Вирок № 37676028, 18.03.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1462/14-к

Провадження № 1-кп/263/170/14р

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Конівченко Ю.А.

за участю прокурора Балджи О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050770004102 від 29.11.2013 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: - 29.03.2007 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя за ст.ст.186 ч.3, 186 ч.2, 190 ч.2, 187 ч.1, 189 ч.2, 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненого 9.11.2012 року по відбуттю покарання;

- 19.07.2013 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст.395 КК України до 3 місяців арешту, звільненого 18.10.2013 року по відбуттю покарання;

- 06.02.2014 року Орджонікідзівським районним судом м. Маріуполя за ст. ст. 190 ч. 2, 185 ч.3, 70 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, що обвинувачується за ст.185 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

19.11.2013 року, приблизно о 13 годині ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1 таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_2, а саме: золоте кільце, яке інкрустоване 5-ю камінцями цирконію, вартістю 1000 грн., та золоте кільце у вигляді пелюстки, яке інкрустоване камінням цирконію, вартістю 1000 грн., після чого з викраденим зник, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 2000 грн., розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, не оспорює фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті, перелік вкраденого, їх вартість, суду пояснив, що дійсно 19.11.2013 року, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 у своєї співмешканки ОСОБА_2 вкрав два золотих кільця, які в подальшому за допомогою свого товариша ОСОБА_3 заклав у ломбард, отримані гроші потратив на власні потреби. Щиро розкаюється у скоєному, жалкує про свої дії, просить суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, а тому суд визнає цю обставини пом'якшуючою покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, систематично скоює злочини, суд вважає, що міра покарання ОСОБА_1 має бути обрана в межах санкції ч.2 ст.185 КК України тільки у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч.4 ст.70 КК України.

Вироком Орджонікідзівського районного суду м.Маріуполя від 06.02.2014 року ОСОБА_1 засуджений за ст. ст. 190 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Після проголошення вироку встановлено, що обвинувачений винен у злочинах, вчинених ним до постановлення попереднього вироку, тому на підставі ст. 70 ч. 4 КК України суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, та цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винній.

Враховуючи зазначене, запобіжний захід відносно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.

Потерпілій ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування повернуто вкрадене майно, цивільний позов нею не заявлений.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Орджонікідзівського районного суду м. Маріуполя від 06 лютого 2014 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, з утриманням останнього у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком рахувати з 30 грудня 2013 року.

Речові докази у кримінальному провадженні: два золотих кільця, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити останній за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Папаценко П.І.