Ухвала суду № 37683815, 18.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7425/13-ц Головуючий у І інстанції Борєць Є.О.Провадження № 22-ц/780/1708/14 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 24 18.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Франюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_2 про стягнення витрат на виплату страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ПАТ «УСК «Гарант-Авто» звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 червня 2009 року між сторонами було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого позивач зобов'язався відшкодувати шкоду заподіяну майну потерпілих внаслідок ДТП, що може настати з вини водія транспортного засобу «Баз», д.н.з. НОМЕР_1.

04 лютого 2010 року в м. Бориспіль відбулася ДТП за участю забезпеченого автомобіля та автомобіля «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2.

Автомобіль «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2, на момент ДТП був застрахований у «ПрАТ «СК «К'юбі і Україна».

На підставі регресної вимоги позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 7761,76 грн.

Оскільки відповідач не повідомив позивача про настання ДТП у передбачені законом строки, позивач набув право стягнення в порядку регресу суми збитків у розмірі 7761,76 грн.

Просив суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УСК «Гарант-Авто» суму боргу у розмірі 7761,76 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2013 року у задоволенні вищезазначеного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «УСК «Гарант-Авто» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 червня 2009 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «УСК «Гарант-Авто» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умовами якого відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну іншій особі в процесі експлуатації автомобіля марки «БАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 5).

Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду від 11 лютого 2010 року, відповідач 04 лютого 2010 року о 21 год. 15 хв. рухаючись по вул. Нова-ІІ в м. Бориспіль будучи неуважним, не врахував дорожні умови, допустив занос автомобіля та зіткнення його з автомобілем марки «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобілям були спричинені механічні пошкодження (а.с. 9).

01 грудня 2010 року ПАТ «УСК «Гарант-Авто» виплатило страхове відшкодування у розмірі 7761 грн. 76 коп. на ремонт іншого автомобіля (а.с. 40).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 у встановленому порядку повідомив страховика про ДТП, що підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування відсутні, оскільки позов заявлений до відповідача про стягнення 7761,76 грн. в порядку регресу з підстав ст.ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», де в п. «г» ст. 38.1.1 вказано, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов, якщо водій не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, не пізніше трьох робочих днів.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач повідомив представника страхової компанії - позивача по справі, відділення ДАІ, що стверджується складанням документів про дорожньо-транспортну пригоду 04 лютого 2010 року о 21 год. 15 хв. (а.с. 41-42, 85).

Повідомлення про страховий випадок від 19 жовтня 2010 року зареєстровано в журналі реєстрації працівником страхової компанії ОСОБА_4, який допитаний в якості свідка.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 989, ст. 991 ЦК України, п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведений факт неповідомлення відповідачем страховика про ДТП, яка мала місце 04 лютого 2010 року.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: