Ухвала суду № 37681835, 11.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2014 рокусправа № 808/2932/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Соломка М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року у справі №808/2932/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 року №№0001220025, 0001230025, 0001240025, 0001250025.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилось ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вказував, що матеріалами справи підтверджується, що позивач має всі належним чином оформлені та достатні первинні документи (договори, рахунки, акти, накладні, банківські виписки тощо) згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які дозволяють підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства та підтверджують валові витрати, які понесені позивачем, первинними документами підтверджується факт отримання агентських послуг, зв'язок між понесеними витратами та господарською діяльністю позивача вбачається у збільшенні реалізації карбіду кремнію в період, коли діяли агентські договори. На думку апелянта, висновки податкового органу не підтверджуються висновком експертного економічного дослідження.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Суд першої інстанції вважав непідтвердженими господарські, фінансові і інших взаємовідносини між РУП «Білоруський металургійний завод» та ТОВ «Вертикаль-М» і ТОВ «Ліга-08» та прийняття участі останніх у сприянні в укладенні договорів, контрактів поставки карбіду кремнію металургійного між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та РУП «Білоруський металургійний завод», оскільки, матеріалами справи не підтверджено укладення договорів на поставку карбіду між позивачем та РУП «Білоруський металургійний завод» через агентів. З цих підстав суд першої інстанції погодився про те, що позивачем було завищено суми валових витрат у загальному розмірі 1102982 грн., суми податкового кредиту на загальну суму 355673 грн. і як наслідок завищення суми бюджетного відшкодування на 76955 грн. Суд також погодився з висновком податкового органу про те, що позивачем на дату складання акту перевірки не вжито заходів щодо повернення коштів в загальній сумі 224300,80 доларів США (1779267,38 грн.) за послуги, які фактично не були надані нерезидентами, у зв'язку з чим відповідні кошти не надійшли у законодавчо встановлений строк, у тому числі: 147522,8 доларів США (1169964,06 грн.) по агентському договору №96 від 27.11.2009року з ТОВ «Вертикаль-М» (Росія), 76778,0 доларів США (609303,32 грн.) по агентському договору №1 від 18.10.2010року з ТОВ «Ліга-08» (Росія).

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС з 23.11.2012 року по 05.12.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при господарських взаємовідносинах з нерезидентами РУП «Білоруський металургійний завод» (Республіка Білорусь), ТОВ «Вертикаль-М» (Росія) та ТОВ «Ліга-08» (Росія) за період з 27.11.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої 14.12.2012 року було складено акт №574/25-0/00222226. Згідно висновків перевірки, встановлено порушення ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 275 746 грн., у тому числі по періодам: за 3 квартали 2010 року у сумі 123587 грн., за 2010 рік у сумі 254873 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 20873 грн.; порушення пп.7.3.6 п.7.3, пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4, пп.7.5.2 п.7.5, пп.7.7.1, абзацу «а» п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.200.1, 200.3, абзацу «а» п.200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на 76 955 грн.; ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: грошові кошти в загальній сумі 224300,80 доларів США (1779267,38 грн.) за послуги, які фактично не були надані нерезидентами, не надійшли у законодавчо встановлений строк, в тому числі: 147522,8 доларів США (1169964,06 грн.) по агентському договору №96 від 27.11.2009 року з ТОВ «Вертикаль-М» (Росія), 76778 доларів США (609 303,32 грн.) по агентському договору №1 від 18.10.2010 року з ТОВ «Ліга-08» (Росія). На підставі акта перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС 28.12.2012 року були прийнято податкове повідомлення-рішення №0001220025, яким ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 339465,25 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 275746,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 63719,25 грн.; №0001230025, яким ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 76955 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17999,00 грн.; №0001240025, яким ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 76955 грн.; №0001250025, яким ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1551449,70 грн. (а.с.12-86, т.1).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень, були взаємовідносини позивача з нерезидентами ТОВ «Вертикаль-М» та ТОВ «Ліга-08» (Росія) стосовно надання останніми агентських послуг.

Так матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» (принципал) та ТОВ «Вертикаль-М» (агент) 27.11.2009 року було укладено агентський договір №96, згідно якого агент зобов'язувався забезпечити укладення договору поставки карбіду кремнію металургійного між принципалом та РУП «Білоруський металургійний завод» (Білорусія) за винагороду, яка складає 4% від ціни договору між ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» та РУП «Білоруський металургійний завод». Крім того, 18.10.2010 року між позивачем (принципал) та ТОВ «Ліга-08» (агент) було укладено договір №1, згідно якого агент забезпечував укладання договору поставки карбіду кремнія металургійного між принципалом та РУП «Білоруський металургійний завод» (Білорусь) за винагороду, яка складає 4% від ціни договору між позивачем та РУП «Білоруський металургійний завод». Під час перевірки ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» до перевірки були надані акти виконаних робіт, у яких зазначено, що агентами були виконані а принципалом прийняті послуги по відвантаженню карбіду кремнія металургійного на адресу РУП «Білоруський металургійний завод» (Білорусь), копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Вертикаль-М» та ТОВ «Ліга-08».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з метою отримання інформації було направлено спеціальний запит до компетентного органу Республіки Білорусь по РУП «Білоруський металургійний завод» та компетентного органу Росії по ТОВ «Вертикаль-М», ТОВ «Ліга-08» з питань підтвердження господарських відносин між РУП «Білоруський металургійний завод» та ТОВ «Вертикаль-М», ТОВ «Ліга-08». Згідно Інформації з додатками від компетентних органів Республіки Білорусь, наданою управлінням міжнародних зв'язків ДПС України листом №5977/0/71-12/12-2017 від 15.10.2012 року, отриманої від Міністерства по податках та зборах Республіки Білорусь, не підтверджено наявності господарських, фінансових та інших взаємовідносин між ВАТ «Білоруський металургійний завод» та ТОВ «Вертикаль-М», ТОВ «Ліга-08».

Матеріалами справи встановлено, що між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та ВАТ «Білоруський металургійний завод» 28.12.2009 року та 03.12.2010 року були укладені договори №ПП1323/69-10067 і №ПП1323/69-11028 відповідно на поставку карбіда кремнію металургійного, встановлено, що позивач мав безпосередні тривалі господарські взаємовідносини з РУП «Білоруський металургійний завод».

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджено господарських, фінансових і інших взаємовідносин між РУП «Білоруський металургійний завод» та ТОВ «Вертикаль-М» і ТОВ «Ліга-08» та прийняття участі останніх у сприянні в укладенні договорів, контрактів поставки карбіду кремнію металургійного між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та РУП «Білоруський металургійний завод».

Колегія суддів не приймає твердження позивача про те, що факт отримання агентських послуг, зв'язок між понесеними витратами та господарською діяльністю вбачається у збільшенні реалізації карбіду кремнію в період, коли діяли агентські договори, оскільки, у матеріалах справи є докази, що у позивача та РУП «Білоруський металургійний завод» були прямі договори про поставку карбіда кремнію металургійного.

Матеріалами справи встановлено, що позивач розрахувався за агентські послуги з ТОВ «Вертикаль-М» та ТОВ «Ліга-08»: 147522,8 доларів США (1169964,06 грн.) по агентському договору №96 від 27.11.2009 року з ТОВ «Вертикаль-М» та 76778 доларів США (609303,32 грн.) по агентському договору №1 від 18.10.2010 року з ТОВ «Ліга-08».

Відповідно до п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не включаються до складу валових витрат витрати, зокрема, на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до ваги лише ті первинні документи, які складені разі фактичного здійснення господарської операції, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товару (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. На думку колегії суддів, наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Згідно статей 2 та 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом законно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200,205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року у справі №808/2932/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук