обов'язків, він мав право ініціювати перевірки і приймати розрахунки. По «Логіка-Транс» перевірка проводилась і було донараховані суми. ОСОБА_7 подавав йому уточнюючі розрахунки, по яких було донараховано близько 10000грн. необхідних до сплати. ОСОБА_6 заходила до кабінету ОСОБА_8, але він бачив її там лише один раз. До нього ОСОБА_7 приходив близько п'яти разів.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона, як головний бухгалтер підприємства «Логіка-транс», в травні чи в червні 2012р. за дзвінком обвинуваченого приїхала в ОДПІ і отримала запит про відносини її підприємства з підприємством «Віп-Союз». Через 2-3 дні вона приїхала в ОДПІ з інформацією. Вона вела розмови з обвинуваченим. Він їй сказав, що їм треба буде платити податок на прибуток і буде перевірка. Вона його спитала про те, чи можливо якось уникнути перевірки і обвинувачений їй озвучив цифру 5000 грн., тоді вони не будуть проводити перевірку. Вона на роботі повідомила про це керівника - ОСОБА_7, він дав їй гроші і вона приїхала до обвинуваченого. В цей час він стояв біля вікна, а вона поклала конверт з грошима у шухлядку столу. Про цю обставину органи внутрішніх справ вона повідомила, як її попросили, десь у жовтні 2012р. Ініціатором розмови про грошові кошти була вона. Порядок та час надання коштів не обумовлювався, ніхто нічого конкретно від неї не вимагав, ніякими наслідками не погрожував. ОСОБА_7 передав їй кошти в конверті, вона їх не перераховувала, які там були купюри вона не знає. При цьому вона знає, що коштів з рахунку підприємство не знімало. Коли вона клала кошти в шухляду столу, обвинувачений був у кабінеті сам. Коли вона клала гроші, про них розмова не йшла. Чи спостерігав за її діями обвинувачений, коли вона клала гроші, вона не пам'ятає. Перевірка, поки вона працювала - до листопада 2012р. - не проводилась. Інші перевірки податковою проводились. Про скоєння злочину її попросили повідомити у Київській прокуратурі. Обвинувачений їй не казав, що інформацію необхідно надавати особисто йому. Коли ОСОБА_7 дізнався про те, що необхідно надати кошти, він не збирався звертатись ні до кого з відповідною заявою. Вона не казала обвинуваченому, що залишила гроші. Заяву в прокуратурі вона писала під диктовку співробітника прокуратури, її ініціативи у цьому не було. Вимоги ОДПІ про надання запиту були законними.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала в Бориспільській ОДПІ у відділі перевірок платників податків. Вони, за необхідністю, надавали запити на підприємства для надання необхідної інформації. Начальником відділу був обвинувачений. ТОВ «Логіка-Транс» - це підприємство, якому надавали запит на надання інформації. Цей запит готувала вона, а підписувався заступником начальника ОДПІ. Особисто вона нікого до ОДПІ по цьому запиту не викликала. Підприємство надало відповідь на запит. Після ознайомлення з відповіддю вона зробила висновок, що потрібно було подати уточнюючі розрахунки, або проводити перевірку. Керівництвом підприємства було повідомлено про надання уточнюючого розрахунку і тому перевірку вирішили не проводити. Це рішення приймав начальник ОДПІ. Був підписаний наказ на проведення перевірки, але зареєстрований він не був. Готувала наказ вона у вересні 2012р., але не зареєструвала, оскільки обвинувачений їй сказав, що буде подано уточнюючий розрахунок. Якщо наказ не зареєстрований, то формально його немає. Вона показувала обвинуваченому, що наказ є і він весь час був у неї. Вона особисто бачила, як ОСОБА_7 спілкувався з обвинуваченим, про що була розмова їй не відомо. Після цього спілкування їй повідомили, що перевірка проводитись не буде. В подальшому незареєстрований наказ вона випадково порвала, коли прибирала у себе на столі зайвий матеріал. Якби необхідно було проводити перевірку підприємства, то необхідно було готувати новий наказ, в якому зазначаються строки перевірки. До знищення наказу обвинувачений не має відношення. Спеціального архіву для не зареєстрованих наказів немає.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що весною - влітку 2012р. у підприємстві було призначено перевірку та викликана в ОДПІ головний бухгалтер ОСОБА_6. Після повернення з податкової вона повідомила, що можна уникнути перевірки, якщо заплатити 5000грн. Він дав їй гроші і питання було закрите. Через місяць - півтора знову було призначено перевірку. Після цього біла призначена перевірка на інше підприємство. Знову ходила ОСОБА_6, але він сказав, що грошей давати не буде. Після цього було призначено перевірку на «Автоцентр-Бориспіль». Він з цього приводу звернувся до своїх знайомих в Податкову у м.Києві, а потім - до своїх знайомих з СБУ, щоб вплинули на ОДПІ для не проведення перевірки. Вони йому запропонували написати заяву, що він і зробив, трохи під тиском. 5000 грн. йому повернуті не були, їх подальшою долею він не цікавився, ніякої шкоди йому цим не заподіяно. У ТОВ «Логіка-Транс» він є засновником, а у ТОВ «Автоцентр-Бориспіль» діє за дорученням. З ОДПІ завжди були нормальні відносини. Єдине, що йому, як ПП було виписано штраф, він 5 років судився з податковою і виграв справу у ВАСУ. ОСОБА_6 казала йому, що зустрічалась з обвинуваченим, який сказав їй про гроші. Коли вона відносила інформацію в ОДПІ, йому не відомо, з ким вона спілкувалась. Гроші він вирішив віддати відразу. Якими купюрами він давав кошти, він не пам'ятає, зі слів ОСОБА_6 він знає, що гроші вона передала обвинуваченому. Про обставини цього він знає з її слів. Директора ТОВ «Логіка-Транс» про це він спочатку до відома не ставив. Причиною повідомлення про цей епізод стало те, що він не хотів повідомляти. Заяву про скоєний злочин він писав за порадою працівників СБУ. У нього була можливість відмовитись від написання цієї заяви. Працівники СБУ обіцяли йому поговорити з обвинуваченим, що б не було перевірки. Працівники СБУ при цьому надали йому спецзасоби, а саме - диктофон - для проведення запису розмови, який належав СБУ, ніякими документами це не оформлялось. Запис з диктофону працівники СБУ в його присутності не прослуховували. ОСОБА_6 йому казала, що заяву написати її примусив слідчий. У ТОВ «Автоцентр-Бориспіль» відносини з податковою були нормальні, планових перевірок не було, була непланова перевірка. Вони хотіли уникнути цієї перевірки. Він пішов у ОДПІ, у зв'язку з направленням на перевірку, і зустрівся з обвинуваченим і розмовляв з ним у його кабінеті. Обвинувачений повідомив, що підприємству необхідно надати додаткові документи, які він не надав. Підприємству планувалось виписати штраф. Обвинувачений написав на папірці 10000, показав йому і викинув. Він, чи ОСОБА_6, повинні були віддати ці гроші обвинуваченому. Він вирішив не передавати, і звернувся до своїх знайомих в СБУ, що б вони вирішили в усному порядку це питання з обвинуваченим. Його знайомі запропонували йому написати заяву, що з нього вимагають ці кошти. Він написав заяву, працівники СБУ йому видали кошти для передачі обвинуваченому. Перший раз йому передали 5000 грн. для передачі, він підійшов до обвинуваченого, але той не взяв і сказав, що б він приніс повну суму. Обвинувачений сказав передати повну суму ОСОБА_10. Він вийшов з податкової, набрав по телефону ОСОБА_10 і сказав, що він повинен віддати йому гроші. ОСОБА_10 був здивований цим. ОСОБА_10 зателефонував його кум - ОСОБА_11, і сказав, що це для нього. Він зустрівся з ОСОБА_10 на автозаправці, домовившись про це по телефону. Під час зустрічі він передав ОСОБА_10 гроші, які були, на його думку, в конверті. ОСОБА_10 не встиг прийняти гроші, бо був затриманий працівниками СБУ. ОСОБА_10 ОСОБА_11 казав, що йому передадуть якісь документи. Він казав ОСОБА_10, кому призначені гроші. Момент затримання відбувся в автомобілі. При цьому він поклав грошові кошти на панель перед ОСОБА_10, в кишеню він їх не ховав. Кошти в його присутності не перераховували. У ОСОБА_10 вилучали кошти з проведенням відео зйомки. Чи були присутні поняті він не пам'ятає. При врученні йому 5000грн. поняті не були присутні, лише працівники СБУ, він розписувався у протоколі. При ньому ці кошти не перераховували, копіювали. Він не бачив, чи помічали купюри працівники СБУ. Суму 10000 грн. він також не перераховував, при цьому понятих не було.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого він знає давно, як і ОСОБА_11. 12 чи 13 вересня 2012р. йому зателефонував ОСОБА_11 і попросив у ОСОБА_7 забрати документи. Він зателефонував ОСОБА_7 і запитав, які документи він повинен передати. Біля 12 години дня йому зателефонував ОСОБА_7 і сказав, що необхідно зустрітись, що б передати документи. Він сказав, що знаходиться на АЗС, на Бориспільській трасі. Він приїхав, ОСОБА_7 вже його чекав. Він сів у машину до ОСОБА_7, той дав йому конверт і відкрив його. В конверті були гроші. Він зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що в конверті гроші. ОСОБА_11 сказав, що б він забрав, а ввечері вони йому все пояснять. Після цього його зразу було затримано. Перед цим ОСОБА_7 йому розповідав, що обвинуваченому платив 5000 грн., але перевірки продовжуються. Потім ОСОБА_7 казав, що обвинувачений ще з нього вимагав гроші. Юрист, який у нього працює, допомагав ОСОБА_7 у роботі. ОСОБА_7 просив, що б його юрист допоміг йому у цьому питанні і він дав номер телефону юриста. ОСОБА_7 постійно користувався допомогою його юриста. Йому в СБУ показували відео, де ОСОБА_7 заносив обвинуваченому кошти, і той сказав, що б віддав через нього. Ні ОСОБА_11, ні ОСОБА_7 не казали йому, які документи необхідно забрати. Гроші він спочатку тримав у руках, а потім поклав на торпеду автомобіля. Коли його витягли з автомобіля працівники СБУ, гроші залишились в салоні. Йому було відомо, що на той час податковою проводились перевірки підприємства ОСОБА_7, і йому було відомо, що ОСОБА_7 необхідно передати документи для перевірки. Коли у нього вилучали кошти, ОСОБА_7 знаходився в автомобілі. На місці, у присутності свідків, перераховували кошти, переписували номера. Також здійснювалась відео фіксація. Протокол, який складався на місці, був написаний від руки. Свої пояснення він писав власноручно. В надрукованих документах він ставив підписи в СБУ.

