Постанова № 37677741, 17.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 р. Справа №П/805/186/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год.10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача Воловика В.О.

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002781501/6606, №0002791501/6607 від 27.11.2013року, -

В С Т А Н О В И В:

08.01.2014року позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002781501/6606, №0002791501/6607 від 27.11.2013року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно висновків акта від 11.11.2013року за №184/15-1/32186934, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платником з отримання товарів у ТОВ «АПК «Співдружність» за договором поставки №7/4-1385 від 14.12.2010року. Як наслідок, у порушення норм п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України Державним підприємством «Добропіллявугілля» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010року на суму 16643,00грн. та в порушення норм п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України завищено валові витрати на суму 83213,00грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010рік на суму 83213,00грн.

Позивач зазначає, що оцінюватися при встановленні факту здійснення господарських операцій з ТОВ «АПК «Співдружність» повинні були бути дослідженні безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, а не відносини контрагента з іншими особами. В той же час, податковий орган зазначає про відсутність факту реального вчиення господарських операцій виключно на тій підставі, що контрагент мав протиправні відносини з третіми особами.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0002781501/6606, №0002791501/6607 від 27.11.2013року прийняті відповідачем з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності суб'єктів владних повноважень, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, вимог чинного законодавства, що є підставою для їх скасування.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях. Вказував, що перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій Державного підприємства «Добропіллявугілля» по взаємовідносинах з ТОВ «АПК «Співдружність» за грудень 2010року.

Також, зазначена інформація підтверджується матеріалами перевірок контрагентів, з якими ДП «Добропіллявугілля» мало взаємовідносини, зокрема, акт перевірки ТОВ «АПК «Співдружність» ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.07.2011року за №1096/231/37148610, яким встановлена відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків по ланцюгу від ТОВ «АПК «Співдружність» до його покупців. Так, підприємство за податковою адресою не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003 року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, взято на облік в якості платника податків з 01.04.2003року.

11 листопада 2013 року відповідачем було складено акт документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Добропіллявугілля» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «АПК «Співдружність» за період з 01.12.2010року по 31.12.2010року за №184/15-1/32186934.

Згідно висновків акта перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платником з отримання товарів у ТОВ «АПК «Співдружність» за договором №7/4-1385 від 14.12.2010року. Як наслідок, в порушення норм норм п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України Державним підприємством «Добропіллявугілля» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010року на суму 16643,00грн. та в порушення норм п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України завищено валові витрати на суму 83213,00грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010рік на суму 83213,00грн.

Висновки акта перевірки стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень №0002791501/6607 від 27.11.2013року, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 83213грн., №0002781501/6607 від 27.11.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20803,75грн., у тому числі 16643,00грн. - за основним платежем, 4160,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «АПК «Співдружність» було укладено договір за №7/4-1385 від 14.12.2010року, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору поставити згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, запчастини до мехкріплення, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію (арк.с. 35-36). Специфікацією №1 було визначено найменування, кількість та ціна товару, а саме: гідроклапан ГВТН - 10У в кількості 22шт. вартістю 3256,00грн., блок стоїчний 1КД80 13.07.060-03 в кількості 46шт. вартістю 99856,00грн.

Так, згідно п.3.2 Договору загальна сума Договору складає орієнтовно 99856,00грн., в тому числі ПДВ в розмірі 16642,66грн.

Згідно приймального акта від 23.12.2010року уповноважена особа згідно довіреності за №4548 (арк.с.39-40) отримала від постачальника - ТОВ «АПК «Співдружність» гідроклапан ГВТН - 10У в кількості 22шт. вартістю 2713,26грн., блок стоїчний 1КД80 13.07.060-03 в кількості 46шт. вартістю 80500,00грн., не включаючи ПДВ (арк.с.42).

На виконання умов договору ТОВ «АПК «Співдружність» були виписані видаткова накладна від 23.12.2010року за №231201 на суму 99855,91грн., в тому числі ПДВ в розмірі 16642,65грн. та податкова накладна від 23.12.2010року за №231201 на суму 99855,91грн., в тому числі ПДВ в розмірі 16642,65грн. (арк.с.41).

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі на підставі платіжного доручення від 31.01.2011року за №438 на суму 99855,91грн.(арк.с.44).

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних відносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Дані податкові накладні оформлені належним чином згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Стосовно висновків акта перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.07.2011року за №1096/231/37148610 суд зазначає наступне.

Зазначеним актом перевірки встановлена відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків по ланцюгу від ТОВ «АПК «Співдружність» до його покупців. Так, підприємство за податковою адресою не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків.

Проте, в вищевказаному акті відсутня інформація, яка може бути достатньою для формування доказової бази у ході проведення перевірок по ланцюгу постачання ТОВ «АПК «Співдружність».

Так, встановлення ознак нереальності правочинів внаслідок відсутності платника за місцезнаходженням, відсутності адміністративно-технічних можливостей для здійснення діяльності є початковим етапом при відпрацюванні таких платників.

Основні вимоги до змісту доказової бази для встановлення нереального характеру укладених правочинів це інформація посадових осіб щодо фактичного здійснення господарських операцій, визначення товарного, грошового потоків, аналізу документального оформлення проведених операцій, виконання робіт, транспортування, зберігання товарів по ланцюгу постачання до його фактичного споживача, фактичне використання товарів у гомпоадрській діяльності, тощо.

За таких обставин суд не вважає переконливими висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій з поставки товарів по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентом ТОВ «АПК «Співдружність».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Булвес" АД проти Болгарії", позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає податкове повідомленя - рішення №0002781501/6607 від 27.11.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20803,75грн., у тому числі 16643,00грн. - за основним платежем, 4160,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, з урахуванням висновків суду стосовно відповідності наданих позивачем первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та доведеність реальності здійснення господарських операцій за договором поставки з ТОВ «АПК «Співдружність», суд вважає податкове повідомлення - рішення №0002791501/6607 від 27.11.2013року, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 83213грн., необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що податковим органом висновками акта переврки позивача втановлені факти порушень підприємством норм податкового законодавства, що визначені Податковим кодексом України.

При цьому, з акта перевірки вбачається, що період перевірки ДП «Добропіллявугілля» обмежений 2010роком, тоді як Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011року.

Таким чином, відповідачем а ні в акті перевірки, а ні в спірних податкових повідомленнях-рішеннях не надано правової оцінки спірним обставинам згідно норм діючого станом на грудень 2010року законодавства, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002781501/6606, №0002791501/6607 від 27.11.2013року є обґрунтованими.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.11.2013 року № 0002781501/6606 та № 0002791501/6607 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 27.11.2013 року № 0002781501/6606, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20803,75 грн. (у тому числі 16643 грн. - за основним платежем, 4160,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 27.11.2013 року № 0002791501/6607, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 83213 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька область, м. Добропілля, проспект Шевченко, буд.2, код ЄДРПОУ 32186934) судовий збір в сумі 208 (двісті вісім) грн. 04 коп.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 17.02.2014 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 24.02.2014р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мозговая Н. А.