Постанова № 37693312, 04.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р. Справа № 820/10617/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 820/10617/13-а

за позовом Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Приватного підприємства "Володимир"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Володимир", в якому просив: стягнути до бюджету у рахунок погашення податкового боргу кошти з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Володимир" (код 32943413), та за рахунок готівки (юридична адреса платника: вул. Горького, 136, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472) в загальному розмірі 38128,60 гривень (по авансовим внескам з податку на прибуток - 22758,0 грн. на розрахунковий рахунок 31117165700429 одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011; по земельному податку з юридичних осіб - 15370,60 грн. на розрахунковий рахунок 33210811700430, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. позовні вимоги задоволені частково, а саме: стягнуто до бюджету у рахунок погашення податкового боргу кошти з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Володимир" (код 32943413) в загальному розмірі 38128.60 грн. (тридцять вісім тисяч сто двадцять вісім гривень 60 копійок) (по авансовим внескам з податку на прибуток - 22758.0 грн. (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень 00 копійок) на розрахунковий рахунок 31117165700429 одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011; по земельному податку з юридичних осіб - 15370,60 грн. (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят гривень 60 копійок) на розрахунковий рахунок 33210811700430, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та невідповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Володимир" перебуває на податковому обліку в Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 21 травня 2004 р. за № 3152 та має податковий борг перед бюджетом всього в розмірі 38128, 60 грн.

Зазначена заборгованість складається з: податку на прибуток приватних підприємств всього в сумі 22758 грн., яка виникла на підставі самостійно поданої відповідачем до податкового органу декларації №9087445674 від 11 лютого 2013 р. з граничним терміном сплати 30 липня 2013 р., 30 серпня 2013 р. та 30 вересня 2013 р. відповідно; земельного податку з юридичних осіб у сумі 15370,60 грн., яка виникла на підставі розрахунку від 25 січня 2013 р. №9002349549 з граничним терміном сплати 30 липня 2013 р., 30 серпня 2013 р. та 30 вересня 2013 р.

На момент звернення до суду податковий борг перед бюджетом Приватного підприємства "Володимир" не погашений та складає 38128,60 грн., що також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

На підставі ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачем позивачем закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, виставлена податкова вимога форми «Ю» № 39-15 від 08 серпня 2013р. на суму 12440, 60 грн., яка 09 серпня 2013 року отримана відповідачем.

Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення до бюджету у рахунок погашення податкового боргу кошти за рахунок готівки Приватного підприємства "Володимир" є передчасними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках що , обслуговуюють такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пункт 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у Порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1244, вилучення готівки у платник податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2- 95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.

Аналіз приписів статті 95 Податкового кодексу України вказує, що при вжитті контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу платника податку законодавцем чітко визначено два шляхи здійснення цих заходів на підставі рішень суду, а саме: шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Проте нормами цієї статті не встановлено розмежувань по видам стягнення та не визначений обов'язок контролюючого органу вживати заходи про стягнення коштів за рахунок готівки лише після вжиття заходів по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках.

Наявність спеціального Порядку стягнення готівкових коштів не свідчить про розмежування законодавцем двох видів стягнення коштів, оскільки цим Порядком регламентується лише порядок виконання працівниками органу державної податкової служби судового рішення.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів за рахунок готівки відповідача помилково прийшов до висновку, що для звернення з такими позовними вимогами позивачу необхідно було спочатку здійснити стягнення коштів з рахунків відповідача у банках.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 820/10617/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою стягнути до бюджету у рахунок погашення податкового боргу кошти з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Володимир" (код 32943413) та рахунок готівки в загальному розмірі 38128.60 грн. (тридцять вісім тисяч сто двадцять вісім гривень 60 копійок) (по авансовим внескам з податку на прибуток - 22758.0 грн. (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень 00 копійок) на розрахунковий рахунок 31117165700429 одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011; по земельному податку з юридичних осіб - 15370,60 грн. (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят гривень 60 копійок) на розрахунковий рахунок 33210811700430, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.