Свідок ОСОБА_11, в присутності свого адвоката, в судовому засіданні пояснив, що він давно знає обвинуваченого, з яким у нормальних стосунках. Він зустрічався з обвинуваченим і той, 12.09.2012р., попросив його забрати якісь документи у ОСОБА_10. Він цьому не придав значення і погодився. Конкретні дата, місце і час передачі документів встановлено не було, він повинен був передати документи при нагоді. Він писав ОСОБА_10 СМС про це. ОСОБА_10 питав про те, що це за документи, він відповів, що знає. Коли він був у м.Києві, ОСОБА_10 йому зателефонував. Він не пам'ятає суть розмови, бо в цей час його зупиняв інспектор ДАІ, за розмови по мобільному телефону під час керування автомобілем, і він відповідав машинально, що б швидше покласти слухавку. Ні з ким про гроші ніякої мови не було. Він обмінювався з обвинуваченим СМС повідомленнями, щодо закупівлі кормів для собак, оскільки обидва їх утримують. Обвинувачений казав, що у нього склались неприязні відносини з ОСОБА_7, і він не хоче з ним зустрічатись.

Судом в судовому засіданні були оголошені письмові матеріали провадження:

Том 1 кримінального провадження.

Акт огляду (а.п.77-79), даними якого підтверджено проведення огляду диктофону, на якому ОСОБА_7 фіксував розмову з обвинуваченим, під час якої йшла розмова про необхідність сплатити «десятку». При цьому суд звертає увагу, що зазначений акт складено у відсутність понятих, без зазначення часу його складання.

Протокол огляду грошових коштів (а.п.80-107), даними якого підтверджено проведення огляду грошових коштів, які передавались ОСОБА_7, та на двох купюрах робились помітки люмінесцентною фарбою. При цьому суд звертає увагу на те, що у вступній частині протоколу відсутні дані щодо понятих, у додатку до протоколу відсутній підпис особи, яка склала протокол.

Протокол огляду місця події (а.п.108-111), даними якого підтверджено обставини вилучення у ОСОБА_10 грошових купюр. При цьому суд звертає увагу, що під час складання зазначеного протоколу фактично проводився огляд особи, відбирались її пояснення, також в кінці протоколу відсутні дані щодо додатків - відеозапису, конверту, тощо. Крім того, в протоколі зазначено, що грошові купюри вилучені з кишені ОСОБА_10, хоча з пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які вони дали у судовому засіданні, вбачається, що грошові кошти були вилучені з салону автомобіля.

