Рішення № 37692435, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2342/14 17.03.14За позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Черкаської філії Українського центру радіочастот

до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок"

про стягнення 9 333,17 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кононенко О. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" заборгованості за Договором № 635 від 04.01.2009 року в розмірі 9 333,17 грн., в тому числі 8748,00 грн. основного боргу, 385,64 грн. пені, 41,25 грн. збитків від інфляції, 158,28 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 року порушено провадження по справі № 910/2342/14, розгляд справи призначено на 17.03.2014 року.

В судове засідання 17.03.2014 представник позивача з'явився, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленням сторони господарському суду поштовою адресою. У разі не надання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності за такою адресою, вважається ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 25.02.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 14.02.2014, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 17.03.2014 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.03.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2009 між ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Черкаської філії Українського центру радіочастот (далі - виконавець) та ДП дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" (далі - замовник) укладено договір № 635 на виконання робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі - договір).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 635 від 04.01.2009 є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що предметом цього договору є проведення виконавцем робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності (далі - ЕМС) радіоелектронних засобів (далі-РЕЗ), виявлення та усунення дії джерел радіозавад, а також виконання одноразових робіт, які передбачені Розділом 1 «Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу» та зазначені в Додатку до Договору.

Вартість робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ наведена у Додатку до Договору, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку «Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу» за один календарний місяць і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з чинним законодавством України (п. 3.4 договору).

Додатком № 1 від 01.04.2012 до договору сторони погодили види послуг та їх вартість.

Додатковою угодою від 01.03.2011 до договору було змінено номер договору з « 635» на « 90-23-635».

Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника (п. 3.6 договору).

Пунктом 3.7 договору визначено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи вказані в предметі договору проводяться шляхом перерахування суми, що встановлена в платіжному документів, на розрахунковий рахунок виконавця до кінця наступного місяця.

Цей договір укладений на період в 1 календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Дата набрання чинності додатками до цього договору визначається сторонами у тексті самих додатків (п. 6.1 договору).

Цей договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалість 1 календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (п. 6.2 договору).

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 8 748,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними актами: № 132363512 від 13.12.2013, № 132363511 від 25.11.2013, № 132363510 від 15.10.2013, № 13-23-6359 від 17.09.2013, № 13-23-6358 від 22.08.2013, № 13-23-6357 від 16.07.2013, № 13-23-6356 від 17.06.2013, № 13-23-6355 від 20.05.2013, № 13-23-6354 від 17.04.2013, № 13-23-6353 від 19.03.2013, № 13-23-6352 від 20.02.2013, № 13-23-6351 від 21.01.2013, № 122363513 від 20.12.2012, № 122363512 від 22.11.2012 , № 122363511 від 12.10.2012.

З матеріалів справи вбачається, на оплату за надані послуги позивач виставляв відповідачу рахунки: № 63511 від 12.10.2012, № 6312 від 22.11.2012, № 63513 від 20.12.2012, № 6351 від 21.01.2013, № 6352 від 20.02.2013, № 6353 від 19.03.2013, № 6354 від 17.04.2013, № 6355 від 20.05.2013, № 6356 від 17.06.2013, № 6357 від 16.07.2013, № 6358 від 22.08.2013, № 6359 від 17.09.2013, № 63510 від 15.10.2013, № 63511 від 25.11.2013, № 63512 від 13.12.2013.

З урахуванням приписів статті 530 ЦК України та п. 3.7 договору на момент розгляду справи судом строк виконання відповідного грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг настав.

Однак, відповідач свого обов'язку щодо сплати наданих послуг в повному обсязі не виконав.

Позивач звертався до відповідача з претензіями № 1108 від 16.08.2013 та № 259 від 12.02.2013 про оплату заборгованості.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не сплатив.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг за ДП дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" перед ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Черкаської філії Українського центру радіочастот утворилась заборгованість в розмірі 8748,00 грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з договором.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8748,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг позивачем заявлено до стягнення з відповідача 385,64 грн. пені, яка нарахована за період з 07.02.2013 по 06.02.2014 по кожному простроченому платежу окремо.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до п. 4.2 договору за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю штрафні санкції (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент здійснення розрахунків від суми простроченого платежу. Пеня нараховується в разі прострочення виконання зобов'язання по сплаті рахунків понад шість місяців із дня виникнення заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 385,64 грн. за розрахунком позивача.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 41,25 грн. збитків від інфляції нарахованих у період з 01.12.2012 по 01.01.2014 та 158,28 грн. 3% річних нарахованих з 01.12.2012 по 06.02.2014 по кожному простроченому платежу окремо.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив розрахунок 3% річних та збитків від інфляції у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 158,28 грн. та 41,25 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" (03179, м. Київ, вул. Михайла Чалого, 3, код ЄДРПОУ 05422987, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 15км, код ЄДРПОУ 01181756) 8748,00 грн. (вісім тисяч сімсот сорок вісім гривень 00 коп.) основного боргу, 385,64 грн. (триста вісімдесят п'ять гривень 64 коп.) пені, 158,28 грн. (сто п'ятдесят вісім гривень 28 коп.) 3% річних, 41,25 грн. (сорок одну гривню 25 коп.) збитків від інфляції та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.03.2014

Суддя О.А. Грєхова