Рішення № 37688244, 17.03.2014, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4035/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Матвієнка В. М.

при секретарі - О.А.Павличенко

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

У позові вказала, що на початку грудня 2010 року до неї звернулися подружжя ОСОБА_3 ОСОБА_4 , відповідачі по справі з проханням надати їм позику для вирішення своїх особистих сімейних проблем в розмірі 80000 грн. з чим позивачка погодилася.

08.12.2010 року вона уклала з відповідачкою ОСОБА_3 в письмовій формі договір позики за яким надала відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 позику в розмірі - 80000 грн. з зобов'язанням повернути кошти в строк до 15.03.2011 року.

Однак на визначену в договорі за взаємною згодою з відповідачами дату 15.03.2011 року та по теперішній час відповідачі позику не повернули, на її вимоги повернути позику не реагують, уникають від будь якого спілкування з нею, що змусило її звернутися до суду з даним позовом.

Позивачка прохає стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 80000 грн. заборгованості по позиці та понесені судові витрати.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, прохає їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи при цьому пояснила, що позику в сумі 80000 грн. надавала відповідачам для потреб їх сім"ї строком до 15.03.2011 року. Станом на час розгляду справи позика не повернута взагалі, відповідачі на її неодноразові звернення повернути позику не реагують, змінили місце проживання. Договір позики у письмовій формі укладався тільки з ОСОБА_3, доказів на підтвердження того, що відповідачі позику використали в інтересах сім"ї в неї немає, зі змістом договору позику вона погоджувалася, цей договір є чинним, прохає стягнути з відповідачів солідарно 80000 грн. заборгованості по позиці та судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились повторно, повідомлені про дату розгляду справи в установленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями, причину своєї неявки суду не повідомили.

Суд , враховуючи думку позивача, його представника , достатність матеріалів, доказів, що відповідачі повідомлені в установленому законом порядку , від яких не надійшло ніяких заяв про перенесення розгляду справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відповідності зі ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши обставини, докази справи, заслухавши пояснення позивачки, її представника суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 08.12.2010 року уклали між собою у письмовій формі договір позики за яким вона надала ОСОБА_3 позику в розмірі 80000 грн. зі строком повернення до 15.03.2011 року, що підтверджується копією договору позики

( а.с.6).

В судовому засіданні позивачка підтвердила, що цей договір не змінювався, є чинним, позика їй не повернута по теперішній час.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму позики. Свої зобов"язання позивачка виконала , передавши відповідачці всю суму позики.

Згідно ст. 1047 ч.2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Такий договір сторони уклали у письмовій формі 08.12.2010 року , що підтверджується його копією.(а.с.6).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, чого не виконали відповідачі по теперішній час.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику

( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На час розгляду справи ОСОБА_3 своїх зобов'язань щодо повернення коштів за договором позики від 08.12.2010 року не виконала, борг по позиці не повернула, на неодноразові звернення позивачки повернути позику не реагує , змінила своє місце проживання, ніяких доказів підтверджуючих виконання своїх зобов"язань взятих на себе за вищевказаним договором позики суду не надала.

Враховуючи вищенаведене, що ОСОБА_3 не виконала своїх зобов"язань за договором позики від 08.12.2010 року по теперішній час суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 8000 грн. заборгованості по позиці.

Обраний позивачкою спосіб захисту своїх прав відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Разом з тим суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу по позиці з ОСОБА_4 виходячи з наступного.

Згідно п.1ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема є - договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 08.12.2010 року укладався договір позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який ними був підписаний, даний договір сторони не оскаржували, погоджуючись з його змістом, що підтвердила у судовому засіданні позивачка ОСОБА_2

Згідно цього договору правовідносини виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Як пояснила позивачка дійсно укладався тільки з ОСОБА_3, на час підписання з текстом договору позивачка була ознайомлена.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов"язки виникли по договору позики від 08.12.2010 року між ОСОБА_3, як позичальником та ОСОБА_2 позикодавцем.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов"язок позичальника повернути позику позикодавцю. Виходячи зі змісту договору позики цей обов"язок покладено на ОСОБА_3 , а не на ОСОБА_4, який взагалі не був стороною у договорі позики від 08.12.2010 року.

Посилання позивачки на ч.4 ст. 65 СК України в якій зазначено, що договір , укладений одним із подружжя в інтересах сім"ї, створює обов"язки для другого з подружжя , якщо майно , одержане за договором, використане в інтересах сім"ї тобто з моменту укладання договору позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник обов"язок у ОСОБА_4, як чоловіка ОСОБА_3 щодо повернення позики разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 суд оцінює критично.

При цьому суд взяв до уваги те що правовідносини за договором позики виникли тільки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , доказів, підтверджуючих використання отриманої позики в інтересах сім"ї ОСОБА_3 ОСОБА_4 позивачка суду не надала , мотивуючи тим, що цих доказів в неї немає. Обов"язковою умовою для створення обов"язків для другого з подружжя при укладанні договору одним з подружжя згідно ч.4 ст. 65 СК України є використання одержаного майна в інтересах сім"ї, що не було доведено позивачкою у судовому засіданні. Таким чином суд приходить до висновку, що у ОСОБА_4 не створилися обов"язки щодо повернення позики ОСОБА_2

Відповідно ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по позиці з ОСОБА_4

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача (ч.ч. 1,3 ст.79 ЦПК України).

Позивач надав суду письмові докази підтверджуючі сплату судового збору в розмірі 800 грн. та витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, в сумі

420 грн.

Ч.1 ст.88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 526, 629, 1046, 1047 , 1049 ЦК України,

ст.ст. 2, 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 224- 226 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 80000 грн. заборгованості за договором позики, 800 грн. судового збору, 420 грн. витрат , пов"язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Захід забезпечення позову у вигляді арешту накладеного з метою забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики згідно ухвали Лубенського міськрайонного суду від 31.10.2013 року на:

- легковий автомобіль Opel Vectra, 2008 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований 19 квітня 2012 року на ім'я ОСОБА_4;

- легковий автомобіль ВАЗ 21013, 1982 р.в., д.н.з. НОМЕР_2, зареєстрований 04 березня 1995 року на ім'я ОСОБА_4 скасувати .

Копії ухвали направити для відому до 1 - ї Лубенської державної нотаріальної контори, ВРЕР з обслуговування м. Лубни, Лубенського та Оржицького районів; відділу ДВС Лубенського МРУЮ Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Матвієнко В. М.