Протокол перегляду відеозапису (а.п.112), даними якого підтверджено проведення перегляду відеозапису проведеного під час затримання ОСОБА_10, та огляду місця події. При цьому суд звертає увагу на те, що зазначений відеозапис не був зазначений у якості додатку до протоколу огляду місця події.

Постанову про прийняття справи до свого провадження (а.п.25), даними якої підтверджено порушення кримінального провадження відносно обвинуваченого.

Постанову про відновлення досудового слідства (а.п.26), даними якої підтверджено, що досудове слідство по провадженню було поновлено 01.11.2012р. після зупинення 22.10.2012р. у зв'язку з хворобою обвинуваченого.

Постанова про порушення клопотання про продовження досудового слідства (а.п.27-30) даними якої підтверджено, що строк досудового слідства по провадженню було продовжено прокурором Згуровського району Київської області до 3-х місяців, 09.11.2012р. до 13.12.2012р. При цьому суд звертає увагу на те, що дане рішення прокурора відсутнє у реєстрі матеріалів досудового розслідування, крім того, в постанові йде мова про те, що строк досудового розслідування закінчився 13.11.2012р., хоча зазначені обставини, станом на 09.11.2012р. ще не могли існувати.

Клопотання про продовження строку досудового слідства від 17.12.2012р. (а.п.31-38), даними якого підтверджено звернення з клопотанням прокурора про продовження строку досудового слідства. При цьому суд звертає увагу на те, що у тексті клопотання йдеться про те, що строк досудового слідства по кримінальному провадженню було продовжено 23.11.2012р., а не 19.11.2012р. Також відсутні дані щодо дат 09.11.2012 р., та 19.11.2012р., коли продовжувались строки досудового слідства. Крім того відсутні дані про те, що 22.10.2012р. досудове розслідування по провадженню зупинялось, та дані про відновлення досудового слідства.

Заперечення адвоката на клопотання про продовження строку досудового розслідування (а.п.39-41), в яких були викладені всі мотиви заперечень.

Постанова про відмову в задоволенні заперечення (а.п.42-43), даними якої підтверджено відсутність підстав для задоволення заперечень. При цьому суд звертає увагу, що в даній постанові йде мова щодо продовження строків досудового слідства саме 19.11.2012р.

Постанова про продовження строку досудового розслідування (а.п.44-53), даними якої підтверджено продовження строку досудового розслідування. При цьому суд звертає увагу на те, що в зазначеній постанові відсутні дані про зупинення строків досудового слідства.

Заява від ОСОБА_7 (а.п.72-73), даними якої підтверджено його звернення до СБУ про здійснення, на його думку, вимагання в нього хабара обвинуваченим. При цьому суд звертає увагу на те, що дана заява, згідно до пояснень свідка ОСОБА_7, які були ним надані у судовому засіданні, була йому надиктована співробітниками СБУ, крім того, в заяві йшла мова про те, що диктофон його власний, хоча в судовому засіданні він пояснив, що диктофон надали йому працівники СБУ. Тобто, проведення запису, за допомогою цього звукозаписуючого пристрою, відбулось після надання диктофону свідку ОСОБА_7 працівниками СБУ, до його звернення з відповідною заявою, та використовувався неповноважною особою. Також, в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що вимагання хабара у нього відбулось до початку проведення запису. Крім того, в заяві свідок ОСОБА_7 зазначає, що вимагання хабара обвинуваченим у нього, мало місце у червні 2012р. Зазначені обставини в обвинувальному акті відображення не знайшли.

Заява про скоєння злочину від 09.10.2012р. (а.п.175), даними якої підтверджено звернення до Прокуратури Київської області про вимагання хабара обвинуваченим у травні-червні 2012р.

Заява від ОСОБА_6 про скоєння злочину від 09.10.2012р. (а.п.176), даними якої підтверджено звернення ОСОБА_6 до прокуратури про передачу нею обвинуваченому хабара у травні-червні 2012р. за не проведення податкової перевірки. При цьому суд звертає увагу на те, що, згідно до пояснень свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_6, які вони дали у судовому засіданні, зазначені заяви були написані ними не добровільно, під диктовку працівників прокуратури.

Протоколи про проведення оперативно розшукових заходів та застосування технічних засобів (а.п.230-234), даними яких підтверджено, проведення таких заходів. При цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відсутнє зазначення часу початку та закінчення складання протоколу. Крім того в зазначених протоколах відсутні дані про те, що між фігурантами відбувалась розмова про грошові суми. Також в протоколах відсутні посилання на диски та додатки до цих протоколів.

Том 2 кримінального провадження.

Протокол обшуку (а.п.4-5), даними якого підтверджено проведення обшуку та вилучення документів в Бориспільській ОДПІ.

Витяги з наказів, службових записок, характеристики обвинуваченого (а.п.8,10,34,37,63,87,89,98), даними яких підтверджується заохочення обвинуваченого за місцем роботи, присвоєння спеціальних звань, зняття дисциплінарних стягнень.

Лист прокуратури Згурівського району Київської області від 29.12.2012р. (а.п.181) даними якого підтверджено звернення до Бориспільської ОДПІ з запитом на інформацію.

Відповідь на лист, табель виходу на роботу (а.п.182, 184-185), даними яких підтверджено, що обвинувачений перебував у відпустці та на лікарняному з 03.05.2012р. по 13.06.2012р. включно.

Том 3 кримінального провадження.

Протокол виїмки (а.п.2-3), даними якого підтверджено проведення виїмки документів в Бориспільській ОДПІ та наявність документів щодо проведення перевірок підприємств м.Бориспіль та Бориспільського району.

Том 4 кримінального провадження.

Протокол виїмки та огляду (а.п.4-9, 27-28) даними якого підтверджено наявність документів щодо перевірки, зокрема, ТОВ «Скай-Метр». При цьому суд звертає увагу на ті обставини, що в даних документах відсутні посилання на підприємства, зазначені в обвинувальному акті.

Акт ДПС у Київській області (а.п.97-106), якими підтверджено його складання 19.10.2012р., та ті обставини, що акти перевірок складались у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідь Бориспільської ОДПІ на запит прокуратури (а.п.108-109), даними якої підтверджено, що проведення перевірок підприємств м.Бориспіль та Бориспільського району, та повідомлено про проведені донарахування.

Лист СБУ щодо надання інформації (а.п.159), даними якого підтверджено використання обвинуваченим номерів мобільного зв'язку.

Інформація щодо трафіку вхідних та вихідних дзвінків (а.п.185), даними яких підтверджено існування телефонних контактів та СМС спілкування обвинуваченого з іншими особами 12-13.09.2012р.

Том 5 кримінального провадження.

Лист щодо проведення експертизи та висновки експерта (а.п.6-17), даними якого підтверджено наявність на грошових купюрах написів люмінесцентною фарбою, на марлевих тампонах змивів з рук ОСОБА_10 слідів цієї фарби не виявлено.

Висновок експерта (а.п.25-33), даними якого підтверджено, що грошові купюри, надані експерту є справжніми.

Висновок експерта (а.п.46-51), даними якого підтверджено, що на вилучених в Бориспільській ОДПІ роз'єднаних клаптиках паперу знаходився наказ про проведення перевірки. При цьому суд звертає увагу на те, що згідно до показів свідка ОСОБА_8, які вона дала в судовому засіданні, цей наказ був підготований нею, підписаний у керівництва, та не зареєстрований належним чином, тобто не набув чинності. В подальшому він був нею помилково знищений, як не потрібний.

Протокол огляду предметів (а.п.57-116), даними якого підтверджено, проведення огляду раніше вилучених предметів, також існування телефонних розмов та СМС повідомлень між обвинуваченим, та свідком ОСОБА_11, зокрема СМС повідомлення від ОСОБА_11 : «Скільки там повинно бути гривень, напиши СМС».

Протокол огляду речей та документів (а.п.118-120), даними якого підтверджено, проведення огляду, зокрема мобільні телефони обвинуваченого і в якому збереглось СМС повідомлення, адресоване свідку ОСОБА_11 від 15-19 год. 13.09.2012р. з цифрами « 10». При цьому суд звертає увагу на те, що в цих слідчих діях, як і в інших, беруть участь одні й ті ж поняті, один з яких мешкає у м.Києві, а інший у с.м.т.Згурівка Київської області.

Протокол огляду (а.п.124-132), даними якого підтверджено проведення огляду електронного носія інформації - диктофону, на якому записані розмови між свідком ОСОБА_7 та обвинуваченим.

Том 6 кримінального провадження.

Постанова про продовження строків досудового слідства від 19.11.2012р. (а.п.125-128), даними якої підтверджено продовження строків досудового слідства прокурором Згурівського району Київської області до 27.12.2012р. При цьому суд звертає увагу на те, що дана постанова знаходиться у томі №6, хоча всі інші аналогічні документи знаходяться у томі №1.

Лист ОДПІ (а.п.173), даними якого підтверджено, що обвинувачений є службовою особою в розумінні примітки до ст.364 КК України.

Повідомлення про закінчення досудового слідства (а.п.178), даними якого підтверджено повідомлення адвоката ОСОБА_1 про ці обставини. При цьому суд враховує те, що адвокат ОСОБА_1 заперечує відносно отримання цього повідомлення.

Клопотання адвоката та відмова в задоволенні заявленого клопотання (а.п.179-183, 184-185), даними яких підтверджується те, що адвокати обвинуваченого просили закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України, та відмова у задоволенні цього клопотання. При цьому суд звертає увагу на те, що в цей час захистом обвинуваченого оскаржувалась постанова про порушення кримінальної справи у Згурівському районному суді Київської області.

Клопотання адвоката та відмова в задоволенні заявленого клопотання (а.п.188, 189), даними якого підтверджено про повідомлення адвоката ОСОБА_1 про завершення досудового слідства, та прохання призначити дати ознайомлення з матеріалами провадження.

Клопотання адвокат та постанова про відмову в заявленому клопотанні (а.п.192-194), даними яких підтверджено, що захист просив відкласти ознайомлення з матеріалами провадження до отримання рішення Згурівського районного суду Київської області щодо постанови про порушення кримінального провадження відносно обвинуваченого.

Ухвала Апеляційного суду Київської області від 13.11.2012р. (а.п.213-215), даними якої підтверджено, що постанову Згурівського районного суду Київської області про залишення без задоволення скарги адвоката обвинуваченого на постанову про порушення кримінального провадження було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до того ж суду.

Постанова Згурівського районного суду Київської області від 27.11.2012р. (а.п.217-218), даними якої підтверджено, що постанову слідчого прокуратури Згурівського району Київської області Норець О.В. від 10.10.2012р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст..368 ч.3 КК України - скасовано. Зазначена постанова є чинною. При цьому суд звертає увагу на те, що незважаючи на існування зазначеної постанови, обвинуваченому за одні й ті ж дії, повторно, було пред'явлено підозру у скоєнні даного кримінального правопорушення, слідчим було складено обвинувальний акт з обвинуваченням ОСОБА_5 за ст.368 ч.3 КК України, (по епізоду зі свідком ОСОБА_6), та матеріали спрямовані до суду.

Том 7 провадження.

Скарги на рішення прокурора в кримінальному провадженні (а.п.30-35, 46-50), даними яких підтверджено те, що захистом обвинуваченого зверталась увага прокурора на невідповідності при оформленні процесуальних документів та відсутність належного реагування на це з боку прокуратури.

Ухвала Апеляційного суду Київської області від 28.12.2012р. (а.п.64-67), даними якої підтверджено, що апеляцію прокурора на постанову Згурівського районного суду Київської області від 27.11.2012р. залишено без задоволення. При цьому суд звертає увагу на те, що слідчим повторно з тих самих підстав по тих же самих обставинах 17.12.2012р. було внесено повідомлення про скоєний злочин до Єдиного реєстру.

Витяг з протоколу судового засідання Згурівського районного суду Київської області (а.п.72) даними якого підтверджується, що слідчий у судовому засіданні зазначив ту обставину, що термін закінчення досудового слідства по цьому кримінальному провадженню, з урахуванням зупинення провадження - 23.11.2012р.

Клопотання адвоката (а.п.74-75) згідно якого адвокат просить закрити провадження на підставі ст..284 ч.1 п.3.

Суд проаналізував та оцінив надані докази і дійшов наступного висновку що досудовим слідством ОСОБА_5 безпідставно притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.368 КК України.

Досудовим слідством не встановлено час отримання хабара обвинуваченим від свідка ОСОБА_6, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що вказані події відбулись в середині квітня 2012р. При цьому свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в своїх заявах до правоохоронних органів, та під час допиту в суді зазначили, що подія мала місце в травні-червні 2012р.

Згідно до оголошених в судовому засіданні матеріалів провадження, ОСОБА_5 в цей період часу перебував на лікарняному та у черговій щорічній відпустці. А тому фізично не міг приймати участь у інкримінованих йому діях. Жодних доказів того, що зазначена подія відбулась у середині квітня 2012р. обвинуваченням суду не надано.

Встановлення часу скоєння злочину є необхідною ознакою об'єктивної сторони злочину, а тому її відсутність тягне за собою дефект об'єктивної сторони злочину.

