Ухвала суду № 37693559, 16.01.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-о/333/26/14

Провадження № 333/116/14-ц

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

13 січня 2014 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Комунарського суду м. Запоріжжя із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

10.01.2014 року матеріали зазначеної справи надійшли у провадження судді Дмитрієвої М.М. Суддя вирішує питання про відкриття провадження у справі за заявою особи не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Ознайомившись із змістом заяви та додатками до неї, суд приходить до переконання, що заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України з наступних підстав.

Зокрема, ст. 246 ЦПК України встановлено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою може бути подана до суду за місцем проживання заявника. Проте, заявником до її заяви не надано доказів того, що вона проживає саме у Комунарському районі м. Запоріжжя (довідка квартального комітету тощо).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у заяві про визнання особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати особу безвісно відсутньою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти.

Всупереч вищевказаній нормі закону, в заяві відсутні відомості про місце перебування фізичної особи у місці її постійного проживання, не надані докази що підтверджують кожну обставину заяви - не надані докази щодо звернення із заявою про розшук особи, докази щодо проведення розшуку та докази щодо відсутності результатів розшуку, про що вказує заявник у заяві; не надані інші докази відсутності громадянина в місці його проживання протягом одного року (свідчення свідків, родичів, сусідів, співробітників, друзів, інформація відповідних організацій за останнім місцем проживання відсутнього - житлово-експлуатаційної організації, органів внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування, довідка з місця роботи), не зазначені обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісті.

Крім того, у заяві заявником не зазначено найменування заінтересованої особи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року).

Тому, враховуючи вище зазначене положення, положення ЦПК України щодо можливості надавати докази, які підтверджують кожну із обставин викладено в позовній заяві на наступних стадіях цивільного процесу та інтереси інших осіб, які можуть проходити по справі, як сторони або треті особи, позивачу необхідно надати до суду докази, які підтверджують всі обставини на які посилається позивач у поданій позовній заяві.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали направити заявнику

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва