Ухвала суду № 37695111, 25.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-3145/12/2170

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Шляхтицького О.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Петропак" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Петропак" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Петропак" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0002752200 від 19.04.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 50009,40 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 12502,35 грн.; № 0002972200 від 26.04.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 66930,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 16732,69 грн.; № 0003822200 від 29.05.2012 року про застосування штрафних санкцій в сумі 16732 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року товариству з обмеженою відповідальністю "Петропак" відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду, директором ТОВ "Петропак" подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Петропак" зареєстровано, як юридичну особу в травні 2010 року. Товариство перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Херсоні, є платником по податку на додану вартість (далі - ПДВ), Товариством надаються послуги з пакування та перепакування продукції ТОВ "Данон", ТОВ "Данон Дніпро".

ДПІ у м. Херсоні проведена документальна виїзна перевірка ТОВ "Петропак" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та ТОВ "СІД-МАРІНЕ" за період жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 340/22-7/37049628 від 03.04.2012 року.

У Висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

1. пп.198.1 ст.198, п. 201.1 п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за період, що перевірявся, на загальну суму 50009,40 грн.;

2. ч.1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.5 ст.215, ч.1 ст. 216, ст.ст.228, 662, 655, 656,662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ТОВ "Петропак" з ТОВ "СІД-МАРІНЕ".

Такого висновку відповідач дійшов на підставі використаного акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 518/23-2/37001628 від 07.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СІД-МАРІНЕ" щодо підтвердження господарських стосунків з платником ТОВ "ГАРАНТРЕМБУД" за період 01 жовтня 2011 року по 30 жовтня 2011 року з якого вбачається, що остання декларація ТОВ "СІД-МАРІНЕ" подана за листопад 2011 року з показниками господарської діяльності, підприємство відсутнє за юридичною адресою, тому неможливо провести зустрічну звірку, засновник та директор ОСОБА_1 є громадянином Росії та мешкає в Російській федерації.

На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення № 0002752200 від 19.04.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ на суму 50009,40 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 12502,35 грн.

В березні 2012 року фахівцем ДПІ у м. Херсоні була проведена документальна виїзна перевірка ТОВ "Петропак" з питань дотримання вимог податкового законодавства із платником податків ТОВ "МАЙВІН" за грудень 2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 467/22-7/37049628 від 03.04.2012 року.

У Висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

1. пп.198.1 ст.198, п. 201.1 п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 66930,75 грн.;

2. ч.1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.5 ст.215, ч.1 ст. 216, ст.ст.228, 662, 655, 656,662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ТОВ "Петропак" з ТОВ "МАЙВІН".

ДПІ було встановлено, що одним з постачальників послуг в грудні 2011 року є ТОВ "МАЙВІН", м. Київ. Однак, згідно бази даних АІС дане підприємство має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження.

ТОВ "МАЙВІН" не знаходиться за юридичною адресою, провести його перевірку неможливо, остання звітність по ПДВ подана за листопад 2011 року. Ці факти підтверджуються актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.03.12 № 498/22-10/36423962 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Майвін". Засновником та керівником товариства є громадянин Росії ОСОБА_3. Також, ДПІ у Печерському районі намагалась перевірити ТОВ "МАЙВІН" за період діяльності жовтень-листопад 2011 року (акт № 1024/23-6/36423962 від 27.02.2012 року), але через відсутність товариства за юридичною адресою це здійснити було неможливо. Згідно бази даних податкової служби було виявлено, що основним постачальником даного товариства у жовтні-листопаді 2011 року було ТОВ "ЗАХІД-УА", що відсутнє за юридичною адресою, засновником та директором якого є громадянин Росії ОСОБА_4, який на територію України не приїжджав, митного кордону не перетинав. Податкова служба не встановила якою особою подається податкова звітність ТОВ "ЗАХІД-УА".

На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення № 0002972200 від 26.04.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 66930,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 16732,69 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Також, згідно пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як випливає зі змісту підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт наданих послуг є витратами операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи Податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбанням товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення сум до складу податкового кредиту.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ "СІД-МАРІНЕ", позивачем надано договір із зазначеним товариством від 29.07.2011 року №29071, акти здачі-прийняття робіт (падання послуг) та податкові накладні від 17.10.2011 року №101710 на суму ПДВ 31264,20 грн., від 31.10.2011 року №103121 на суму ПДВ 18745,20 грн.

Судом також встановлено, що згідно умов договору, ТОВ "Петропак" замовило у ТОВ "СІД-МАРІНЕ" виконання робіт з перепакування продукції Замовника з метою підвищення привабливості продукції замовника для споживача і підвищення обсягів продажів продукції Замовника. До перевірки, а у подальшому до суду не надана інформація та документальне підтвердження виконання умов договору по організації виконання послуг. Не встановлено місце розташування виробничого приміщення, не надано актів прийому-передачі приміщення під проведення робіт з пакування, витратних матеріалів, не встановлено наявність виробничих, потужностей, витрат на обслуговування технологічного процесу, склад обслуговуючого персоналу, та іншу інформацію. яка підтверджує фактичне виконання робіт.

Вказані акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг) не містять інформації щодо обсягу виконаних робіт у кількісному виразі, перелік у розрізі наданих послуг, видів пакування, типу робіт та видів продукції для пакування. Додатків до актів з розрахунками вартості наданих послуг також не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт придбання товарів (послуг) у ТОВ "СІД-МАРІНЕ", і як наслідок правомірність формування податкового кредиту.

Крім того, як вбачається з акту 467/22-7/37049628 від 03.04.2012 року 01 листопада 2011 року між ТОВ "Петропак" і ТОВ "МАЙВІН" укладено договір про надання послуг з пакування та перепакування. У листопаді 2011 року ТОВ "МАЙВІН" виконав послуг на загальну суму 295620,16 грн. Послуги оплачені у повному обсязі 05 грудня 2012 року - у сумі 185819,80 грн., у т.ч. ПДВ - 30969,97 грн. та 12 грудня 2012 року - у сумі 109800,36 грн., у т.ч. ПДВ - 18300,06 грн.

09 грудня 2011 року укладено договір № 912 про зміну сторони у зобов'язанні, відповідно до даного договору виконавець ТОВ "МАЙВІН" був замінений іншим виконавцем на ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС", загальна сума невиконаних зобов'язань становить 401584,47 грн. Сторони погодили, що замовник (ТОВ "Петропак") та первинний виконавець (ТОВ "МАЙВІН") є сторонами у зобов'язаннях, що випливають з договору №1/112011 від 01.11.2011 року, замовник має перед первинним виконавцем невиконані грошові зобов'язання за фактично надані за основним договором послуги в загальному розмірі 401584,47 грн., в т.ч. ПДВ 66930,75 грн., що не відповідає даним аналітичної відомості рахунку 63, відповідно до якої заборгованості ТОВ "Петропак" перед ТОВ "МАЙВІН" на 09 грудня 2011 немає.

ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" надав позивачу послуг на суму 175802,20 грн., що підтверджується актом № 121602 від 16.12.2011 року, та на суму 225782,27 грн. за актом № 123002 від 30.12.2011 року. На підставі податкових накладних ТОВ "МАЙВІН" №123002 від 30.12.2011 року, №121602 від 16.12.2011 року позивач включив суму 66930,75 грн. до податкового кредиту декларації грудня 2011 року. Відповідачем встановлено, що документи від виконавця підписані ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС", такі первинні документи не містять повного обсягу виконаних робіт перелік яких надано, на підставі зазначених первинних документів не можливо ідентифікувати приналежність послуг з господарською діяльністю ТОВ "Петропак".

Крім того, згідно з даними автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України в розрізі контрагентів податковий кредит ТОВ "Петропак" за період грудень 2011 року не містить інформації про отримання послуг з пакування перепакування продукції від ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС".

Таким чином, Податковим органом встановлено, що позивач не декларував отримання послуг від ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС".

На спростування зазначеного ТОВ "Петропак" не надано суду документи, які б містили достатню доказовість виконання ТОВ "СІД-МАРІНЕ" та ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" робіт по пакуванню та перепакуванню, відсутні документи, по яких відбувалась передача товарів на пакування або з пакування (акти приймання або здачі продукції, тощо), документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, документи, з яких можна встановити конкретних осіб, які безпосередньо пакували товари, коло їх обов'язків, їх кількість, місце проведення робіт, кількість днів, протягом яких надавались послуги. До перевірки не надана інформація про місце розташування виробничого приміщення, оскільки позивач надавав послуги пакування ТОВ "Данон", м. Київ, так і ТОВ "Данон Дніпро", м. Херсон, не надано актів прийому-передачі приміщення під проведення робіт з пакування, витратних матеріалів. Відсутні інформація щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей до місця перепакування, їх складування, вантажно-розвантажувальних робіт, не надано документів складського обліку, перелік відповідальних осіб за облік продукції.

На підставі встановлено, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність лише актів виконаних робіт та податкових накладних не може бути беззаперечним доказом проведення самої господарської операції. Факт реальності надання послуг пакування ТОВ "СІД-МАРІНЕ" та ТОВ "ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС" позивачу є недоведеним, оскільки позивачем в ході розгляду справи не повідомлено, які конкретно особи діяли від імені цих Товариств.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним, ще не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки, під час розгляду справи, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, окрім того ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Петропак" - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: