Постанова № 37674746, 26.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 142377/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Луки Х.М.,

представника ДПІ в Шевченківському районі

міста Львова Головного управління Міндоходів

у Львівській області Скрипника С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тисмениця» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення- рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тисмениця» (далі - ТзОВ «Тисмениця») звернулось у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі) з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі №0001582300/304 та №0001712300/305 від 21.03.2012 року, якими ТзОВ «Тисмениця» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року, донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток і застосовано штрафні санкції.

Вважає ці податкові повідомлення-рішення такими, що винесені неправомірно. Зроблені в акті перевірки висновки про безтоварність операцій та відсутність господарських відносин із ПП «Ново-Ком» є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення операцій по договорах купівлі-продажу і договорах з надання послуг із ПП «Ново-Ком». Крім того, всі висновки податкового органу базуються на акті перевірки ПП «Ново-Ком» Алчевською ОДПІ, а дії Алчевської ОДПІ щодо проведення цієї перевірки постановою Луганського окружного адміністративного суду визнані протиправними і зобов'язано вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 року адміністративний позов задоволено. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів обставин, на які посилався як на підставу своїх заперечень.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі міста Львова подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування фактичних обставин справи, і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що операції позивача з ПП «Ново-Ком» носили безтоварний характер, а правочини, укладені позивачем із своїм контрагентом є нікчемними. ПП «Ново-Ком» не має матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, тому всі укладені з ним правочини не мали на меті настання правових наслідків.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника ДПІ у Шевченківському районі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Тисмениця» з питань взаєморозрахунків з ПП «Ново-ком» за період 01.11.2010 року по 30.04.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складений акт №269/23-1/25229063 від 24.02.2012 року, яким встановлені порушення позивачем п.п.185.1., п.187.1., 188.1., п. 198.1., п. 198.3, п.п. 198.4, п.п.198.6 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на 52044 гривень за квітень 2011 року; п.п.4.1.1., п.п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2, пп. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на 65992 гривень за І квартал 2011 року; ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, наслідком чого є нікчемність та удаваність правочинів, укладених із ПП «Ново-Ком».

Такі висновки ДПІ в Шевченківському районі м. Львова базуються на наданих ТзОВ «Тисмениця» матеріалах і документах та висновках, викладених в акті Алчевської ОДПІ в Луганській області № 1811/231/36917481 від 14.11.2011 року, що складений за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ново-Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року», згідно якого ПП «Ново-Ком» фактично не могло здійснювати господарської діяльності через відсутність для цього трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі акта перевірки відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001582300/304 від 21.03.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 65992 гривень та №0001712300/305 від 21.03.2012 року, яким ТзОВ «Тисмениця» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року на 52044 гривні.

Ухвалюючи оскаржувану постанову та задовольняючи позовні вимоги ТзОВ «Тисмениця» Львівський окружний адміністративний суд виходив з того, що висновки податкового органу є безпідставними, а наявність товарних господарських відносин відносин із ПП «Ново-Ком» підтверджується укладеними договорами, актами здачі-приймання виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями; отримані товари і послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності, а посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентом тягнуть за собою порушення позивача, не ґрунтується на законі, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, вважає його таким, що не відповідає встановленим обставинам з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що між позивачем та ПП «Ново-Ком» були укладені договори купівлі-продажу №010122011 від 01.02.2011 року, №17/03-11 від 17.03.2011 року та договір про надання послуг №01/09Н від 01.11.2010 року, якими передбачено передачу у власність позивача великогабаритних товарів у значних розмірах та їх доставку ( навантаження, розвантаження ), яка має здійснюватись силами ПП «Ново-Ком».

Матеріалами справи не підтверджено переміщення передбачених договорами товарно-матеріальних цінностей від продавця до покупця, відсутні будь-які транспортні та супроводжувальні документи відправника, звіти матеріально відповідальних осіб, документи, що свідчать про якість і комплектність продукції, табелі робочого часу. Такі документи відсутні в обох сторін, не надані позивачем податковому органу під час перевірки та суду під час розгляду справи.

Крім того, неможливо встановити, чи товар, який поставлявся від ПП «Ново-Ком» ТзОВ «Тисмениця» згідно видаткових накладних, котрі знаходяться в матеріалах справи ( а.с.а.с.105-127) відповідає товару, що був предметом укладених 01.02.2011 року договорів, так як у матеріалах справи відсутній додаток-специфікація до договору №010211, в якому мав би бути передбачений асортимент, кількість та вартість товару, який продається позивачу. Копії податкових накладних ( а.с.а.с.79-103) містять інформацію про вид цивільно-правового договору між ПП та ТзОВ як договір поставки, що суперечить наявним у матеріалах справи копіям укладених договорів купівлі-продажу.

Також ТзОВ «Тисмениця» не довела у суді наявність власного транспорту для переміщення товару, документів, що свідчать про зберігання отриманого за договором та осіб, відповідальних за таке зберігання.

Таким чином, документи, надані позивачем, не свідчать про реальне здійснення господарських операцій між ТзОВ «Тисмениця» та ПП «Ново-Ком», а тому не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких.

Висновки податкового органу в акті про безтоварний характер господарських операцій є підставними і посилання суду першої інстанції на ту обставину, що на момент укладення та виконання зобов'язань згідно з укладеними договорами як позивач, так і ПП «Ново-Ком» були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість, не спростовують цих висновків, а одних лише податкових та видаткових накладних недостатньо для підтвердження реальності проведених господарських операцій.

Львівський апеляційний адміністративний прийшов до висновку, що договори, які укладало ТзОВ «Тисмениця» із ПП «Ново-Ком» не мали на меті настання реальних наслідків, які ними обумовлювалися, а були спрямовані на отримання безпідставної вигоди та штучного формування показників податкової звітності. Позивач неправомірно відніс до податкового кредиту за період з 01.11.2010 року по 30.04.2011 року суму податку на додану вартість, який ним реально не сплачений в ціні придбаного у ПП «Ново-Ком» товару.

Щодо посилань апелянта на неправомірність дій Алчевської ОДПІ при перевірці контрагента позивача - ПП «Ново-Ком», яка встановлена судовим рішенням , то вони не є обставинами, які мають значення для вирішення даного позову, оскільки визнання цих дій протиправними не впливає на факт доведення реальності господарських операцій ПП із позивачем.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини справи судом першої інстанції з'ясовані неповно, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, а тому відповідно до статті 202 КАС України постанову суду слід скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в позові ТзОВ «Тисмениця» у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю вимог.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі № 2а-3245/12/1370 скасувати і постановити нову, якою в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Тисмениця» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Постанова складена в повному обсязі 03.03.2014 року.