Рішення № 37685840, 03.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13768/13 03.03.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Про стягнення 26 296,18 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Сидорович Я.А., довіреність № 07/КАМ/Ю від 10.02.2014

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач) про стягнення 26 296,18 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовується шкода, завдана особою, яку відповідач застрахував за полісом № АВ/5345028.

Ухвалою суду від 22.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/13768/13 та призначено розгляд на 30.08.2013 р.

23.08.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

30.08.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

30.08.2013 представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились.

Суд відклав розгляд справи на 23.09.2013р.

23.09.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, вимог ухвал суду не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник позивача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 25.10.2013р.

25.10.2013р. позивач подав через канцелярію суду письмові пояснення по справі.

25.10.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Суд призначив судову авто-товарознавчу експертизу згідно ухвали від 25.10.2013р. та поклав витрати по її проведенню на ТОВ «Комплекс Агромарс».

Проведення вказаної експертизи було доручено Київській незалежній судово-експертній установі.

23.01.2014р. справа № 910/13768/13 повернулась до суду з висновками експертів по призначеній судом експертизі.

Згідно ст. 79 ГПК України, господарський суд поновив провадження у справі згідно ухвали суду від 28.01.2014р. та призначив справу до розгляду на 03.03.2014р.

03.03.2014р. представник позивача у судовому засіданні

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причин своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду від не виконав.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача частково, беручи до уваги висновок експертної установи.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2012р. на автодорозі Київ - Харків, сталася ДТП за участю транспортного засобу «ДАФ» державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом «Самро» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Фольксваген» д.н.з НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», згідно полісу № АВ/636180.

Відповідно до постанови Хорольського районного суду Полтавської області № 1628/601/12 від 19.03.2012р., встановлено вину гр. ОСОБА_3, у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З метою отримання страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача з відповідними заявами № 3720 та № 3721, проте відповідач на вказані заяви не відреагував.

Оскільки відповідач не надав відповіді позивача щодо виплати страхового відшкодування чи відмови у такій виплаті, позивач, з метою встановлення розміру матеріального збитку замовив проведення оцінки розміру матеріального збитку, транспортним засобами, які були пошкодженні, внаслідок вказаного ДТП.

Відповідно до висновку № 7-03-ПО-2 від 30.03.2012р. про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля «ДАФ» державний номерний знак НОМЕР_1 становить 12 744,24 грн.

Відповідно до висновку № 7-03-ПО-4 від 29.03.2012р. про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу вартість відновлювального ремонту напівпричепа «Самро» д.н.з. НОМЕР_2 становить 12 151,294 грн.

За проведення вказаних експертиз, позивач сплатив 1400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8000004037 від 23.03.2012р. та № 8000004069 від 19.03.2012р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно полісу № АВ/636180 франшизу встановлено у розмірі 0,00 грн., ліміт відповідальності по майну встановлено 50,000,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 24 896,18 грн. вартості страхового відшкодування пошкодженого майна позивача , 1400,00 грн. вартості проведення експертизи та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до п.22.1 закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП майну третьої особи.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно відзиву на позов, відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що за його розрахунком відшкодуванню підлягає 8453,82 грн. за шкоду завдану транспортному засобу «ДАФ» державний номерний знак НОМЕР_1 та 3141,20 грн. за шкоду завдану напівпричіпу «Самро» д.н.з. НОМЕР_2, про що було долучено відповідні звіти про встановлення розміру завданого матеріального збитку.

Суд, беручи до уваги, що у позивача та відповідача значно відрізняються суми страхового відшкодування, визначені відповідними звітами, дійшов висновку про призначення судової авто-товарознавчої експертизи, про що свідчить ухвала суду від 25.10.2013р., проведення вказаної експертизи суд доручив Київській незалежній судово-експертній установі та попередив експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Справу було скеровано до вказаної експертної установи 30.10.2013р.

23.01.2014р. до суду повернулась справа № 910/13768/13 з звітами № 0730 від 17.01.2014р. та № 0731 від 17.01.2014р.

Згідно звіту № 0730 від 17.01.2014р. вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «ДАФ» державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП становить 9233,42 грн.

Згідно звіту № 0731 від 17.01.2014р. вартість матеріального збитку, завданого напівпричіпу «Самро» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 5236,59 грн.

Тому суд, дійшов висновку про стягнення з відповідача саме такої суми страхового відшкодування.

Крім того, позивач сплатив за проведення вказаної судової експертизи кошти у розмірі 3000,00 грн., про що свідчать рахунок-фактура № 06/11-2 від 06.11.2013р. та платіжне доручення № 9000020989 від 27.11.2013р., які також підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, в частині стягнення вартості проведення власного дослідження для визначення розміру завданого позивачу матеріального збитку, під час підготовки позову для подачі його до суду.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач набув право вимоги щодо стягнення збитків з відповідача, завданих майну позивача внаслідок ДТП, у вигляді виплати страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з урахуванням проведеної судової експертизи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-Д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (код ЄДРПОУ 30160757, адреса: 07350 с. Гаврилівка, Вишгородський район, Київська область) 14 470 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 01 коп. - вартості матеріального збитку, 946 (дев`ятсот сорок шість) грн. 28 коп. - судового збору, 770 (сімсот сімдесят) грн. - вартості проведення експертизи за власною ініціативою, 1650 (одну тисячу шістсот п`ятдесят) грн. - вартості проведення судової експертизи.

3. В іншій частині, заявлених позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 11.03.2014р.)

Суддя Мельник В.І.