Постанова № 37695624, 09.01.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2014 року Справа № 814/4532/13-а

м. Миколаїв

14:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:

Первомайської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213

до відповідачів:

Селищного комунального підприємства «Затишок», вул. Комсомольська, 12-а, с. Підгородна, Первомайський район, Миколаївська область, 55222 Підгороднянської селищної ради, вул. Комсомольська, 12А, смт. Підгородня, Первомайський район, Миколаївська область, 55222

про:

стягнення податкового боргу в сумі 57840,92 грн.,

Первомайська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі – ОДПІ або позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Селищного комунального підприємства «Затишок» (надалі – Підприємство або відповідач 1) податкового боргу в сумі 57840,92 грн. В якості третьої особи ОДПІ вказала Підгороднянську селищну раду. Ухвалою від 21.11.2013 суд залучив до участі у справі в якості відповідача 2 Підгороднянську селищну раду (надалі – відповідач 2).

Відповідач 1 і відповідач 2 про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (ар. с. 82, 84, 97, 98), проте в судове засідання представників не направили, про причини їх неприбуття не повідомили, заяви про розгляд справи за відсутності представників не надали, заперечень проти позову не подали. Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

12.12.2013 позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 85).

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

в с т а н о в и в:

Відповідач 1 був узятий на облік в органах державної податкової служби 15.08.2002 за № 193, що підтверджується довідкою від 14.06.2013 № 1314271400029 (ар. с. 9).

Підприємство подало до ОДПІ «Податкові декларації з податку на додану вартість», за жовтень 2011 року, за лютий, березень і жовтень 2012 року і за січень-серпень 2013 року, в яких самостійно визначило податкові зобов’язання, які підлягають сплаті, в загальній сумі 45868 грн. (ар. с. 32-45). Як вказано у статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Підприємство у визначені строки суму податкового зобов’язання не сплатило. За несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, позивач на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахував відповідачу 1 пеню в сумі 1068,11 грн. (розрахунок суми податкового боргу, ар с. 10).

Підприємство подало до ОДПІ «Розрахунки податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин» за ІІ квартал 2012 року, за ІІІ квартал 2012, за ІV квартал 2012 року, за І квартал 2013 року і за ІІ квартал 2013 року, в яких самостійно визначило податкові зобов’язання, які підлягають сплаті, в загальній сумі 3561,98 грн. (ар. с. 46-50). Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податковий розрахунок плати за користування надрами за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Як вказано у підпункті 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку. Підприємство у встановлені строки суму податкового зобов’язання не сплатило.

Підприємство подало до ОДПІ «Податкові декларації збору: за спеціальне використання поверхневих вод та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води», за три квартали 2012 року, за півріччя 2012 року, 2012 рік, за І квартал 2013 року і за півріччя 2013 року в яких самостійно визначило податкові зобов’язання, які підлягають сплаті, в загальній сумі 3561,98 грн. (ар. с. 51-59). Пунктом 328.4 статті 328 Податкового кодексу України встановлено, що збір за спеціальне використання води сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Пунктом 328.3 статті 328 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Як вказано у підпункті 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Підприємство у визначені строки суму податкового зобов’язання не сплатило.

Підприємство подало до ОДПІ «Податкові декларації екологічного податку» за ІІІ квартал 2012 року, за ІV квартал 2012 року, за І квартал 2013 року і за півріччя 2013 року, в яких самостійно визначило податкові зобов’язання, які підлягають сплаті, у загальній сумі 613,75 грн. (ар. с. 60-63). Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. У визначені строки Підприємство зобов’язання не сплатило.

Згідно з розрахунком позивача, загальна сума податкового боргу Підприємства складає 57840,92 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов’язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов’язання є податковим боргом.

Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, позивачем 22.03.2011 була вручена відповідачу 1 податкова вимога № 22 від 11.03.2011 (ар. с. 64).

Оскільки відповідач 1 є комунальним підприємством, у якого відсутні кошти на погашення податкового боргу, позивач відповідно до норм статті 96 Податкового кодексу України, 19.03.2013 і 19.06.2013 звернувся до Голови Підгороднянської селищної ради з поданням (ар. с. 89, 90), в якому просив виділити кошти з місцевого бюджету на погашення податкового боргу Підприємства, оскільки відповідач 2 відноситься до органу виконавчої влади, якому належить майно відповідача 1 (Селищного комунального підприємства «Затишок»). Листом від 07.06.2013 відповідач 2 повідомив позивача, що кошти на погашення суми податкового боргу Підприємства відсутні (ар. с. 91). Відповідно до пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України, у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов’язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачі своїм правом не скористалися, позов не заперечили, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Підгороднянську селищну раду, вул. Комсомольська, 12А, смт. Підгородня, Первомайський район, Миколаївська область, 55222 (ідентифікаційний код 04376707) податковий борг в сумі 57 840,92 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна