Рішення № 37678134, 17.03.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/3520/13-ц Провадження № 22-ц/772/827/2014Головуючий в суді першої інстанції:Хмель Р. В.Категорія: 27 Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Сопруна В.В.

Суддів : Матківської М.В., Шемети Т.М.

При секретарі : Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В вересні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позовні вимоги мотивувало тим, що 18 квітня 2007 року Акціонерний Комерційний Промислово - інвестиційний банк (ЗАТ) та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №04-2.1/307, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 115 000 грн., а останній зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором виплачувати відсотки за користування кредитом, неустойки та інші платежі згідно з графіком, доданим до договору.

17 грудня 2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач зобов'язався передати розпорядження ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" грошові кошти, а банк зобов'язався відступити ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, згідно з переліком. У відповідності до даного договору ТОВ "ПростоФінанс" відступило право грошової вимоги за кредитним договором №04-2.1/307 від 18.04.2007 позивачеві.

ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 30.06.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом - 63919,00 грн., заборгованість по відсотках - 44565,79 грн., заборгованість за комісією - 3250,00 грн., пеня - 3939,81 грн. У зв'язку з систематичними порушеннями відповідачем своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору їй було нараховано неустойку (штраф), а тому ТОВ «Кредитні Ініціативи» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та судових витрат.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 18.12.2013 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи", ЄДРПОУ 35326353, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14, заборгованість у розмірі - 45485, 19 грн. ( сорок п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн. 19 коп.), а саме: по відсотках - 41 045, 38 грн., по комісії -500, 00 грн., - пеня - 3 939,81 грн. Вирішено питання, щодо стягнення судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Кредитні Ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18.12.2013 року і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2007 року акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №04-2.1/307, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 115 000 грн. 17 грудня 2012 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач зобов'язався передати розпорядження ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" грошові кошти, а банк зобов'язався відступити ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права грошових вимог зокрема за кредитним договором №04-2.1/307 від 18.04.2007 року.

Відповідач покладені на нього обов'язки за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість за наданим кредитом.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 20.12.2010 року позов задоволено частково.

З моменту винесення рішення Бершадським районним судом Вінницької області та до повного його виконання ОСОБА_2 банком, а згодом і позивачем не припинялося нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Крім того згідно договору позичальник зобов'язався: у разі невиконання чи неналежне виконання умов кредитного договору сплачувати пеню (п. 6.2., 6.4. договору), комісійну винагороду ( п.6.3.), відсотки (п. 6.5), результаті чого станом на 30.06.2013 року загальна сума заборгованості на кредитом склала 115 674,60 грн. грн., а саме:

- за кредитом 63 919,00 грн.;

- по відсотках - 44 565,79 грн.;

- по комісії - 3 250, 00 грн.

- пеня - 3939,81 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

В матеріалах справи міститься копія договору відступлення прав вимоги від 27 грудня 2012 року «б/н» укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» (а.с.14-24).

В той же час вказаний договір не містить жодної інформації про передачу права вимоги за кредитним договором укладеним 18.04.2007 року між Акціонерний Комерційний Промислово - інвестиційний банк (ЗАТ) та ОСОБА_2

При подачі позовної заяви до суду позивачем не додано до неї копії всіх документів, що підтверджують факт набуття позивачем прав вимоги за кредитним договором укладеним 18.04.2007 року між Акціонерний Комерційний Промислово - інвестиційний банк (ЗАТ) та ОСОБА_2

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги ст.ст. 10, 60 ЦПК України щодо обов'язку позивача довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та те, що позивачем при розгляді даної справи вони не виконані.

Витяг з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року (а.с.31), підписані аналітиком ТОВ «Кредитні ініціативи» не є належними доказами, що свідчить про набуття позивачем прав за кредитним договором укладеним з відповідачем, оскільки такими доказами можуть бути лише двосторонні правочини в яких чітко визначено їх предмет, зокрема в даному випадку передача відповідних прав за договором кредиту укладеним 18.04.2007 року між Акціонерний Комерційний Промислово - інвестиційний банк (ЗАТ) та ОСОБА_2

Всупереч ст..212 ЦПК України, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним витягам, мотивів їх прийняття та ухвалив рішення, яке ґрунтується на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що прийняте судом першої інстанції рішення про задоволення частково позовних вимог, постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а отже є незаконним, що відповідно до статті 309 ЦПК України є підставою для скасування та з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» задовольнити частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Матківська М.В.

Шемета Т.М.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.