Крім того, жодними доказами, окрім пояснень самої свідка ОСОБА_6, які вона дала у судовому засіданні, не підтверджується обставини вимагання та надання обвинуваченому хабара. Також, згідно до тих же показів, свідок не перераховувала грошові кошти, які вона передавала обвинуваченому та не знає які були купюри. З цього суд робить висновок про неможливість встановити фактичний розмір коштів, які ОСОБА_6, з її слів, передавала обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_5 на досудовому слідстві і в судовому засіданні заперечив факт вимагання та отримання хабара від свідка ОСОБА_6

Згідно до вимог ст..62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а тому суд не може припускати максимальний граничний розмір суми, та обставини її надання обвинуваченому. Крім того, всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого.

Також захистом обвинуваченого, на досудовому слідстві було оскаржено до суду постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за цим епізодом. 27.11.2012р., Постановою Згурівського районного суду Київської області, зазначена постанова про порушення кримінальної справи від 10.10.2012р. була скасована, як незаконна. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.12.2012р. зазначена постанова суду була залишена без змін.

Незважаючи на це, слідчим, повторно, без достатніх підстав, 17.12.2012р. було внесено повідомлення про скоєний злочин, відносно якого існували рішення судів першої та апеляційної інстанції, до Єдиного Державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

На підставі наведеного, суд вважає що, згідно до вимог ст..284 ч.1 п.1 КПК України судом встановлена відсутність події зазначеного кримінального правопорушення і, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст..368 ч.3 КК України підлягає закриттю, а ОСОБА_5 підлягає виправданню за цією статтею обвинувачення.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що дійсно Наказом начальника Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС № 1 - «о» від 01.03.2012 року ОСОБА_5 призначено в порядку переведення до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС на посаду заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю.

Відповідно до положення про відділ перевірок платників управління податкового контролю Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, затвердженого 12.04.12р. заступником начальника Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС, ОСОБА_5 як заступник начальника управління - начальник відділу перевірок платників податків Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС очолював відділ перевірок платників податків управління податкового контролю, відповідав за стан організації роботи відділу, повне, своєчасне і якісне виконання поставлених перед відділом завдань, який згідно вказаного положення мав функцію: проведення документальних перевірок юридичних осіб, що зокрема містила такі процедури: підготовка та оформлення наказу та письмового повідомлення про проведення документальної перевірки та/або зустрічної звірки юридичних осіб, вручення платнику податків копії наказу та письмового повідомлення про проведення документальної перевірки, проведення документальних перевірок (зустрічних звірок) юридичних осіб, оформлення результатів перевірок, підготовка та направлення податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків за наслідками проведення перевірок, складання протоколів про адміністративні правопорушення на посадових осіб платників податку - юридичних осіб та направлення їх до судових органів для внесення постанов у справах про адміністративні правопорушення, аналіз даних інформаційно-аналітичних баз ДПС, відбір платників податків для формування проекту плану-графіка перевірок з урахуванням відбору ДПС України на основі ризиків щодо несплати податків.

Перелічені повноваження свідчать про те, що ОСОБА_5 виконував організаційно-розпорядчі обов'язки та постійно здійснював функції представника влади і відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України являвся службовою особою.

В липні 2012 року при проведенні моніторингу даних «Автоматизована інформаційна система «Аудит» головним державним ревізором-інспектором відділу перевірки платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ ОСОБА_8 виявлено акти перевірок TOB «Biп Союз» та ТОВ Скай метр», в яких вказано, що всі операції купівлі-продажу проведених даними підприємствами визнаються не дійсними. Одним із контрагентів TOB «Biп Союз» та ТOB «Скай метр» виявилося ТОВ «Автоцентр Бориспіль», яке перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ.

У зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій між вказаними підприємствами та ТОВ «Автоцентр Бориспіль» Бориспільською ОДПІ службовим особам вручено запити № 3478/10/22-2/КТ та 3 3485/10/22-2/КТ від 12.07.12р. про надання інформації по господарським відносинах із ТОВ «Скай метр» і ТОВ «Biп Союз» та її документального підтвердження.

На виконання даних запитів ТОВ «Автоцентр Бориспіль» 19.07.12р. надано до Бориспільської ОДПІ засвідчені копії необхідних документів, які заступником начальника управління - начальником відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ ОСОБА_5 розписано для опрацювання на головного державного ревізора - інспектора ОСОБА_8

Після опрацювання наданих документів ОСОБА_8 викликала службових осіб ТОВ «Автоцентр Бориспіль» до Бориспільської ОДПІ для отримання повідомлення про проведення перевірки.

Будучи уповноваженим представником ТОВ «Автоцентр Бориспіль», ОСОБА_7, не бажаючи проведення податкової перевірки діяльності підприємства, самостійно звернувся до заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ ОСОБА_5 з метою з'ясування питань щодо проведення перевірки, та уникнення її проведення.

07.09.2012 року ОСОБА_5, займаючи посаду заступника начальника управління - начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бориспільської ОДПІ, маючи спеціальне звання - інспектор податкової служби III рангу, в силу примітки 2 до ст. 368 КК України являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи свої владні повноваження, при розмові із ОСОБА_7, яка відбувалася в його службовому кабінеті в приміщенні Бориспільської ОДПІ за адресою: вул. Котляревського, 2, м. Бориспіль Київської області, пояснив ОСОБА_7 про необхідність сплати донарахованих сум у розмірі 10 000 грн. У разі відмови в проведенні проплати, Бориспільською ОДПІ буде проведено позапланову документальну перевірку, на проведення якої начальником Бориспільської ОДПІ ОСОБА_9 вже підписано відповідний наказ, який ОСОБА_5 пред'явив ОСОБА_7 Зазначені обставини ОСОБА_7 сприйняв, як вимогу передати ОСОБА_5 хабар в розмірі 10 000 гривень за не проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль».

Не бажаючи настання негативних наслідків у вигляді проведення позапланової податкової перевірки та можливого застосування до ТОВ «Автоцентр Бориспіль» фінансових санкцій, ОСОБА_7 вирішив погодитись на вимогу ОСОБА_5 про проведення проплат донарахованих сум, (сприймаючи це, як вимогу у наданні хабара), оскільки в такому разі останній запевнив ОСОБА_7, що перевірка проводитися не буде, а підприємству необхідно буде надати уточнені розрахунки по декларації ПДВ.

В подальшому ОСОБА_7 вирішив не сплачувати кошти, та, сприймаючи зазначені обставини, як вимогу ОСОБА_5 в отриманні хабара - повідомив про зазначені обставини працівників СБУ у своїй заяві.

