Ухвала суду № 37683342, 14.03.2014, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 447/586/14-ц

У Х В А Л А

14.03.2014 року

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Березюк Г. М. розглянувши клопотання ПАТ „ВіЕс Банк" про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ВіЕс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту ,-

в с т а н о в и в :

ПАТ «ВіЕс Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № KF 50841 від 15.07.2008 р. в розмірі 30054 грн. 08 коп. боргу і понесені судові витрати.

Одночасно подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, належне відповідачу та обмеження останнього у праві виїзду за кордон, тимчасовій відмові у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове затримання або вилучення паспорта, якщо такий був виданий раніше, оскільки невжиття зазначених заходів може призвести до затягування судового процесу, суттєвого утруднення чи унеможливлення виконання відповідного рішення суду.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до ст. 151, ч. 1, 2, 3 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зазначене клопотання в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать відповідачу, не підлягає задоволенню, оскільки позивач не вказав на яке конкретно майно він просить накласти арешт, не надав доказів належності цього майна відповідачу, не зазначив причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, не обґрунтував необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно.

Що стосується заборони виїзду відповідача за межі України шляхом тимчасової відмови йому у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше , то в цій частині клопотання позивача не може бути задоволено, оскільки згідно із ч.1 ст.151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»та ст.377-1 ЦПК, в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,-

у х в а л и в:

в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Миколаївський районний суд м.Львова протягом п'яти днів з часу отримання її копії.

Суддя: Березюк Г. М.