Ухвала суду № 37679983, 11.03.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/242/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/886/14

Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К.

Доповідач Чічіль В. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Одринської Т.В., Хіль Л.М.,

за участю секретаря: Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 3 лютого 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом Irren Trading B.V. до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року Irren Trading B.V. звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 4 069 349,04 доларів США та судові витрати.

У порядку забезпечення позову, ураховуючи суму боргу позову та невчинення ОСОБА_1 жодних дій щодо її повернення, просило накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, що належать відповідачу і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб, та заборонити використання цього майна.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 3 лютого 2014 року заява про забезпечення позову задоволена частково.

Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, що перебувають у власності ОСОБА_1, у межах ціни позову 4 069 349,04 доларів США.

Не погодившись з даною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржено ОСОБА_1, в апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За змістом ч. 1 ст. 151, ст. 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені ч. 1 ст. 152 ЦПК України, при цьому, у разі необхідності, судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Як роз'яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як убачається з матеріалів справи, що 23 травня 2013 року між Irren Trading B.V. та ОСОБА_1 укладено договори поруки №1, №2, відповідно до умов яких відповідач поручався перед позивачем відповідати у повному обсязі за невиконання чи неналежне виконання ТОВ «Амарант» своїх зобов'язань за контрактом №20/05/13АК від 20 травня 2013 року та контрактом №21/05/13АК від 21 травня 2013 року.

Предмет пред'явлених Irren Trading B.V. позовних вимог стосується стягнення з ОСОБА_1, як поручителя, попередньої оплати, штрафу, відсотків на загальну суму 4 069 349,04 доларів США за вищевказаними контрактами, через невиконання ТОВ «Амарант» взятих на себе зобов'язань.

Таким чином, між сторонами виник спір майнового характеру, який випливає з виконання умов кредитного договору та договору поруки та який не знаходить свого позасудового вирішення.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, місцевий суд, з урахуванням обставин справи та вимог процесуального законодавства, вірно виходив з того, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, обравши вид забезпечення позову, передбачений ч. 1 ст. 152 ЦПК України, шляхом накладення арешту на майно відповідача у межах ціни позову.

Колегія суддів вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах суми ціни позову є вмотивованим, співмірним із заявленими позивачем вимогами та відповідає ситуації, що склалась між сторонами спору.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність достатніх підстав для необхідності забезпечення позову не ґрунтується на матеріалах справи.

Твердження апелянта про розірвання контрактів, починаючи з 5 грудня 2013 року, та припинення дії договору поруки, не береться до уваги колегією суддів, оскільки у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги щодо створення значних перешкод у здійсненні ОСОБА_1 господарської діяльності, оскільки вжиті судом заходи забезпечення позову безпосередньо не стосуються підприємницької діяльності останнього.

Крім того, апелянтом надано свідоцтво про його державну реєстрацію, як фізичної особи-підприємця (дата проведення державної реєстрації 20 травня 2004 року), проте не доведено здійснення ним такої діяльності, не надано звітів до податкової служби та Пенсійного фонду за останні роки, а тому відсутні підстави вважати, що вжиття судом заходів забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності ОСОБА_1

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування ухвала місцевого суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 п. 1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 3 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий у справі: Чічіль В.А.

Судді: Одринська Т.В.

Хіль Л.М.

З оригіналом згідно:

суддя Чічіль В.А.