Рішення № 37677511, 13.03.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №470/1194/13-ц 13.03.2014 13.03.2014 13.03.2014

Провадження №22-ц/784/723/14

провадження № 22ц-784/723/2014 Головуючий у першій інстанції: Луста С.А.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 березня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Богатирьовій В.А.,

за участі представника позивача Ремешевського Є.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк"

на заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2013 року

за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" (далі - ПАТ КБ „Приватбанк") до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ПАТ КБ „Приватбанк" звернулось з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом.

Позивач зазначав, що 24 грудня 2007 року надав ОСОБА_4 (відповідно до заяви позичальника) кредит на суму 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну кредитну картку, зі сплатою базової відсоткової ставки у розмірі 2,5 % в місяць, строк дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки, в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії в обумовлені строки.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 порушує кредитні зобов'язання та має станом на 30 вересня 2013 року заборгованість у розмірі 28739 грн. 53 коп. (7000 грн. 99 коп. - заборгованість за кредитом, 17128 грн. 73 коп. - заборгованість за відсотками, 2765 грн. 07 коп. -заборгованість по комісії, 500 грн. та 1344 грн. 74 коп. - штрафи), позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2013 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь банку 1286 грн. 80 коп. заборгованості, яка складається з: 924 грн. 29 коп. - заборгованості за кредитом, 63 грн. 14 коп. - заборгованості за відсотками та 299 грн. 37 коп. штрафу. Також суд розподілив судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на незаконність та необґрунтованість рішення, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має прав на стягнення комісії, а прострочена заборгованість за кредитом в межах трирічної позовної давності складає 1286 грн. 80 коп.

Проте, не з усіма висновками суду першої інстанції можна погодитися.

Відповідно до статті 526, частин 1 статті 530 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки (стаття 611 ЦК).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 ЦК).

Статтею 256 ЦК визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК). Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки - штрафу, пені ( частина 2 статті 258 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Частиною 5 статті 261 ЦК передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною 3 статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Із матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2007 року, на підставі письмової заяви ОСОБА_4, між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким банк надав останньому кредит на суму 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну кредитну картку «Універсальна», зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 2,5 % на місяць, зі строком дії кредитного ліміту, який збігається з терміном дії платіжної картки, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки та комісію в строки, передбачені Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами.

Крім того, згідно із Тарифами, позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту в розмірі обов'язкового щомісячного платежу - 7 % від залишку заборгованості (платіж в тому числі включає нарахування за звітний період відсотки).

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення обов'язкових щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Оскільки умовами договору між сторонами встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути весь борг частинами, то право ПАТ КБ «ПриватБанк» вважається порушеним з моменту недотримання позичальником строку погашення кожного місячного платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа № 6-116 цс 13) і є обов'язковою для застосування судами України.

Звернувшись до суду 18 жовтня 2013 року (відповідно до накладної №1689621 позов банку зданий до установи зв'язку 18 жовтня 2013 року), позивач має право на стягнення платежів, строк внесення яких настав після 18 жовтня 2008 року, оскільки згідно погоджених сторонами Умов (п. 5.12) передбачено, що термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Таке збільшення позовної давності відповідає положенням ч. 1 ст. 259 ЦК України.

За розрахунком, наданим позивачем суду апеляційної інстанції, станом на 30 вересня 2013 року заборгованість за кредитом та відсотками, строк яких настав після 18 жовтня 2008 року складає 22407 грн. 80 коп., в тому числі 5930 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом та 16477 грн. 32 коп. - за відсотками.

За таких обставин, вимоги банку про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитом та відсотками підлягають частковому задоволенню, в межах строку позовної давності, в розмірі 22407 грн. 80 коп.

Крім того, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу комісію у розмірі 1875 грн., передбачену п. 6.5 Умов та Тарифами, а також штраф, передбачений п. 5.10 Умов.

Включення в розрахунок також пені за період з 6 липня 2012 року є безпідставним, оскільки вимог про стягнення пені позивачем не заявлялось.

Вирішуючи питання про стягнення штрафу, колегія суддів виходить з того, що п. 5.10 Умов передбачено, що у разі порушення позичальником грошових зобов'язань більш, ніж на 30 днів, він сплачує штраф в розмірі 250 грн. та 5 % від суми позову.

Виходячи з аналізу ч. 2 ст. 549 ЦК України, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

За змістом цього зобов'язання нарахування процентної (розрахункової) частини штрафу пов'язане не з певною подією кредитних правовідносин (прострочення платежів), а з фактом звернення з позовом, що не відповідає сутності штрафу як способу забезпечення виконання зобов'язання.

А тому обґрунтованим є стягнення штрафу лише в розмірі фіксованої частини - 250 грн.

Таким чином, загальна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь банку, складає 24532 грн. 80 коп. (5930,48+16477,32+1875+250).

Суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимоги матеріального права належної уваги не звернув, а тому рішення суду підлягає зміні на підставі ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при подачі позову до суду першої інстанції та в апеляційному суді.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" задовольнити частково.

Заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2013 року змінити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 24 грудня 2007 року в розмірі 24532 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 80 коп., яка складається з боргу за кредитом в розмірі 5930 грн. 48 коп., за відсотками - 16477 грн. 32 коп., комісії - 1875 грн. та штрафу - 250 грн.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" з ОСОБА_4 367 грн. 98 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: