Постанова № 37688810, 11.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 р. Справа №805/1250/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:35

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Зайцевій Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області

до

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку

про

стягнення витрат на виплату пенсії за період з жовтня 2013 року - по грудень 2013 року на загальну суму 191,73 гривні,

за участю представників сторін:

від позивача - Лига І.С. - за довіреністю,

від відповідача - Самаріна О.М. - за довіреністю,

Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області звернулось до суду із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку про стягнення витрат на виплату пенсії за період з жовтня 2013 року - по грудень 2013 року на загальну суму 191,73 гривні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи, докази, суд -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку про стягнення витрат на виплату пенсії за період з жовтня 2013 року - по грудень 2013 року на загальну суму 191,73 гривні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що згідно Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 01.04.2001, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. З огляду на що просив відшкодувати Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у м. Харцизьку Донецької області витрати по виплаті пенсії ОСОБА_3 за період з жовтня 2013 року - по грудень 2013 року на загальну суму 191,73 гривні.

Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що відповідно до статті 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням працівником трудових обов'язків, відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Відповідно до статті 3 Угоди країн-учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного законодавства, призначення та виплата пенсій громадянам інших країн - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членам їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає забезпечення. Проведення взаєморозрахунків між фондами не передбачено. Як вбачається з акту форми Н-1, нещасний випадок з гр. ОСОБА_3 стався при виконанні ним трудових обов'язків на території Азербайджанської ССР у 1972 році, відповідно він не був застрахований в Україні і за нього не сплачувались страхові внески до ФССНВУ. Документів стосовно ОСОБА_3 відповідачу не передано, тому Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку не має правових підстав для включення до взаємозаліку та здійснення відшкодувань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Також відповідачем у запереченнях зазначено, що проведення взаєморозрахунків з приводу відшкодування пенсій потерпілим, що отримали каліцтво за межами України за часів СНД між позивачем і відповідачем ні діючим національним законодавством, ні міжнародними угодами не передбачено. Виходячи з викладеного, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян держав-учасників СНД в галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей здійснюється за законодавством держав, на території якої вони проживають, і не повинні враховуватися при призначенні, проведенні перерахування сум щомісячних страхових виплат, а тим більше відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві Пенсійному Фонду України.

Просив відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах", Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами, що здійснюють керівництво та управління солідарною системою, провадять збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначають пенсії та готують документи для її виплати, забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснюють контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Відповідно до статтей 8, 10, 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, які відраховуються підприємствами і організаціями та громадянами на заходи соціального страхування. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного Фонду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем ОСОБА_3 виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався при виконанні ним трудових обов'язків на території Азербайджанської ССР 09.05.1972 року.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно пункту "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно з пунктом 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від сплати до Фонду страхових внесків підприємств, на яких ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення" розроблено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків.

Згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи.

Відповідно до статті 2 Угоди "Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків", підписаної 09.09.1994 між частиною держав колишнього СРСР, відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Як вбачається із зазначеної норми, вона регулює відносини, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат Пенсійного фонду України, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно до статті 1 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Як вбачається з матеріалів справи Харцизьким міським відділенням Фонду не підписано акти щомісячної звірки відносно пенсіонера ОСОБА_3 за жовтень 2013 року-63,91 гривень, листопад 2013 року - 63,91 гривень, грудень 2013 року - 63,91 гривень.

З огляду на приведені вище норми законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку про стягнення витрат на виплату пенсії за період з жовтня 2013 року - по грудень 2013 року на загальну суму 191,73 гривні.

Згідно зі статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР, Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року N 2272-III, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII , Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5-4/4, ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку про стягнення витрат на виплату пенсії за період з жовтня 2013 року - по грудень 2013 року на загальну суму 191,73 гривні - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку витрати на виплату пенсії ОСОБА_3 за період з жовтня 2013 року - по грудень 2013 року на загальну суму 191,73 гривні

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 11 березня 2014 року.

Повний текст постанови складений 17 березня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.