Ухвала суду № 37693244, 13.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 124847/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2012р. у справі №2а-0370/1254/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 09.02.2012 року № 0000252302; стягнути з державного бюджету України на користь ТзОВ «Завод «Галичина» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 247010 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Завод»Галичина» витрати по сплаті судового збору в сумі 4 292 грн..

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 09 лютого 2012 року № 0000252302.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 247010 гривень 00 копійок (двісті сорок сім тисяч десять гривень нуль копійок).

Присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» судовий збір в розмірі 4292 гривні 00 копійок (чотири тисячі двісті дев'яносто дві гривні нуль копійок).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.12р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТзОВ „Завод „Галичина" відмовити.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими, а саме, матеріалами перевірки встановлено, що ТзОВ „Завод „Галичина" в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 р. (вхідний №9009297088 Луцької ОДПІ від 20.10.2011 р.) з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вхідний №9011785902 від 21.11.2011 р.) та в розрахунку суми бюджетного відшкодування за цей період задекларувало до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 247010 грн. ПДВ. Враховуючи те, що ТОВ „Завод „Галичина" по проведеній у серпні 2011 р. оплаті на суму ПДВ - 239021 грн. не підтверджено первинними бухгалтерськими документами факту виконання будівельно-монтажних робіт на вищевказаних АЗС та не підтверджено податковими накладними сформований у серпні 2011 р. податковий кредит в сумі 7989 грн. ПДВ, перевіркою з посиланням абзац „а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу зроблено висновок про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2011 р. на 247010 грн.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 (абзац „а") статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, Луцькою ОДПІ (правонаступником якої є Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Завод «Галичина» у зв'язку з поданням декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. за жовтень 2011 року та уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ, в якому заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2011 року, про що складено акт № 389/23-3/33513052 від 23.01.2012 року (т. 1, а. с. 7-23). Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Завод «Галичина» до бюджетного відшкодування за вересень 2011 року включено від'ємне значення серпня 2011 року, що виникло у зв'язку з віднесенням у серпні до податкового кредиту 247010 грн. 00 коп. ПДВ по проведеній ТзОВ «Будівельна компанія «Партнер» (м. Харків), ТзОВ «Укрпівденьбудінвест» (м. Миколаїв), ТзОВ «Центнерики» (м. Львів), ТзОВ «Галичинабуд» (м. Івано-Франківськ) попередній оплаті за будівельно-монтажні роботи. Перевіркою, з посиланням на абзац «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, зроблено висновок про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2011 року на 247010 грн. 00 коп.

Відповідно до акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 року № 0000252302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за вересень 2011 року у розмірі 247010 грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 123505 грн. 00 коп. (т. 1, а. с. 6). Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, рішенням ДПС у Волинській області від 07.03.2012 року № 640/10/10-206 (т. 1, а. с. 62-63) та ДПС України від 17.04.2012 року № 6766/6/10-2115 (т. 1, а. с. 64-65) первинна та повторна скарги платника податків були залишені без задоволення.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-УІ передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

На думку суду першої інстанції, Луцька ОДПІ Волинської області ДПС не довела правомірності податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012 року № 0000252302 з якою погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 - 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТзОВ «Завод «Галичина» здійснює такі види діяльності за КВЕД: організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, здавання в оренду власного нерухомого майна, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля паливом, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.05.2010 року №034994/577 (т. 1, а. с. 35). В межах господарської діяльності позивачем були укладені договори ремонтно-будівельних, ремонтно-оздоблювальних робіт з ребрендингу АЗС з ТзОВ «Будівельна компанія «Партнер» (м. Харків), ТзОВ «Укрпівденьбудінвест» (м. Миколаїв), ТзОВ «Центнерики» (м. Львів), ТзОВ «Галичинабуд» (м. Івано-Франківськ) (т. 1, а. с. 66-85, 178-183, т. 2, а. с. 39-50). Вказані АЗС належать позивачу на праві власності, що підтверджується відповідними витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 2, а. с. 53-61).

На думку суду першої інстанції з якою погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, позивач довів правомірність нарахування податкового кредиту у серпні 2011 року у зв'язку із придбанням робіт на підставі належним чином оформлених податкових накладних (т. 1, а. с. 240-250, т. 2, а. с. 1-4, 51-52), надавши при цьому платіжні доручення як докази проведення оплати за зазначені вище роботи (т. 2, а. с. 5-19). Суд при цьому також враховує, що вказані вище контрагенти позивача задекларували податкові зобов'язання, що підтверджується детальною інформацією по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (т. 2, а. с. 22-26).

Також позивачем правомірно було заявлено до відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за вересень 2011 року суму, що складає 247010 грн. 00 коп., відповідачем не доведено порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на 247010 грн. 00 коп.

Згідно із пунктами 200.7 - 200.13 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом ЗО календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2012р. у справі №2а-0370/1254/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: І.В. Глушко

О.О. Большакова

Повний текст ухвали складений 18 березня 2014 року.