Ухвала суду № 37681121, 06.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 р. Справа № 1570/434/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засіданні - Вишневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехсервіс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехсервіс» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011 року № 0000812301, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року, ТОВ «Оргтехсервіс» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000812301 від 23.06.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 252.644,00 грн. в тому числі 50.529,00 грн. штрафних санкцій.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що стверджуючи про безтоварність господарських операцій позивача з ПП «Авант» перевіряючими не було прийнято до уваги документи податкового обліку, фінансові документи, у тому числі: податкові накладні, видаткові накладні та інші, що були надані на перевірку та свідчать про фактичне придбання обладнання та його оприбуткування, а також подальше використання в господарської діяльності.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів є тільки припущенням за наслідками вивчення податкової інформації та суперечить вимогам закону.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що контрагент позивача ПП «Авант» за місцем реєстрації не знаходиться, за підприємством не зареєстровані основні засоби, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, остання податкова декларація з ПДВ була подана 20.01.2011 року, а декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року та за 2010 рік підприємством до ДПІ не надано.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Оргтехсервіс» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТОВ «Оргтехсервіс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 травня 2011 року державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби області було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Оргтехсервіс» з ПП «Авант» за період 01.12.2009 року по 30.06.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 958/23/30298206 від 06 червня 2011 року, яким встановлено порушення: ч. 1, 5 ст. 203, п, 1, 2 ст. 215, ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України в результаті чого правочини у взаємовідносинах між позивачем та ПП «Авант» мають ознаки нікчемності та є нікчемними; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на 202.115,00 грн., в тому числі: за грудень 2009 року - 17.500,00 грн., за січень 2010 року - 4.450,00 грн., за лютий 2010 року - 19.167,00 грн., за березень 2010 року - 47.997,00 грн., за квітень 2010 року - 48.892,00 грн., за травень 2010 року - 31.942,00 грн., за червень 2010 року - 32.167,00 грн.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.12.2009 року по 50.06.2010 року у рядку 17 Декларації "Усього податкового кредиту" на підставі документів, перелік яких наведено вище, встановлено його завищення на суму 202.115,00 грн.

У періоді з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року ТОВ "Оргтехсервіс" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП "Авант", які було внесено до реєстру отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 202.115, грн., в тому числі за грудень 2009 року - 17.500,00 грн.; за січень 2010 року - 4.450,00 грн.; за лютий 2010 року - 19.167,00 грн.; березень 2010 року - 47.997, грн.; за квітень 2010 року - 48.892,00 грн.; за травень 2010 року - 31.942,00 грн.; за червень 2010 року - 32.167,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000812301 від 23 червня 2011 року яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Оргтехсервіс» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів» на суму 202.115,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 50.529,00 грн.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Зробивши аналіз загальних положень законодавства, що регулює питання господарської діяльності, її змісту та спрямованості, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. А для визначення правомірності формування платниками податку податкового кредиту потрібно встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суму податкового кредиту.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді, взаємовідносини між ТОВ «Оргтехсервіс» та ПП «Авант» було врегульовано договорами купівлі-продажу № 14 від 24 грудня 2009 року та № 15 від 12 березня 2010 року (Т. 2 а.с. 42-45).

За умовами договорів ПП «Авант» (продавець), зобов'язано передати у власність ТОВ «Оргтехсервіс» (покупець) обладнання, інвентар б/у, а також надати послуги.

Загальна сума договору № 14 від 24 грудня 2009 року складає 600.000,00 грн., а договору № 15 від 12 березня 2010 року - 500.000,00 грн.

Згідно з п. 1.2 договорів, відпуск партії Товару та Послуг Продавцем Покупцю здійснюється не пізніше одного банківського дня після сплати Покупцем рахунку, виставленого Продавцем при умові виконання Покупцем п. 3.2. договору. При цьому п. 3.2. в договорах № 14 від 24 грудня 2009 року та № 15 від 12 березня 2010 року відсутній.

Укладені між ТОВ «Оргтехсервіс» та ПП «Авант» договори № 14 від 24 грудня 2009 року та № 15 від 12 березня 2010 року не містять визначення яке саме обладнання та інвентар б/у є предметом купівлі-продажу, не визначено, які послуги надає ПП «Авант» за умовами п. 1.2 договорів.

Під час проведення перевірки, аналізуючи взаємовідносини між ТОВ «Оргтехсервіс» та ПП «Авант», працівники податкового органу дійшли висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, про те, що укладаючи угоди сторони не мали намір отримати реальне настання правових наслідків за цими угодами.

З Акту № 4/23-00/32189715 від 21.01.2011 року про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ПП «Авант» за період з 01.07.2009 року по 20.01.2011 року, вбачається, що підприємство не є власником основних засобів, підприємство не має необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

ПП «Авант» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань в т.ч. головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «поточні рахунки в національній валюті», 361 «розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «доходи від реалізації», 641 «розрахунки по податкам», 643 «податкові зобов'язання», 681 «розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні тощо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що надані на підтвердження виникнення права на податковий кредит податкові накладні, виписані ПП «Авант» на виконання вантажно-розвантажувальних робіт (Т.1 а.с. 132, 140, 141, 142, 143, 147, 149, 173, 175, 176, 177, 178) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як встановлено судом, підприємство не має необхідних матеріальних та трудових ресурсів для виконання зазначених робіт.

Під час розгляду справи, судом першої інстанції було встановлено та не заперечується апелянтом, що в ході проведення перевірки, первинні документи на підтвердження перевезення товарів не надавались.

В силу положення п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги надані позивачем під час розгляду справи товарно-транспортні накладні.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що ПП "Авант" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а ТОВ "ОРГТЕХСЕРВІС" на заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

ТОВ "Оргтехсервіс" перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехсервіс» залишити без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехсервіс» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.