Рішення № 37680663, 13.03.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 рокуСправа № 912/1826/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк";

до відповідача 1: Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша";

відповідача 2: Головного управління юстиції у Кіровоградській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби,

відповідача 3: Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод";

відповідача 4: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області;

про виключення з акта опису й арешту майна, зняття арешту з майна та заборони вчиняти певні дії,

представники сторін:

від позивача - Кирдан А.В., довіреність № 3304-О від 28.09.12;

від відповідача 1 - Лобанов О.В., довіреність від 04.07.13;

від відповідача 2 - Мехед О.В., довіреність № 03.1-12/01.1-22/151 від 27.01.14;

від відповідача 4 - Леконт Р.В., довіреність № 501 від 30.08.13.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (скорочене найменування - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.12.2013, яка містить такі вимоги:

виключити та звільнити з-під арешту з акта опису й арешту майна від 20.08.2013, складеного державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Відділ примусового виконання рішень) щодо виконання виконавчого листа № 2-412/1182/2012, виданого 12.04.2013 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, наступне майно: нерухоме майно - нежитлову будівлю разом з усіма приналежностями, площею 5 493,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н;

зняти арешт з нерухомого майна - нежитлової будівлі разом з усіма її приналежностями, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н, який накладено відповідно до постанови ВП № 37746939 Відділу примусового виконання рішень від 25.04.2013 при виконанні виконавчого листа № 2-214/1182/2012, виданого 12.04.2013 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська;

заборонити Відділу примусового виконання рішень вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно нерухомого майна - нежитлової будівлі разом з усіма приналежностями, площею 5493,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2013 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник Головного управління юстиції у Кіровоградській області надав до справи пояснення в яких зазначено про відхилення скарги і про те, що:

на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області перебуває зведене виконавче провадження № 39733603 про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" заборгованості на користь юридичних осіб та держави, до складу якого входить виконавчий лист № 2-412/1182/2012 від 12.04.2013, виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення солідарно з Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" та ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № 90 від 24.07.2007 станом на 01.02.2012 у загальному розмірі 7 392 308 грн 68 коп.;

у ході здійснення виконавчих дій встановлено, що коштів на арештованих рахунках відкритих боржником недостатньо для задоволення вимог стягувачів;

державним виконавцем у порядку ст.ст. 52, 54, 57 Закону України "Про виконавче провадження" звернуто стягнення на майно боржника, з цією метою державним виконавцем 20.08.2013 проведено опис та арешт майна боржника - ПП "Будівельна компанія "Левша", а саме, нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н.

Із поданих до справи матеріалів вбачається та документально підтверджено, що на виконанні в зведеному виконавчому провадженні перебувають також наказ № 5013/1497/12 від 10.01.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь держави судового збору в сумі 1609,50 грн.; наказ № 5013/1497/12 від 10.01.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь ДП "Кіровоградський ремонтний завод" заборгованості в сумі 57613,53 грн., з них: 57221,97 грн відшкодування та 391,56 грн пені; наказ № 912/291/13-г від 01.08.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" судового збору в сумі 68820 грн.

Зазначені накази господарського суду в складі відповідних виконавчих проваджень за №№ 36661457, 36730408 і 39382593 приєднані до зведеного виконавчого провадження № 39733603, що засвідчено постановами державного виконавця Мехед О.В. від 10.09.2013.

Позивач 26.12.2014 подав до суду письмові пояснення до поданого позову, в яких наведено додаткове мотивування позовних вимог, зокрема, наводить доводи правомірності його позову та посилається, між іншим, на норми ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду від 21.01.2014 до участі в справі залучено інших відповідачів: Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод", ідентифікаційний код 07646544 і Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 38758683, які є стягувачами у зведеному виконавчому провадженні № 39733603 щодо стягнення відповідних сум з боржника - ПП "Будівельна компанія "Левша".

Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" у поясненні від 01.02.2014 повідомило про те, що ПП "Будівельна компанія "Левша" не сплатило на його користь 57221,97 грн відшкодування втрат та 391,56 грн пені відповідно до рішення господарського суду від 20.12.2012 у справі № 5013/1497/12.

ПП "Будівельна компанія "Левша" позовні вимоги заперечило, посилаючись на те, що позивач має можливість отримати кошти для погашення заборгованості з продажу іпотечого майна, на яке державним виконавцем накладено арешт.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція позовні вимоги відхилила як безпідставні, оскільки порушень вимог Закону України "Про Іпотеку" у даному випадку органом державної виконавчої служби не допущено.

Заслухавши пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (банк) та приватне підприємство "Будівельна компанія "Левша" (позичальник) уклали кредитний договір № 90 від 24.07.07 із додатковими угодами від 02.08.07, 30.08.07, 31.12.08, за умовами яких банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії у сумі 2380000 грн., а за додатковою угодою від 30.08.07 - 3740000 грн.; позичальник зобов'язався повернути кредит у строк до 25.07.12 та сплатити проценти за його користування у встановленому розмірі. У забезпечення виконання кредитного договору № 90 від 24.07.07 сторонами був укладений іпотечний договір від 31.08.07, посвідчений у цей же день нотаріально, зареєстрований у реєстрі за № 2734.

Предметом іпотеки за іпотечним договором від 31.08.07, укладеним ПП "Будівельна компанія "Левша" (Іпотекодавець) та ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ "Приватбанк" (Іпотекодержатель), є нежитлова будівля (опис об'єкта: корпус 301 загальною площею 5 493,3 кв. м., огорожа, замощення) у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, зареєстрована на праві власності за ПП "Будівельна компанія "Левша".

Позов мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10 квітня 2013 р. у справі № 912/291/13-г позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" було задоволено і здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю разом з усіма її приналежностями, площею 5 493,3 кв. м., що знаходиться у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, шляхом надання права ПАТ КБ "Приватбанк" на продаж вказаного предмету іпотеки з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні 888019 грн, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із наданням ПАТ КБ "Приватбанк" повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки.

Також позивач надав до справи копію наказу від 1 серпня 2013 р., виданого на виконання рішення у зазначеній справі № 912/291/13-г, проте, цей наказ не був пред'явлений стягувачем до органу державної виконавчої служби для виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, у Відділі примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження за № 39733603, до складу якого входить і виконавчий лист про примусове стягнення з ПП "БК "Левша" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № 2-412/1182/2012, що виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.03.2013 у справі № 2-412/1182/12 про стягнення суми.

Як вбачається з Акту опису і арешту майна від 20 серпня 2013 року, складеного державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мехед О.В., описано і накладено арешт на нерухоме майно - нежитлову будівлю, розташовану за адресою вул. Добровольского, 2 н.

Позивач вважає, що накладення арешту на зазначене нерухоме майно перешкоджає виконанню рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/291/13-г від 10.05.2013.

ПАТ КБ "Приватбанк" зверталося до Відділу примусового виконання рішень правління із заявою від 03.09.2013 за № 3862/27.13 про виключення нерухомого майна, розташованого у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, право на самостійний продаж якого надано ПАТ КБ "Приватбанк", з акту опису і арешту майна, та зняття з нього арешту. У відповідь на зазначене звернення Відділ примусового виконання рішень надіслано листа від 20.09.2013, яким у знятті арешту було відмовлено.

Господарським судом враховується, що 25.04.2013 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень на підставі заяви ПАТ КБ "Приватбанк" - стягувача щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт № ВП № 37746939, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ПП "Будівельна компанія "Левша", адреса: 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71, кім. 27, у межах суми стягнення 7392308,68 грн; заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми заборгованості. Постанова державного виконавця мотивована тим, що в заяві про відкриття виконавчого провадження зазначено прохання стягувача - ПАТ КБ "Приватбанк" накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника - ПП "Будівельна компанія "Левша". Зазначену постанову державного виконавця від 25.04.2013 позивач отримав та надав господарському суду її копію (а.с.63).

Таким чином, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження № 39733603 про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" заборгованості на користь юридичних осіб та держави, до складу якого також входить виконавчий лист № 2-412/1182/2012 від 12.04.2013, який видав Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ПП "Будівельна компанія "Левша" і ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № 90 від 24.07.2007 у розмірі 7392308,68 грн, яка складається з заборгованості по кредиту 3740 000 грн, з заборгованості по відсоткам 3413931,43 грн, з заборгованості з винагороди 234380,61 грн, пені в розмірі 3996,64 грн.

Також на виконанні у зведеному виконавчому провадженні перебувають: наказ № 5013/1497/12 від 10.01.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь держави судового збору в сумі 1609,50 грн.; наказ № 5013/1497/12 від 10.01.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь ДП "Кіровоградський ремонтний завод" заборгованості в сумі 57613,53 грн., з них: 57221,97 грн відшкодування витрат та 391,56 грн пені; наказ № 912/291/13-г від 01.08.2013, виданий Господарським судом Кіровоградської області про стягнення з ПП "Будівельна компанія "Левша" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" судового збору в сумі 68820 грн.

Зазначені накази господарського суду в складі відповідних виконавчих проваджень за №№ 36661457, 36730408 та 39382593 приєднані до зведеного виконавчого провадження № 39733603, що засвідчено постановами державного виконавця Мехед О.В. від 10.09.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.

У ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що коштів на арештованих відкритих боржником рахунках недостатньо для задоволення вимог стягувачів. Державним виконавцем у порядку ст.ст. 52, 54, 57 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача - ПАТ КБ "Приватбанк" було правомірно вжито відповідних заходів для звернення стягнення на майно боржника.

З метою належного виконання вищезазначеного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська державним виконавцем 20.08.2013 проведено опис та арешт майна боржника - ПП "Будівельна компанія "Левша", а саме нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2н, корпус № 301. У акті опису й арешту майна зазначено про те, що описане майно буде передане для реалізації.

29.08.2013 для визначення ринкової вартості вищезазначеного описаного й арештованого майна боржника та на підставі ст.ст. 13, 58 Закону "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ФОП Ярюхіну З.Д., яку зобов'язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна з питань вартості нерухомості.

Згідно висновку оцінювача ОСОБА_5 ринкова вартість комплексу будівель за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2н, складає 2 856 516,00 грн.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Позовні вимоги мотивовано тим, що шляхом пред'явлення даного позову ПАТ КБ "Приватбанк", як стягувач за виконавчим провадженням, намагається реалізувати свої права щодо оскарження окремих дій відповідача - органу державної виконавчої служби. Проте, в даному випадку у зв'язку з відсутністю спору щодо права власності на арештоване майно, позивач вправі оскаржити законність арешту майна шляхом подання відповідної скарги на дії органу державної виконавчої служби до суду, яким було видано відповідний виконавчий документ. Тобто, позивач, як стягувач, має право оскаржити в судовому порядку зазначену постанову державного виконавця та акт опису й арешту майна до суду, який видав виконавчий лист № 2-412/1182/2012 від 12.04.2013 - Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Частинами 1-5 статті 60 зазначеного Закону передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна такий арешт знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що пред'явлення позову про звільнення майна з-під арешту є одним із способів захисту права власності особи від незаконних посягань на майно, який застосовується у випадку, коли особа, яка вважає себе власником спірного майна, не може здійснювати свої правомочності власника через те, що майно було арештоване державним виконавцем, тобто, коли є спір про право.

Як вбачається із матеріалів справи, у даній справі відсутній спір про право власності на арештоване спірне майно - нежитлову будівлю, розташовану у м. Кіровоград по вул. Добровольського, 2н, корпус № 301. При цьому, ПАТ КБ "Приватбанк" у своїй позовній заяві вказує на ухилення органу ДВС від зняття арешту зі спірного майна, що фактично є оскарженням дії органу ДВС в процесі здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи те, що позовні вимоги банку не є спором про право власності на спірне майно і направлені виключно на оспорювання законності окремих дій Відділу примусового виконання рішень, а також враховуючи неправомірність застосування положень ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" до позовів щодо оскарження дій органу державної виконавчої служби, господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з акта опису й арешту.

Що стосується вимог зняти арешт з нерухомого майна та заборони Відділу примусового виконання рішень вчиняти будь-які виконавчі дії стосовно арештованого майна, то ці вимоги є похідними від позовної вимоги про звільнення майна з-під арешту, відмова у задоволенні якої тягне за собою відмову у задоволенні інших позовних вимог. Поряд з цим, вимоги щодо заборони державному виконавцю виконувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та вчиняти будь-які виконавчі дії, направлені на виконання судового рішення не можуть бути задоволені, оскільки господарський суд не вправі зупиняти чи перешкоджати виконанню рішення іншого загального суду.

Тобто, в даному випадку позивач не позбавлений права оскаржити законність арешту майна шляхом подання відповідної скарги на дії органу державної виконавчої служби до суду, яким було видано відповідний виконавчий документ. Позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Після закінчення розгляду справи у судовому засіданні 13.03.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 18.03.14

Суддя О.А. Змеул