Постанова № 37692044, 17.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 р. Справа № 805/2675/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення витрат, пов,язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 13 853,02 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення витрат, пов,язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 13 853,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15.08.2007 року по 31.12.2013 року.

Наказом Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ України від 28.07.2007 року № 129 о/с ОСОБА_1 з 15.08.2007 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

18.06.2011 року наказом № 123 о/с Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1, як випускник, був відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України на Донецькій залізниці з 18.06.2011 року.

01.04.2013 року наказом ГУМВС України в Донецькій області від 17.04.2013 року № 119 о/с ОСОБА_1 було призначено оперуповноваженим сектора карного розшуку Київського райвідділу ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом ГУМВС України в Донецькій області № 564 о/с від 31.12.2013 року ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

01.10.2007 року між відповідачем та Донецьким юридичним інститутом Міністерства внутрішніх справ України ГУМВС України в Донецькій області був укладений тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Так, п.2.3.6. Договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ України по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 Договору, відповідач зобов,язаний відшкодувати фактичні витрати, пов,язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 до державного бюджету витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в сумі 13 853,02 грн.

Від представників сторін надійшла заява про розгляд справ в порядку письмового провадження. Відповідач у письмових запереченнях послався на те, що він згоден відшкодувати грошові кошти, які були затрачені на його утримання при навчанні в розмірі 15% від заявленої позивачем суми в позові, тобто 2 133,92 грн., оскільки частково, а саму з 18.06.2011 року по 31.12.2013 року, він відпрацював визначений договором строк.

Представник третьої особи до суду не з'явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 14.03.2014 року через канцелярію суду надав письмові пояснення, відповідно до яких просить задовольнити позов та розглянути справу без його участі.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає можливим здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15.08.2007 року по 31.12.2013 року.

Наказом Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ України від 28.07.2007 року № 129 о/с ОСОБА_1 з 15.08.2007 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

18.06.2011 року наказом № 123 о/с Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1, як випускник, був відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України на Донецькій залізниці з 18.06.2011 року.

01.04.2013 року наказом ГУМВС України в Донецькій області від 17.04.2013 року № 119 о/с ОСОБА_1 було призначено оперуповноваженим сектора карного розшуку Київського райвідділу ГУМВС України в Донецькій області.

01.10.2007 року між Донецьким юридичним інститутом Міністерства внутрішніх справ України, Головним управлінням МВС України в Київській області та громадянином України ОСОБА_1 укладений договір про підготовку фахівця у Донецькому юридичному інституті МВС України. Предметом договору якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом «Правоохоронна діяльність».

Так, п.2.3.6. Договору передбачено, що в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ України до закінчення навчання і встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 Договору, відповідач зобов,язаний відшкодувати фактичні витрати, пов,язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Пунктом 3 договору передбачено, що дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Відмова від подальшої служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Приписами пункту 4.2 статті 4 договору зазначено, що у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом ГУМВС України в Донецькій області № 564 о/с від 31.12.2013 року ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 06 років 04 місяці 16 днів.

У відповідності до розрахунку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період навчання у Донецькому юридичному інституті МВС України сума, що підлягає відшкодуванню складає 13 853,02 грн.

Відповідно до пункту 5 статті 18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно з пунктом 7 статті 18 цього Закону курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 визначає механізм відшкодування курсантами у разі дострокового розірвання контракту через, зокрема, небажання продовжувати навчання, витрат, пов'язаних із їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Відповідно до пункту 2 Порядку відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

На підставі п. 5 Порядку витрати відшкодовуються: 1) у повному розмірі: особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання; особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк; 2) з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

На підставі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення витрат, пов,язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 13 853,02 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення витрат, пов,язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 13 853,02 грн.- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) до державного бюджету на користь Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України (на рахунок ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08571423, р/р 31256272210779) витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства Внутрішніх справ України в сумі 13 853 (тринадцять тисяч вісімсот п,ятдесят три) грн. 02 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бабаш Г.П.