Постанова № 37687195, 17.03.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/290/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ у м.Херсоні) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), у якому просить стягнути з відповідача борг в загальній сумі 523382,46 грн., з яких по податку на додану вартість в сумі 345701,91 грн., по податку на доходи фізичних осіб в сумі 177680,55 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 523382,46 грн., яка виникла за рахунок несплачених узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.04.2013 р. № 7104891701, від 24.12.2010 р. № 0007191702, від 29.11.2013 р. № 0007181702.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

17 березня 2014 року від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Херсонської міської ради 13.12.2007 р. та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м.Херсоні, є платником податку на додану вартість.

У період з 01.12.2010 р. по 07.12.2010 р. податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 за період з 14.12.2007 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт від 10.12.2010 р. № 5295/17-2/НОМЕР_4.

У висновках акта перевірки від 10.12.2010 р. № 5295/17-2/НОМЕР_4 зазначено: документальною перевіркою встановлені порушення:

1) Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. № 13-92, п.5.1, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.203, ст.216 ЦК України ФОП ОСОБА_1 неправомірно включено до складу валових витрат суму 950016 грн., а саме вартість товару, отриманого від:

- ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5) в 4 кварталі 2008 року придбання товару на суму 201500 грн., крім того ПДВ - 40300 грн., в 2009 році придбання товару на суму 174075 грн., крім того ПДВ 34815 грн.;

- ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_6) в 4 кварталі 2007 року придбання товару на суму 199540 грн., крім того ПДВ - 39907,95 грн., в 4 кварталі 2008 року придбання товару на суму 305601 грн., крім того ПДВ - 61120,16 грн.;

- ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_7) в 4 кварталі 2009 року придбання товару на суму 69300 грн., крім того ПДВ - 13860 грн.,

які були предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними.

За результатами перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 142502,40 грн.

2) пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.2.1, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено завищення податкового кредиту, наведеного у деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 190000 грн., а саме:

- за січень 2008 року у сумі 65960 грн.;

- за серпень 2008 року у сумі 21121 грн.;

- за вересень 2008 року у сумі 8850 грн.;

- за жовтень 2008 року у сумі 5094 грн.;

- за грудень 2008 року у сумі 40300 грн.;

- за січень 2009 року у сумі 18315 грн.;

- за лютий 2009 року у сумі 13860 грн.;

- за березень 2009 року у сумі 16500 грн.

неправомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 190000 грн., визначений від включення до податкового кредиту податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_6) на суму 101025 грн., ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_7) на суму 13860 грн., ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5) на суму 75115 грн. Такий товар був предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними.

Вищевказані порушення призвели до донарахування ПДВ на загальну суму 190000 грн.

На підставі акту перевірки від 10.12.2010 р. № 5295/17-2/НОМЕР_4 контролюючим органом сформовано податкові повідомлення-рішення від 24.12.2010 р. № 0007191702/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 285000 грн., з яких за основним платежем - 190000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями) - 95000 грн.; № 0007181702/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 142502 грн.

ФОП ОСОБА_1 не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями від 24.12.2010 р. №№ 0007191702/0, 0007181702/0 та оскаржив їх до Херсонського окружного адміністративного суду (справа № 2а-2107/11/2170).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 р. в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

12.09.2013 р. ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 р. - без змін.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність нарахування ФОП ОСОБА_1 грошових зобов'язань по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 р. № 0007191702/0 в сумі 285000 грн., по податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 р. № 0007181702/0 в сумі 142502 грн.

Положеннями ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок узгодження грошових зобов'язань визначений главою 4 розділу ІІ Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки судові рішення, якими визнано обґрунтованим визначення відповідачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 285000 грн. та по податку на доходи фізичних осіб в сумі 142502 грн., набрало законної сили, зазначена сума є узгодженої згідно з вимогами п.56.18 ст.56 ПК України.

Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Із матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок щодо сплати узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 285000 грн. та по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 142502,40 грн.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

09.04.2013 р. посадовою особою ДПІ у м.Херсоні проведено камеральну перевірку податкової звітності ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість за період листопад 2010 року, за результатами якої складено акт від 09.04.2013 р. № 484/17-1/НОМЕР_4.

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України, а саме неподання ФОП ОСОБА_1 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України).

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Положеннями п.116.1 ст.116 Податкового кодексу України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

На підставі акта перевірки від 09.04.2013 р. № 484/17-1/НОМЕР_4 ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013 р. № 7104891701, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 170 грн.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України).

На виконання вимог податкового законодавства ДПІ у м.Херсоні за несвоєчасну сплату податкового боргу нараховано ФОП ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 60531,91 грн. та за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 35260,23 грн.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Приписами п.59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

На виконання вказаних вимог позивачем сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 15.10.2013 р. № 4026-17 на суму 95792,14 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної переплати на особистому рахунку платника податку в сумі 82,08 грн. та нарахуванням пені в загальній сумі 95792,14 грн., сума несплаченого податкового боргу складає 523382,46 грн.

Нормами ст.67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) податковий борг в загальній сумі 523382 (п'ятсот двадцять три тисячі триста вісімдесят дві) грн. 46 коп., з яких:

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 345701 (триста сорок п'ять тисяч сімсот одна) грн. 91 коп. до державного бюджету (код платежу 14010100, отримувач: УДКСУ у м.Херсоні, код 37959779, банк ГУДКСУ, МФО 852010);

- по податку на доходи фізичних осіб в сумі 177680 (сто сімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 55 коп. до місцевого бюджету (код платежу 11010500, отримувач: УДКСУ у м.Херсоні, код 37959779, банк ГУДКСУ, МФО 852010).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.3