Постанова № 37676949, 17.03.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Справа № 803/321/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Ковельський міськрайонний центр зайнятості звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 2918,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 20.07.2012 р. перебувала на обліку у Ковельському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна. 29.11.2013 р. спеціалістами центру зайнятості було встановлено, що під час перебування на обліку як безробітна ОСОБА_1 приховала факт перебування у цивільно-правових відносинах з ТзОВ «Астеліт» з 01.07.2012 р. по 30.09.2013 р., а тому допомога по безробіттю у розмірі 2918,15 грн. отримана нею незаконно. Ковельським міськрайонним центром зайнятості було прийнято рішення про повернення коштів відповідачем, однак ОСОБА_1 у добровільному порядку кошти не повернула. Позивач просить стягнути з відповідача в користь Ковельського міськрайонного центру зайнятості кошти у сумі 2918,15 грн.

У заяві від 12.03.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути за його відсутності.

Ухвали суду та повістка про виклик направлені рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повернулися з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частиною 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна і перебувала на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості з 20.07.2012 р. по 25.04.2013 р.

Актом розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 29.11.2013 р. № 125, укладеним головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями ОСОБА_2, встановлено, що з 01.07.2012 р. по 30.09.2013 р. ОСОБА_1 перебувала у цивільно-правових відносинах із ТзОВ «Астеліт» та отримувала дохід за фактично виконаний обсяг робіт, що підтверджується договором від 01.07.2012 р. № АВ-2887308020, укладеним між відповідачем та ТзОВ «Астеліт».

За час перебування на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості відповідачем отримано допомогу по безробіттю за період з 20.07.2012 р. по 25.04.2013 р. у розмірі 2918,15 грн., що підтверджується довідкою від 13.12.2013 р. № 1630.

Позивачем були здійснені заходи щодо погашення заборгованості шляхом надіслання претензії від 13.12.2013 р. № 2776/01-23, проте, відповідач у добровільному порядку кошти не повернула.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VІ (з наступними змінами та доповненнями) до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно із частинами другою, третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як передбачено пунктами 6-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 р. № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 р. № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Доказів про сплату коштів безпідставно виплачених як допомога по безробіттю відповідач суду не подала, тому позовні вимоги про стягнення зазначених коштів у сумі 2918,15 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись частиною 6 статті 128, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Ковельського міськрайонного центру зайнятості (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Сагайдачного, будинок 6а, код ЄДРПОУ 20123578) незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 2918 (дві тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 15 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко