Вирок № 37681935, 18.03.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1КП-200-148-14

Справа № 200/412/14-к

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді Марущак С.Л.

при секретарі Гончарової В.Г.

прокурора Шапошник К.В

з участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2013 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, знаючи де власник будинку зберігає ключі, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з схованки ключі, відчинив вхідні двері та проник до будинку, де діючи з корисливих мотивів, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2:

- ланцюжок з кулоном із золота, вагою приблизно 63,18 г, вартістю 32 500 грн.;

- перстень із золота, вагою приблизно 14,63 г, який був прикрашений 9-ма діамантами, вартістю 14 000 грн.;

- жіночу каблучку із золота з камінням, вартістю 1 200 грн.;

- браслет із золота, вагою приблизно 13,31 г, вартістю 4 200 грн.;

- сережку у вигляді ромбу із золота, вагою приблизно 2,5 г, вартістю 820 грн.;

- гроші у сумі 2 500 грн., чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 55 220 грн.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднанні з проникненням до житла, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами у їх сукупності, дослідженими судом у судовому засіданні, а саме:

Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_1, який вину визнав частково та у судовому засіданні пояснив, що приблизно в 2012 році він познайомився з ОСОБА_2, у якого він став працювати слюсарем. Приблизно з листопада 2013 року він став мешкати у ОСОБА_2 у пристройці. Приблизно в цей час ОСОБА_2 запропонував йому оформити кредит. Він погодився і в ПриватБанку на своє імґя оформив кредит на 4 000 грн. Гроші він віддав ОСОБА_2, який пообіцяв погасити кредит. Але час сплинув, а ОСОБА_2 кредит не погасив, у зв'язку з чим між ними зіпсувались відносини. Тоді він вирішив забрати свій паспорт, який зберігався в будинку потерпілого, та уйти від ОСОБА_2 05.12.2013, приблизно о 13 годині, коли потерпілий пішов по своїх справах, він взяв ключ, який він бачив де потерпілий ховав, відчинив двері будинку і пройшов до кімнати, де забрав свій паспорт, а також викрав чоловічий ланцюжок з кулоном та чоловічу печатку, що лежали на столі. З викраденим майном він зайшов до кафе, де почав розпивати спиртні напої. Коли він був в стані сильного алкогольного сп'яніння, на нього напали невідомі чоловіки та відібрали прикраси, паспорт на його ім'я, кредитну картку та телефон „Нокія". Вину визнає частково, бо гроші у сумі 2 500 грн., жіночу каблучку із золота з камінням, браслет із золота, сережку у вигляді ромбу із золота він не крав. Цивільний позов визнає частково, лише на суму вартості викрадених ним чоловічого ланцюжка з кулоном та чоловічої печатки.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який в суді пояснив, що з 2012 року у нього слюсарем працював ОСОБА_1 Приблизно в листопаді 2013 року обвинуваченого з квартири вигнала жінка і він став мешкати у нього в пристройці, яка стоїть окремо від його будинку. 05.12.2013, приблизно о 13 год. 30 хв., він пішов з дому по справах, двері будинку зачинив, ключ положив у схованку. Перед тим як виходити з дому, він зняв з себе золотий ланцюжок з кулоном та печатку з діамантами і положив все на стіл у кімнаті, також він положив на стіл гроші у сумі 2 500 грн., які йому в цей день приніс ОСОБА_3 для ремонту мотоцикла. На території домоволодіння залишився ОСОБА_1 Повернувшись до дому, приблизно о 14 годині, він увійшов у будинок, двері якого були зачинені на ключ, і помітив відсутність на столі золотих прикрас та грошей. Оглянувшись він помітив, що також зникли прикраси із золота, які лежали в серванті: жіноча каблучка з камінням, браслет, сережка у вигляді ромбу. Він пішов шукати ОСОБА_1 і побачив, що в пристрой ці, де він мешкав, відсутні його речі, а його самого на території будинку не було. Він зрозумів, що саме обвинувачений скоїв крадіжку, у зв'язку з чим він звернувся з заявою до міліції, де вказав на ОСОБА_1 як на особу, яку він підозрює у скоєнні злочину. Ланцюжок з кулоном із золота та перстень із діамантами він постійно носив на собі. Жіноча каблучка з камінням, браслет та сережка у вигляді ромбу із золота - це прикраси, які він закладав в ломбард, коли йому були необхідні для роботи гроші. У нього було викрадено: ланцюжок з кулоном із золота, вагою приблизно 63,18 г, вартістю 32 500 грн.; перстень із золота, вагою приблизно 14,63 г, який був прикрашений 9-ма діамантами, вартістю 14 000 грн.; жіноча каблучка із золота з камінням, вартістю 1 200 грн.; браслет із золота, вагою приблизно 13,31 г, вартістю 4 200 грн.; сережка у вигляді ромбу із золота, вагою приблизно 2,5 г, вартістю 820 грн.; та гроші у сумі 2 500 грн. Відносно кредиту може пояснити, що він виступав на прохання ОСОБА_1 поручителем при заключні ним договору кредиту. При цьому ніякі кошти він від ОСОБА_1 не отримував і не міг отримати, бо обвинувачений в банку отримав кредитну карточку, пін-код якої було відомо тільки йому особисто, і яка завжди знаходилась у нього. Потерпілий уточнив позовні вимоги та просив стягнути з обвинуваченого 55 220 грн. на рахунок погашення завданих йому матеріальних збитків.

Поясненнями свідка ОСОБА_4, яка в суді пояснила, що вона знаходилась в Криму, коли їй подзвонив чоловік, ОСОБА_2, та повідомив, що ОСОБА_1 викрав у нього ланцюжок з кулоном із золота, перстень із золота, який був прикрашений 9-ма діамантами, жіночу каблучку із золота з камінням, браслет із золота, сережку у вигляді ромбу із золота та гроші у сумі 2 500 грн., які приніс йому ОСОБА_3 на ремонт мотоцикла. Ланцюжок з кулоном із золота та перстень із діамантами чоловік постійно носив на собі. Жіноча каблучка з камінням, браслет та сережка у вигляді ромбу - це прикраси, які лежали в серванті і чоловік закладав їх в ломбард, коли йому були необхідні для роботи гроші. Обвинувачений працював у чоловіка та проживав у них в пристройці. При цьому вільного доступу до будинку він не мав.

Поясненнями свідка ОСОБА_3, який в суді пояснив, що він знайомий з потерпілим ОСОБА_2, який ремонтує йому мотоцикл. Він бачив у нього обвинуваченого, який працював у потерпілого в майстерні. Дійсно в перших числах грудня 2013 року він дав потерпілому ОСОБА_2 гроші у сумі 2 500 грн. на придбання деталей для ремонту мотоцикла. Через деякий час йому подзвонив потерпілий та повідомив, що гроші які він йому дав у нього викрали.

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

- протоколом огляду місця події від 05.12.2013, відповідно якого було оглянуто будинок АДРЕСА_2, кімнати в будинку та встановлено, що обстановка в приміщені не порушена, слідів пошкодження вхідних дверей будинку не виявлено (а.с.6-9).

Суд вважає вину ОСОБА_1. у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, вони мають значення для кримінального провадження та відповідають фактичним обставинам справи.

Позицію обвинуваченого щодо визнання вини частково та не визнання крадіжки жіночої каблучки із золота з камінням, браслету із золота, сережки у вигляді ромбу із золота та грошей у сумі 2 500 грн., суд розцінює як бажання пом'якшити свою відповідальність, оскільки його вина повністю підтверджується дослідженими судом доказами. Ствердження обвинуваченого, що він викрав у потерпілого ОСОБА_2 лише ланцюжок з кулоном із золота та перстень із золота з діамантами, а інші прикраси та гроші він не брав, суд не може прийняти як доказ невинуватості, бо вони спростовуються послідовними поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який, як під час досудового слідства так і в суді, наполягав на тому, що з однієї кімнати будинку були викрадені ланцюжок з кулоном із золота, перстень із золота з діамантами та гроші у сумі 2500 грн., які знаходились на столі, жіноча каблучка із золота з камінням, браслет із золота, сережка у вигляді ромбу із золота, які лежали в серванті в тій же кімнаті. Пояснення потерпілого об'єктивно підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_4, яка в суді пояснила, що у її чоловіка були ланцюжок з кулоном із золота та перстень із діамантами, які чоловік постійно носив на собі, а також жіноча каблучка із золота з камінням, браслет із золота та сережка у вигляді ромбу із золота, які чоловік закладав в ломбард, коли йому були необхідні для роботи гроші, і які зберігалися в серванті. Вищевказані прикраси були викрадені з будинку. Також поясненнями свідка ОСОБА_3, який в суді пояснив, що дійсно у перших числах грудня 2013 року він передав потерпілому 2 500 грн. на ремонт мотоциклу і як потім йому повідомив потерпілий зазначені кошти у нього були викрадені.

Крім цього, потерпілий ОСОБА_2 пояснював, що 05.12.2013, коли він відлучився з дому о 13 год. 30 хв., на території домоволодіння залишився лише обвинувачений ОСОБА_1, і коли він повернувся через 30 хвилин до дому, то двері будинку були зачинені на ключ, з будинку були викрадені прикраси та гроші, які знаходились в одній кімнаті, а обвинувачений ОСОБА_1 з речами зник.

Обвинувачений ОСОБА_1 в суді поясняв, що він відчинив двері будинку ключами, проник до будинку, викрав прикраси, а потім двері зачинив та положив ключ на місце, де його зберігав потерпілий. Зазначена обставина також підтверджується протоколом огляду місця події від 05.12.2013, відповідно якого слідів пошкодження вхідних дверей будинку не виявлено, обстановка в кімнатах будинку порушена не була.

Крім цього, як встановлено в суді між обвинуваченим та потерпілим неприязних стосунків не існувало і потерпілий не має підстав для наговору на обвинуваченого.

Таким чином, оскільки потерпілий був відсутній вдома короткий проміжок часу, місце де зберігались ключі від будинку було відоме лише потерпілому та обвинуваченому, викрадені прикраси та гроші знаходились в одній кімнаті будинку, суд приходить до висновку, що саме обвинувачений ОСОБА_1 скоїв зазначений злочин та викрав вказане потерпілим майно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що злочин скоєний ОСОБА_1 віднесені до категорії тяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який вважається особою, яка немає судимості, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі у межах визначених санкцією статті Кримінального кодексу України. Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1 злочину, та особу обвинуваченого, суд знаходить можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання і на підставі ст.75 КК України суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.3 та п.4 ч.1 ст.76 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого 55 220 грн. на рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Дніпропетровській області при проведені дактилоскопічної експертизи по кримінальній справі, які відповідно наданого розрахунку складають суму 391 грн. 20 коп., суд, враховуючи ступень вини та майновий стан обвинуваченого, вважає необхідним покласти їх на обвинуваченого в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 років та 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.3 та п.4 ст.76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично зґявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком чинності.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 55 220 грн. на рахунок відшкодування матеріальних збитків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області процесуальні витрати у сумі 391 грн. 20 коп. (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської обл.; номер рахунку 31118115700004; МФО 805012; код ЄДРПОУ 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області).

Речові докази: - слід пальця руки та слід тканини, які зберігаються при матеріалах справи, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська