Постанова № 37680948, 18.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа №804/10136/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2013 року фізична особи-підприємець ОСОБА_3 звернулась до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області із позовними вимогами про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003741703 від 15 липня 2013 року, прийнятого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на 105638,22 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003751703 від 13 липня 2013 року, прийнятого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 48381,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- правочини укладались позивачем з метою проведення рекламної компанії щодо інформування потенційних споживачів та збільшення попиту на ринку, реальність проведення вищезазначених правочинів підтверджується договорами, додатковими угодами, примірниками листівок та буклетів, актами здачі-прийняття робіт, рахунками, податковими накладними, банківськими виписками;

- позивач, сплативши вартість придбаного товару, отримавши податкові і видаткові накладні, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовані валові витрати та податковий кредит у періоді, що перевірявся;

- Законом України від 07.07.2011 року №3609-УІ абзац 3 пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України було викладено в новій редакції і встановлено, що перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що порушує публічний порядок, є фіктивним, у звітному періоді, в якому судове рішення про визнання правочину недійсним набрало законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав;

- акт перевірки від 11 березня 2013 року не тільки не містить посилань про вину позивача в намірі порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає;

- відповідач, зробивши висновок в акті про ознаки нереальності правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме - рішеннями суду про визнання його таким або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача;

- відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що перевірками контрагентів платника податків не встановлено відвантаження продукції, господарські операції фактично не відбулись, ФОП ОСОБА_3 перераховувались кошти на рахунок без мети реального настання правових наслідків. Таким чином, ФОП ОСОБА_3 порушено статтю 288 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними.

Судом зупинялось провадження з 06.08.2013 року по 11.09.2013 року для витребування доказів, з 12.09.2013 року до набрання законної сили судовим рішенням - постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року по справі №804/4441/13-а.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 26.06.2013 року по 02.07.2013 року ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів дотримання вимог податкового, валютною та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки 02.07.2013 року складений акт №2147/17-2/НОМЕР_1.

Документальною плановою виїзною перевіркою:

- виявлено наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та контрагентом - постачальником ФОП ОСОБА_4 (РН ОК ФОПП НОМЕР_2) у вересні 2012 року;

- встановлено допущення порушення:

- - пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійсненну підприємницької діяльності за 2012 рік у сумі 70425,48 грн.;

- - пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 43313 грн., в тому числі по періодах: у березні 2012 року на 1063 грн., у липні 2012 року на 64 грн., у вересні 2012 року на 42186 грн.;

- - пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податок на додану вартість в розмірі 11059 грн., в тому числі по періодах: у квітні 2012 року на 987 грн., у травні 2012 року на 10072 грн.

На підставі акту перевірки від 02.07.2013 року №2147/17-2/НОМЕР_1 контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0003741703, за яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 105638,22 грн., з них за основним платежем 70425,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35212,74 грн.;

- №0003751703, за яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 51381 грн., з них за основним платежем 32254 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 16127 грн.

При проведені перевірки відділом податкового контролю фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська враховані матеріали:

- документальної невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за лютий, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2012 року, складені ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Перевіркою ФОП ОСОБА_4 встановлено, що фактично товар від постачальника (ТОВ «Ферріт-Д») покупцю (ФОП ОСОБА_4) не відвантажувався;

- перевіркою позивача встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій, перерахування коштів ФОП ОСОБА_3 без мети реального настання правових наслідків, що суперечить моральним засадам суспільства, чим порушено публічний порядок, дії спрямовано на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, правочин є нікчемним.

Актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 завищено податковий кредит з податку на додану вартість, сформованого за рахунок взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 у вересні 2012 року у сумі 42187 грн.

За результатами перевірки правильності визначення валового доходу (загального оподатковуваного доходу) встановлено, що в порушення вимог пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 до складу витрат в декларації про майновий стан і доходи віднесена сума в розмірі 414267,32 грн.:

- за папір, придбаний у ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) у квітні 2012 року згідно накладних №РН-02317 від 24.04.2012 року, №РН-02318 від 25.04.2012 року, на загальну суму 108000 грн., у тому числі ПДВ 18000 грн.;

- за операції з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, придбаних у ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 246066411 у серпні 2012 року згідно актів виконаних робіт №2372 від 10.08.1012 року, №2373 від 22.08.2012 року, №2374 від 31.08.2012 року, на загальну суму 136001,81 грн., у тому числі ПДВ 22666,97 грн. у сумі 113334,84 грн.;

- за операції з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, придбаних у ФОП ОСОБА_4 (НОМЕР_2) №176 від 10.09.2012 року, №177 від 15.09.2012 року, №178 від 20.09.2012 року, №179 від 30.09.2012 року, №180 від 30.09.2012 року, актами виконаних робіт №176 від 10.09.2012 , №177 від 15.09.2012 року, №178 від 20.09.2012 року, №179 від 30.09.2012 року, №180 від 30.09.2012 року.

Згідно акту перевірки, вбачається відсутність:

- факту реального вчинення ФОП ОСОБА_3 господарських операцій з придбання послуг від контрагента ФОП ОСОБА_4, отже відсутні підставі для відображення в податковому обліку наслідків операцій по придбанню послуг реклами та включення їх до складу витрат у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік в сумі 210932,48 грн.;

- факту реального вчинення ФОП ОСОБА_3 господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів-постачальників ТОВ «Старт-Д» у вересні 2012 року, ТОВ «Ривс» у квітні 2012 року та ПП «АТМ» у серпні 2012 року, отже відсутні підстави для включення до складу валових витрат операцій з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, придбаних у ПП «АТМ» у серпні 2012 року на суму 113534,84 грн. та операцій з придбання паперу у ТОВ «Ривс» у квітні 2012 року в сумі 90000 грн.

Перевіркою встановлено не включення до складу податкових зобов'язань з ПДВ суми ПДВ у розмірі 1560 грн. та завищено податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 15152 грн., завищення задекларованих показників у рядку 17 декларації з ПДВ на суму 45846 грн., у тому числі за березень 2012 року на суму 463 грн., травень 2012 року на суму 3197 грн., вересень 2012 року на суму 42186 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пунктів 1.6, 1.7 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт невиїзної перевірки, складений відповідачем, всупереч зазначеним вимогам не містить належного обґрунтування виявлених порушень, не вказує на докази наявності порушення, припускаючи порушення, не встановивши всі обставини, які необхідні для прийняття рішення, що призвело до передчасного закінчення перевірки та необґрунтованого винесення оскаржуваних рішень.

Так, висновки акту перевірки від 02.07.2013 року №2147/17-2/НОМЕР_1 здійснені із врахуванням податковій інформації - матеріалів документальної невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, матеріалів документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3

Проте, контролюючим органом не визначається ані номери ані дати таких актів, не викладається в чому полягає суть порушень із відповідними доказами, для того, щоб така інформація отримала статус податкової інформації, та могла би бути правомірно використаною під час перевірки.

Контролюючим органом для підтвердження операцій із платниками податків ТОВ «Влад-Пак», ПАТ «Хліб» згідно пункту 1.14 направлені запити про перевірки взаємовідносин із платником податків, що перевіряється, проте закінчено перевірку без отримання відповіді на такі запити, що призвело до передчасного висновку про допущені порушення податкового законодавства.

Наданий акт перевірки не фіксує факти виявлених порушень чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, що свідчить про поверховість її проведення.

З акту не вбачається які саме операцій та з якими контрагентами були досліджені, в чому полягає суть невизнаних операцій та якими первинними документами вони не підтверджені в ході перевірки, які б було необхідно надати платнику податків.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про нікчемність правочинів позивача, контролюючий орган взагалі не визначає такі правочини.

Визнання недійсними оспорюваних правочинів відноситься до компетенції суду, проте податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку.

У разі встановлення обставин порушення публічного порядку податкові органи мають вживати заходів до встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, або повідомлення компетентних органів про виявлені правопорушення, і лише отримавши рішення компетентних державних органів ґрунтувати на них власні рішення.

В розглянутому спорі контролюючий орган не надав будь-яких підтверджень порушення публічного порядку, який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто підстав визнання правочину нікчемним в силу закону.

Підпункт 20.1.30 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України наділяє контролюючий орган повноваженням звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Підтверджень реалізації зазначених повноважень із метою, визначеною законом, суду не надано, що свідчить про їх вибірковість їх реалізації відносно позивача.

При цьому суд зазначає, що у контролюючого органу наявні закріплені на рівні закону всі повноваження та заходи впливу до платників податків, що надають змогу достовірно встановити наявність або відсутність первинних документів, проте, наявні повноваження щодо встановлення таких обставин контролюючим органом не реалізовано.

Контролюючим органом в акті перевірки не проаналізовано та не відображено наявність договірних правовідносин між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, що ґрунтується на договорі від 31 липня 2012 року № 3107124 АН, предметом якого є виконання виконавцем за завданням замовника поліграфічних та інших різновидів рекламних товарів (робіт та послуг. 31.08.2012 року до зазначеного договору було укладено додаткові угоди №01/09-12 - №05/09-12, відповідно до яких виконавець зобов'язався виготовити та розповсюдити буклети за участю 12 промоутерів у встановлені строки. Між ТОВ «Ривс» (постачальник) та позивачем 24.12.2012 року укладений договір постачання. Між ПП «АТМ» та позивачем 31.07.2012 року укладені договори про надання (постачання) поліграфічних та інших видів рекламних товарів (робіт та послуг). Зокрема, договором №3107121 АН та додатковою угодою №01/08-12 замовник доручив ПП «АТМ» виготовити та розповсюдити буклети, праця 15 промоутерів з 01.08.2012 року по 10.08.2012 року по 6 годин; договором №3107122 АН та додатковими угодами до нього також передбачено виготовлення та розповсюдження рекламних товарів промоутерів у договірні строки.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд 23 квітня 2013 року постановою по справі № 804/4441/13-а, яка набрала законної сили 10.12.2013 року, задовольнив адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000801702 від 20.03.2013 року.

Оскаржуване в цій справі податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту документальної невиїзної перевірки від 11.03.2013 року №811/17-2/НОМЕР_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ривс» (код за ЄДРПОУ 34914473) за квітень 2012 року, ТОВ «Старт-Д» за вересень 2012 року, ПП «АТМ» (код за ЄДРПОУ 24606641) за серпень 2012 року.

Постановою адміністративного суду, що набрала законної сили, встановлено наступне:

- в акті перевірки від 11.03.2013 року №811/17-2/НОМЕР_1 зазначено, що за результатами матеріалів перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Ривс», ПП «АТМ» товарів (послуг) підприємствами-покупцями у 2011-2012 році, порушення ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Ривс», ПП «АТМ» статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, в тому числі з ФОП ОСОБА_3;

- що між ТОВ «Старт-Д» та позивачем було укладено договір від 31.07.2012 №3107125 АН. Згідно даного договору позивач поручає, а ТОВ «Старт-Д» приймає на себе зобов'язання із здійснення поліграфічних та інших видів рекламних послуг в тому числі оперативного лізингу. 31.08.2012 року між тими самими сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 31.07.2012. Відповідно до цієї угоди ТОВ «Страт-Д» зобов'язується поставити позивачу станок для виготовлення мішків та бумажних пакетів СК 898 (Саше) 8441200000 по цінам зазначеним у видаткових документах. Реальність проведення вищезазначеної господарської операції підтверджується договором, додатковою угодою, видатковою накладною, рахунком, податковою накладною, копії яких були надані до матеріалів справи. На підтвердження виготовлення мішків та бумажних пакетів представником позивача додатково були надані договорами оренди нерухомого майна, акти приймання-передачі орендованого майна, схематичний план розташування орендованого майна (копії яких містяться в матеріалах справи), з яких вбачається наявність у позивача приміщення, в якому можливо виготовляти мішки та бумажні пакети, а також штатний розклад ФОП ОСОБА_3, з якого вбачається наявність достатньої кількості робітників різного профілю, які можуть виготовляти вищезазначену продукцію. Між ТОВ «Ривс» та позивачем 24.03.2012 року було укладено договір поставки. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар (папір), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його на умовах цього договору. На підтвердження здійснення вищезазначеної господарської операції були складені первинні документи, копії яких надані до матеріалів справи, а саме: договір поставки, видаткові накладні, рахунок фактура, податкові накладні. Між ПП «АТМ» та позивачем 31.07.2012 року було укладено договір №310721 АН та договір №310723 АН, відповідно до яких позивач доручає, а ПП «АТМ» зобов'язується надати (поставити) поліграфічні та інші види рекламних товарів (робіт, послуг). 31.07.2012 року до зазначених договорів було укладено додаткові угоди №02/08-12, відповідно до яких позивач доручає, а ПП «АТМ» зобов'язується виготовити та розповсюдити листівки у строк до 13.08.12 року та №03/08-12, відповідно до яких позивач доручає, а ПП «АТМ» зобов'язується виготовити та розповсюдити буклети у строк до 22.08.2012 року. Реальність проведення вищезазначених правочинів підтверджується договорами, додатковими угодами, актами здачі-приймання робіт, рахунками, податковими накладними, копії яких були надані до матеріалів справи та представником позивача були надані примірники листівок та буклетів. Розрахунок по вищезазначеним операціям здійснювався у безготівковій формі, про що свідчать копії банківських виписок, які містяться в матеріалах справи;

- на час укладення вищевказаних правочинів ОСОБА_3 із ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Ривс», ПП «АТМ» так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано;

- в ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори та додаткова угода не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, доказів щодо нікчемності чи недійсності договорів контрагентів позивача з їх контрагентами суду також не надано;

- ФОП ОСОБА_3 мала достатні і передбачені Податковим кодексом України підстави для віднесення суми сплаченого на користь контрагентів ПДВ до складу податкового кредиту. У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним;

- ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Ривс», ПП «АТМ» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності;

- висновок ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення контрагентами господарських операцій є лише припущенням. Натомість первинні документи повністю підтверджують реальність проведених між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Ривс», ПП «АТМ» операцій.

З системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та присудження на користь позивача судового збору.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 липня 2013 року №0003741703 та №0003751703, винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1540,20 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок грн. 20 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18 лютого 2014 року.

Суддя І.О. Верба