Надалі при зустрічах із ОСОБА_7 10.09.12 та 12.09.12 ОСОБА_5 запевнив останнього, що у разі проведення проплати донарахованих сум до бюджету та надання уточнюючих розрахунків, перевірка ТОВ «Автоцентр Бориспіль» проводитися не буде.

Після декількох зустрічей з ОСОБА_7, ОСОБА_5 зрозумів, що ОСОБА_7 пропонує йому отримання хабара у розмірі 10 000 грн. за не проведення позапланової перевірки ТОВ «Автоцентр-Бориспіль», вирішив скористатись цим і, в своєму службовому кабінеті в приміщенні Бориспільської ОДПІ, ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у своїх корисливих інтересах, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи, що невиконання проплат донарахованих сум не дозволить ТОВ «Автоцентр-Бориспіль» уникнути податкової перевірки, враховуючи необізнаність ОСОБА_7 у податковому законодавстві, достовірно знаючи про те, що несплата донарахованих сум до бюджету обов'язково призведе до податкової перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль», оскільки зазначені обставини від нього особисто не залежали, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи з корисливих мотивів, вирішив заволодіти грошовими коштами у сумі 10000грн., (про які неодноразово натякав йому ОСОБА_7), заподіявши таким чином істотної шкоди охоронюваним Законом державним інтересам, що проявилось у підриві авторитету Державних податкових органів України, пов'язаного зі здійсненням діяльності спрямованої на вирішення встановлених законодавством України їх цілей та завдань, за допомогою шахрайства, шляхом обману, який полягав у здійсненні уявної впевненості ОСОБА_7 в тому, що після передачі грошових коштів податкова перевірка проводитись не буде. Але, побоюючись бути безпосередньо затриманим при отриманні грошових коштів, ОСОБА_5 вирішив отримати їх через двох посередників ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які не були обізнаними з його наміром, та вказав ОСОБА_7, щоб той передав грошові кошти в сумі 10 000 гривень, начебто за не проведення податкової перевірки TOB «Автоцентр Бориспіль», ОСОБА_10 В свою чергу ОСОБА_10 мав передати грошові кошти ОСОБА_11, а той віддати їх ОСОБА_5

Виконуючи вказівку про передачу грошових коштів ОСОБА_10, ОСОБА_7 зустрівся із останнім на майданчику для стоянки автомобілів на трасі Київ-Харків в напрямку м. Бориспіль неподалік від АЗС «Сокар». Знаходячись в салоні свого автомобіля, ОСОБА_7 передав ОСОБА_10, який не був обізнаний із злочинним намірами ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 10000 гривень для подальшої передачі через ОСОБА_11 ОСОБА_5, за не проведення податкової перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль».

Однак, ОСОБА_5, виконавши необхідні за його задумом дії для отримання грошових коштів від ОСОБА_7, не закінчив вчинення злочину з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_10 був затриманий співробітниками УСБУ в Київській області.

До цього висновку суд дійшов з наступних підстав:

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_5 та ОСОБА_7, за ініціативою останнього, в період часу з 07.09.2012р. по 13.09.2012р. мали декілька зустрічей у приміщенні Бориспільської ОДПІ. Метою цих зустрічей було пошук ОСОБА_7 шляхів уникнення проведення податкової перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль». Вимоги ОСОБА_5 про сплату донарахованих сум у розмірі 10000грн., внаслідок чого податкову перевірку можливо було не проводити, ОСОБА_7, будучи людиною не у повному обсязі обізнаною з податковим законодавством, про що він пояснював у своїх показах у судовому засіданні, не усвідомлюючи повний обсяг службових повноважень обвинуваченого, сприйняв зазначені обставини, як вимогу отримання хабара, про що він і повідомив співробітників СБУ.

ОСОБА_5, враховуючи необізнаність ОСОБА_7 у податковому законодавстві, достовірно знаючи про те, що несплата донарахованих сум до бюджету обов'язково призведе до податкової перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль», оскільки зазначені обставини від нього особисто не залежали, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи з корисливих мотивів, вирішив заволодіти грошовими коштами у сумі 10000 грн., про які неодноразово натякав йому ОСОБА_7, заподіявши таким чином істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, та проявилось у підриві авторитету Державних податкових органів України, пов'язаного зі здійсненням діяльності спрямованої на вирішення встановлених законодавством України їх цілей та завдань, за допомогою шахрайства, шляхом обману, який полягав у здійсненні уявної впевненості ОСОБА_7 в тому, що після передачі грошових коштів податкова перевірка проводитись не буде.

Саме з цією метою ОСОБА_5 попросив свого знайомого ОСОБА_11, не повідомляючи його про свої реальні наміри, отримати гроші від ОСОБА_10, якому, у свою чергу, їх мав передати ОСОБА_7

До показів обвинуваченого ОСОБА_5, які він дав у судовому засіданні, щодо того, що він, не бажаючи більше зустрічатись з свідком ОСОБА_7, сказав передати йому ОСОБА_10 документи, а не гроші суд ставиться критично, і вважає їх такими, що не відповідають дійсності.

У цьому випадку, за наявності існування обставин небажання ОСОБА_5 більше спілкуватись зі ОСОБА_7, ОСОБА_5, маючи тривалий досвід роботи у податкових органах, мав реальну можливість сказати ОСОБА_7 про необхідність подати відповідні документи через канцелярію Бориспільської ОДПІ, що і повинно було виконано у відповідності до інструкцій з діловодства.

Тому, пояснюючи ОСОБА_7 про необхідність зустрічі з ОСОБА_10 ОСОБА_5 мав на меті передачу йому саме грошових коштів, оскільки іншим шляхом від ОСОБА_7 він отримати їх не бажав, з метою уникнення можливого викриття своїх злочинних дій.

Також суд ставиться критично до показів обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11, які вони дали в судовому засіданні, що СМС повідомлення, якими вони обмінювались змісту : «Скільки там повинно бути гривень?» і « 10» стосуються вирішення питання щодо придбання кормів для собак, яких вони утримують, оскільки доказів наявності у них собак та розміщення відповідних замовлень через мережу Інтернет, про що пояснював ОСОБА_5 в судовому засіданні, учасниками процесу суду надано не було.

Крім того, суд вважає, що дії ОСОБА_11, які мали проявитись у передачі коштів, отриманих від ОСОБА_10 ОСОБА_5 не носили злочинний характер, оскільки обвинуваченням не надано суду доказів того, що ОСОБА_11 був належно проінформований ОСОБА_5 щодо незаконного характеру таких дій.

Покази, які давав ОСОБА_11 в судовому засіданні, про те, що спілкування між ним та обвинуваченим відбувались стосовно ціни на корм для собак суд вважає такими, що не відповідають дійсності, та наданими з метою створення обставин для уникнення від відповідальності ОСОБА_5, який є кумом ОСОБА_11, і з яких він знаходиться в добрих, товариських стосунках.

Згідно до вимог Постанови № 10 від 06.11.2009р. Пленуму ВСУ із змінами та доповненнями, «Про судову практику у справах про злочини проти власності» (далі Пленум), відповідно до статті 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7, звертаючись до ОСОБА_5 з метою уникнути податкової перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль», добросовісно вважав, що зазначена особа є тією службовою особою, від якої залежить позитивне вирішення питання щодо уникнення податкової перевірки. Така впевненість, як ОСОБА_7, так і досудового слідства, існувала весь час, що свідчить про ту обставину, що ОСОБА_5 було досягнуто своєї мети спрямованої на обман стосовно своїх дій і повноважень з метою незаконного отримання грошових коштів.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Добровільність дій ОСОБА_7 підтверджується тією обставиною, що ним було подано заяву до СБУ про вимагання у нього хабара обвинуваченим, після чого розпочались ОРЗ з боку працівників СБУ.

Тобто, на момент написання заяви ОСОБА_7 був у повному обсязі впевнений в тому, що обвинувачений є тією самою службовою особою, від якої залежить позитивне вирішення питання щодо не проведення податкової перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль».

За ознакою безпосередньої участі потерпілого у процесі незаконного вилучення майна ОСОБА_7 був переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, не на шкоду своїм інтересам, оскільки був впевнений, що після передачі грошових коштів ОСОБА_5 перевірка підприємства проводитись не буде. Така його переконаність була наслідком його помилкової впевненості в обсязі службових повноважень обвинуваченого, та неповідомлення обвинуваченим йому тих обставин, що після передачі коштів та несплати донарахованих сум до бюджету, податкова перевірка буде проведена, оскільки обвинувачений, в силу своїх посадових обов'язків, не має права самостійно вирішити питання щодо її не проведення, за наявності у Бориспільської ОДПІ підстав проведення такої перевірки.

З цього суд робить висновок, що добровільність в діях ОСОБА_7 по передачі грошових коштів обвинуваченому мала уявний характер, оскільки була обумовлена обманом, який суд вважає способом вчинення цього шахрайства.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Такими відомостями, на думку суду є відсутність у ОСОБА_5 відповідних повноважень по фактично одноособовому вирішенню питання щодо не проведення податкової перевірки ТОВ «Автоцентр Бориспіль» у випадку не подачі уточнюючих розрахунків та несплати донарахованих сум до бюджету, та відсутність залежності від нього службових осіб, які за своїм посадовим становищем можуть сприяти позитивному вирішенню цього питання.

Таким чином, обман з боку ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_7, у цьому випадку, мав пасивний характер.

Такі дії ОСОБА_5 призвели до помилки ОСОБА_7 щодо вигідності передачі йому грошових коштів та були причиною добровільної передачі їх обвинуваченому за посередництвом інших осіб, необізнаних з злочинними намірами ОСОБА_5

Тому за наведених обставин суд вважає, що умисел обвинуваченого був спрямований на заволодіння грошовими ОСОБА_7, шляхом обману саме в сумі 10000 (десяти тисяч) грн., що більш ніж в 250 разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян і є великими розміром.

Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.

Як встановлено в судовому засіданні, грошові кошти від ОСОБА_7 до ОСОБА_5 не перейшли з незалежних від нього причин, тому, на думку суду, в діях ОСОБА_5, які проявились у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, 190 ч.3 КК України.

Крім того, суб'єкт зазначеного злочину загальний. Шахрайство, вчинене службовою особою, якщо вона з метою обману чи зловживання довірою зловживала владою або службовим становищем, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 190 КК України і 364 КК України.

Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з її посадою.

Зловживання службовим становищем передбачає наявність взаємозв'язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях, тобто в незаконному отриманні ОСОБА_5 від ОСОБА_7 грошових коштів за дії, які обвинувачений не міг виконати в силу своїх посадових обов'язків, про що ОСОБА_7 не знав.

ОСОБА_5, при здійсненні зловживання, прагнув скористатися своїм службовим становищем начальника відділу платників податків Бориспільської ОДПІ Київської області, яке передбачає, як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов'язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає йому сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).

Вчиняючи інкриміновані йому дії всупереч інтересам служби ОСОБА_5, як службова особа Бориспільської ОДПІ, не бажав рахуватися з покладеними на нього законом та іншим нормативно-правовими актами обов'язками, діяв всупереч їм, не звертаючи увагу на службові інтереси.

З суб'єктивної сторони злочин скоєний ОСОБА_5 характеризується умисною формою вини.

Корисливий мотив є обов'язковою ознакою зловживання службовим становищем і підкреслює той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань.

В діях ОСОБА_5 вбачається наявність корисливого мотиву, що можна визначити як прагнення службової особи шляхом зловживання службовим становищем отримати незаконну матеріальну вигоду.

Суд враховує ту обставину, що грошові кошти, які мав передати ОСОБА_7 ОСОБА_5 за допомогою посередників належать державі і були надані органами СБУ під час проведення ОРД, тому матеріальної шкоди нікому заподіяно фактично не було.

На підставі наведеного суд вважає, що дії ОСОБА_5, які проявились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним Законом державним інтересам, та проявилось у підриві авторитету Державних податкових органів України, пов'язаного зі здійсненням діяльності спрямованої на вирішення встановлених законодавством України їх цілей та завдань слід кваліфікувати за ч.1 ст.364 КК України.

Досудовим слідством в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, у закінченому замаху на отримання хабара у значному розмірі, при цьому зазначаючи, що обвинувачений повинен відповідати за ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України.

Згідно до п.1 примітки до ст.368 КК України (в редакції, що діяла на час скоєння ОСОБА_5 інкримінованих йому дій, хабаром у значному розмірі вважається такий, що у п'ять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - такий, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто кваліфікація дій обвинуваченого, яка надана досудовим слідством в цій частині є помилковою.

Також, суд вважає помилковою кваліфікацію дій обвинуваченого , надану органом досудового слідства як умисні дії, що виразилися у вчиненні закінченого замаху на одержання службовою особою хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої влади та службового становища, у значному розмірі, службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, поєднане з вимаганням хабара, за ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 368 КК України.

Згідно до вимог ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно до санкції ч.3 ст..368 КК України (в редакції, що діяла на час скоєння інкримінованих ОСОБА_5 дій), визначені у диспозиції статті дії караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Згідно санкції ст.190 ч.3 КК України, визначені у диспозиції статті дії караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Згідно до санкції статті 364 ч.1 КК України, (в редакції, що діяла на час скоєння інкримінованих ОСОБА_5 дій), визначені у диспозиції статті дії караються виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе, згідно до вимог ч.3 ст.337 КПК України змінити правову кваліфікацію дій ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тому, на підставі наведеного суд дійшов висновку, що дійсно ОСОБА_5 своїми умисними діями, які проявились у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах, скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.15, 190 ч.3 КК України.

Також суд вважає, що дійсно ОСОБА_5 своїми умисними діями, які проявились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним Законом державним інтересам, та проявилось у підриві авторитету Державних податкових органів України, пов'язаного зі здійсненням діяльності спрямованої на вирішення встановлених законодавством України їх цілей та завдань скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.364 КК України.

Що стосується скарг адвокатів обвинуваченого на дії прокуратури під час проведення досудового слідства, суд вважає, що порушення, які зазначені в скаргах, частково мали місце, але ці порушення суттєво не вплинули на хід досудового слідства, яке фактично вже було завершено в зазначений захистом період.

Суд також, даючи оцінку доказам, зібраним по кримінальному провадженню, та приходячи до наведених вище висновків, враховував клопотання захисту щодо допустимості доказів.

На підставі наведеного, суд вважає ОСОБА_5 винним у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень (злочинів).

Суд вважає, що ОСОБА_5 підлягає покаранню за вчинені ним кримінальні правопорушення (злочини), іншого учасниками судового провадження суду не доведено.

При обранні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (злочинів), особу винного.

Обвинувачений скоїв кримінальні правопорушення (злочини), одне з яких є невеликої тяжкості, а одне - тяжке..

Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання де характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, вину за пред'явленим обвинуваченням не визнав, але це не є обставиною, що обтяжує його покарання, оскільки визнання чи невизнання вини обвинуваченим є лише способом захисту, за місцем попередньої роботи характеризувався позитивно, тяжких наслідків від скоєного не настало і не могло настати, оскільки грошові кошти, які мав намір отримати обвинувачений, були виділені СБУ в межах здійснення ОРД, на цей час за місцем попередньої роботи не прцює.

Згідно до вимог ч.2 ст.66 КК України суд при призначенні покарання може визнати такими, що його пом'якшують покарання обвинуваченого і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Тому суд вважає відсутність реального заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_7 діями обвинуваченого, та ту обставину, що обвинувачений на цей час звільнений з органів Державної податкової служби, тобто істотно змінилась обстановка, яка сприяла скоєння ним цих злочинів і робить неможливим скоєння подібних злочину з встановлених судом підстав у майбутньому - є обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення (злочину).

Обставин, що згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

На підставі наведеного суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, до нього можливе застосування ст..75 КК України, при цьому поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Крім того, під час досудового розслідування цього кримінального провадження, було проведено низку експертиз, вартість яких підлягає стягненню з обвинуваченого на користь Держави.

Речові докази по провадженню: - 2 мобільних телефони «НОКІА» - повернути власнику ОСОБА_5;

Тампони із змивами з кінцівок обох рук ОСОБА_10, та клаптики паперу, які становлять ціле 3-х аркушів паперу документів - знищити;

Диктофон марки «Олімпус» - зберігати при матеріалах провадження;

Оптичний носій «Вербатім» та відеокасету «Міні ДВ» - зберігати при матеріалах провадження;

Системний блок комп'ютера «НР» інвентаризаційний №Бориспільської ОДПІ 10180256 - повернути власнику;

Грошові кошти у сумі 10000 (десять тисяч) грн., які знаходяться на зберіганні у фінансовому секторі Управління СБУ у Київській області - повернути власнику.

Арешти, накладені на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_5, постановою слідчого прокуратури с.м.т.Згурівка, Київської області від 07.11.2012р. (Т.6, а.п.5, 17) - скасувати, вилучені грошові кошти у сумі 4681 грн. 04 коп. повернути з депозитного рахунку прокуратури Київської області ОСОБА_5.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, Суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 по обвинуваченню за ст.368 ч.3 КК України, (в редакції, що діяла на час скоєння злочину), визнати невинним та виправдати.

ОСОБА_5 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.190 ч.3 КК України.

ОСОБА_5 визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ст.364 ч.1 КК України(в редакції, що діяла на час скоєння злочину).

ОСОБА_5 за ст.15 ч.2, ст.190 ч.3 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_5 за ст..364 ч.1 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах Державної Податкової служби на строк 2 (два) роки та стягнути штраф в доход Держави Україна у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 5100 (п'ять тисяч сто)грн., стягнувши ці кошти з засудженого на р/р 31112106700004, одержувач: Держбюджет м.Бориспіль, код ЗКПО 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, КБК 21081100.

На підставі ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_5 шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах Державної Податкової служби на строк 2 (два) роки та стягнути штраф в доход Держави Україна у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час винесення вироку складає 5100 (п'ять тисяч сто)грн., стягнувши ці кошти з засудженого на р/р 31112106700004, одержувач: Держбюджет м.Бориспіль, код ЗКПО 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, КБК 21081100.

На підставі ст.75, 77 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, рахуючи строк відбуття покарання з 19.03.2014 року.

ОСОБА_5 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти обв'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженця м.Донецьк, , зареєстрованого у АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2 вартість проведених судових експертиз у загальній сумі 2531 (дві тисячі п'ятсот тридцять одна) грн. 04 коп. в доход Держави, на рахунок №31112115700103 одержувач Бориспільське УДКСУ /Бориспільський район/ 24060300, код ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018

Речові докази по провадженню: - 2 мобільних телефони «НОКІА» - повернути власнику ОСОБА_5;

Тампони із змивами з кінцівок обох рук ОСОБА_10, та клаптики паперу, які становлять ціле 3-х аркушів паперу документів - знищити;

Диктофон марки «Олімпус» - зберігати при матеріалах провадження;

Оптичний носій «Вербатім» та відеокасету «Міні ДВ» - зберігати при матеріалах провадження;

Системний блок комп'ютера «НР» інвентаризаційний №Бориспільської ОДПІ 10180256 - повернути власнику;

Грошові кошти у сумі 10000 (десять тисяч) грн., які знаходяться на зберіганні у фінансовому секторі Управління СБУ у Київській області - повернути власнику.

Арешти, накладені на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_5, постановою слідчого прокуратури с.м.т.Згурівка, Київської області від 07.11.2012р. (Т.6, а.п.5, 17) - скасувати, вилучені грошові кошти у сумі 4681 грн. 04 коп. повернути з депозитного рахунку прокуратури Київської області ОСОБА_5.

На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.

Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.

Копія вироку вручається прокурору і засудженому негайно, після оголошення.

Суддя І.В.Криворучко